Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Мета – проаналізувати наявну літературу з проблеми впливу варіативності артеріального тиску на когнітивну функцію хворих із дисциркуляторною енцефалопатією після перенесеного ішемічного інсульту на тлі артеріальної гіпертензії.Методи дослідження: бібліосемантичний, порівняльний і системного аналізу.
Результати. У Рекомендаціях Європейського товариства кардіологів / Європейського товариства з артеріальної гіпертензії (European Society of Cardiology / European Society of Hypertension — ESC/ESH) 2018 р. щодо лікування АГ наголошено, що дослідження когнітивних функцій (КФ) має бути обов’язковим у переліку методів обстеження хворих для виявлення ураження органів-мішеней, спричинених АГ, із метою уточнення стратифікації ризику серцево-судинних подій, а саме мозкового інсульту. Відомо, що когнітивні порушення у хворих із серцево-судинними захворюваннями є одними з найбільш ранніх і чутливих індикаторів судинного ураження головного мозку та наслідком хронічної ішемії головного мозку та/або повторних гострих порушень мозкового кровообігу. Доведено, що варіативність АТ справляє негативний вплив на мозковий кровообіг, є предиктором хронічної ішемії мозку, наслідком якої може бути поява або поглиблення когнітивних порушень. У дослідженні ASCOT прогностичної значущості варіативності добового моніторингу артеріального тиску, внутрішньовізитної варіативності та довгострокової варіативності виявлено, що варіативність «від-візиту-до-візиту» є сильним предиктором інсульту та коронарних подій, незалежним від середнього рівня АТ.
Висновки. Аналіз літератури з даної проблеми довів негативний вплив варіативності АТ на перебіг хронічної ішемії мозку, що поглиблює когнітивні та емоційно-вольові порушення в хворих із гіпертонічною дисциркуляторною енцефалопатією. Особливості впливу варіативності АТ на КФ у хворих після перенесеного інсульту мозку недостатньо вивчено, і це питання вимагає подальших досліджень.
Посилання
Khomazyuk T.A., Krotova V. Yu. (2019). Risk factors for cognitive impairment in arterial hypertension. Ukrainian Medical Journal. 2 (2) (130) III / IV.
Sirenko Yu. M. (2004). Medicinal prophylaxis of stroke in patients with arterial hypertension. Medicines of Ukraine., 12, 7–12.
Feigin V. L. et al. (2016). Global Stroke and Risk Factors in 188 countries, during 1990 - 2013: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2013. Lancet, 15, 9, 913 - 924.
Gorbunov, V.M. (2012). Modern ideas about the variability of blood pressure. Rational pharmacotherapy in cardiology, 8 (6), 810–818.
Kang, J., Ko Y., Park J. H., Kim W.-J., Jang M. S., Yang M. H. et. al. (2012). Effect of blood pressure on 3-month functional outcome in the subacute stage of ischemic stroke . Neurology, 79, 20, 2018–2024. doi: 10.1212 / wnl.0b013e3182749eb8
Webb A. J., Fischer U., Mehta Z., Rothwell P. M. (2010). Effects of antihypertensive drug class on interindividual variation in blood pressure and stroke risk: a systematic review and meta-analysis. The Lancet, 375, 9718, 906-915. doi: 10.1016 / s0140-673
Damulin I.V., Parfenov V.A., Skoromets A.A., Yahno N.N. (2001). Nervous system diseases -stema Manual for doctors / Ed. N.N. Jahno., D.R. Stulman. M., 1, 231-302.
Damulin I.V. (2002). Alzheimer's disease and vascular dementia . Ed. N.N. Riding. M., 7 - 47.
Burns A., Zaudig M. (2002). Mild cognitive impairment in older people. Lancet, 360, 1963 - 1965. 6 (10) 60235-8.
Stevens L.A., Coresh J., Greene T., Levey A.S. (2006). Assessing kidney function-measured and estimated glomerular filtration rate. N Engl J Med, 354, 2473–2483.
Moe S., Drueke T., Cunningham J., Goodman W., Martin K., Olgaard K., Ott S., Sprague S., Lameire N., Eknoyan G., )(2005). Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO). Definition and classification of chronic kidney disease: a position statement from Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO). Kidney Int., 67, 2089–2100.
Shlipak M.G., Katz R., Sarnak M.J., Fried L.F., Newman A.B., Stehman-Breen C., Seliger S.L., Kestenbaum B., Psaty B., Tracy R.P., Siscovick D.S. (2006). Cystatin C and prognosis for cardiovascular and kidney outcomes in elderly persons without chronic kidney disease. Ann Intern Med., 145, 237–246.
Culleton B.F., Larson M.G., Wilson P.W., Evans J.C., Parfrey P.S., Levy D. (1999). Cardiovascular disease and mortality in a community-based cohort with mild renal insufficiency. Kidney Int., 56, 2214-2219.
Parving H.H. (1996). Initiation and progression of diabetic nephropathy. N Engl J Med., 335, 1682–1683.
Ruilope L.M., Rodicio J.L. (1993). Clinical relevance of proteinuria and micro-albuminuria. Curr Opin Nephrol Hypertens., 2, 962–967.
Redon J., Williams B. (2002). Microalbuminuria in essential hypertension: redefining the threshold. J Hypertens, 20, 353–355.
Arnlov J., Evans J.C., Meigs J.B., Wang T.J., Fox C.S., Levy D., Benjamin E.J., D’Agostino R.B., Vasan R.S. (2005). Low-grade albuminuria and incidence of cardiovascular disease events in nonhypertensive and nondiabetic individuals: the Framingham Heart Study. Circulation, 112? 969–975.
Zanchetti A., Hansson L., Dahlof B., Elmfeldt D., Kjeldsen S., Kolloch R., Larochelle P., McInnes G.T., Mallion J.M., Ruilope L., Wedel H. (2001). Effects of individual risk factors on the incidence of cardiovascular events in the treated hypertensive patients of the Hypertension Optimal Treatment Study. HOT Study Group. J Hypertens.,19, 1149–1159.
Ruilope L.M., Salvetti A., Jamerson K., Hansson L., Warnold I., Wedel H., Zanchetti A. (2001). Renal function and intensive lowering of blood pressure in hypertensive participants of the Hypertension Optimal Treatment (HOT) study. J Am Soc Nephro, 12, 218–2265.
Mancia G., Parati G., Pomidossi G., Grassi G., Casadei R., Zanchetti A. (1987). Alerting reaction and rise in blood pressure during measurement by physician and nurse. Hypertension, 9. 209–215.
Dimmitt S.B., West J.N., Eames S.M., Gibson J.M., Gosling P., Littler W.A. (1989). Usefulness of ophthalmoscopy in mild to moderate hypertension. Lancet, 1 , 1103–1106.
Kilander L., Nyman H., Boberg M., Hansson L., Lithell H. (1998). Hypertension is related to cognitive impairment: A 20-year follow-up of 999 men. Hypertension, 31, 780–786.
Forette F., Seux M.L., Staessen J.A. Thijs L., Babarskiene M.R., Babeanu S., Bossini A., (2002). Systolic Hypertension in Europe Investigators. The prevention of dementia with antihypertensive treatment: new evidence from the Systolic Hypertension in Europe (Syst-Eur) study. Arch Intern Med.,162, 2046–2052.
Coope J., Warrender T.S. (1986). Randomised trial of treatment of hypertension in elderly patients in primary care. Br Med J., 293, 1145–1151.
He F. J., Markandu N. D., MacGregor G.A. (2001). Importance of the renin system for determining blood pressure fall with acute salt restriction in hypertensive and normotensive whites. Hypertension, 38, 321–325.
Grassi G., Dell’Oro R., Seravalle G., Foglia G., Quarti Trevano F, Mancia G. (2002). Short- and long-term neuroadrenergic effects of moderate dietary sodium restriction in essential hypertension. Circulation, 106, 1957–1961.
Sacks F. M., Svetkey L. P, Vollmer W. M., Appel L. J., Bray G.A., Harsha D., Obarzanek E., Conlin P.R., Miller E.R. (2001). DASH-Sodium Collaborative Research Group. Effects on blood pressure of reduced dietary sodium and the Dietary Approaches to Stop Hypertension (DASH) diet. DASH-Sodium Collaborative Research Group. N Engl J Med., 344. 3–10.
Morris M.C., Sacks F., Rosner B. (1993). Does fish oil lower blood pressure? A meta-analysis of controlled trials. Circulation, 88, 523–533.
Geleijnse J. M., Giltay E.J., Grobbee D.E., Donders A.R., Kok F.J. (2002). Blood pressure response to fish oil supplementation: metaregression analysis of randomized trials. J Hypertens, 20, 493–1499.
Appel L.J., Miller E.R. Seidler A.J., Whelton P.K. (1993). Does supplementation of diet with ‘fish oil’ reduce blood pressure? A meta-analysis of controlled clinical trials. Arch Intern Med., 153, 1429– 1438.
Hypertension (2017). Clinical guidance. State Expert Center of the Ministry of Health of Ukraine, Association of Cardiologists of Ukraine.
Kovalenko A.E., Kravchenko A.M., Litvin O.V., Ovodyuk N.M., Cherny T.V., Zakrutko L.I. (2017). Features of management of patients with hypertensive dyscirculatory encephalopathy and concomitant diseases in ambulatory conditions: Methodical recommendations. Kyiv. 20.
Kovalenko O.E., Lytvyn O.V. (2017). Chronic brain ischemia in patients with arterial hypertension and thyroid dysfunction. International Endocrinology Journal., 13, 1, 120-127.
Kovalenko O.E. (2006). Assessment of heart rate variability in vertebral-basilar disorders associated with the cervicovertebral factor. Medical journal, 3 (53), V-VI, 133-137.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.