Ключові слова
портальна гіпертензія
перманентний стрес
функціональний стан печінки
якість життя
війна в Україні
Як цитувати
Анотація
Метою дослідження було оцінити вплив перманентного стресу та особливостей надання медичної допомоги в умовах воєнного стану на показники функціонального стану печінки та якість життя пацієнтів з портальною гіпертензією, зумовленою цирозом печінки.
Матеріали та методи. У дослідження було включено 37 пацієнтів з підтвердженим діагнозом цирозу печінки, ускладненого портальною гіпертензією та кровотечою з варикозно розширених вен стравоходу. Відповідно до виконаних втручань усі пацієнти були розподілені на 3 групи: 1 група – ендоскопічне лігування та часткова емболізація селезінкової артерії; 2 група – ендоскопічне лігування; 3 група – ендоскопічне лігування. Різниця між пацієнтами 2-ї та 3-ї груп полягала в тому, що пацієнти 2-ї групи перебували в стані перманентного стресу через війну. Було проведено 4 візити з інтервалом в 1 місяць. У кожний момент часу оцінювались рівні лабораторних показників функціонального стану печінки та якості життя за допомогою опитувальника RAND SF-36.
Результати. У пацієнтів усіх трьох груп протягом першого місяця спостерігалося покращення як лабораторних показників функціонального стану печінки, так і інтегральних показників якості життя. У пацієнтів 1-ї групи спостерігалося поступове покращення як функціонального стану печінки, так і якості життя. У групі 2 відсутність будь-яких маніпуляцій та підтримуючої терапії призвела до відсутності позитивної динаміки у пацієнтів. Перебування в стані перманентного стресу призвело до поступового погіршення стану пацієнтів 3-ї групи, починаючи з другого візиту. Спочатку погіршення стосувалося лише якості життя, але в подальшому проявилося також порушенням показників функціонального стану печінки.
Висновки. Кумулятивний ефект перманентного стресу у пацієнтів з цирозом печінки, ускладненим портальною гіпертензією, проявляється раннім погіршенням якості життя з подальшими порушеннями функції печінки.
Посилання
Tsochatzis, E. A., Bosch, J., & Burroughs, A. K. (2014). Liver cirrhosis. Lancet (London, England), 383(9930), 1749–1761. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(14)60121-5
Zhou, W. C., Zhang, Q. B., & Qiao, L. (2014). Pathogenesis of liver cirrhosis. World journal of gastroenterology, 20(23), 7312–7324. https://doi.org/10.3748/wjg.v20.i23.7312
Gross M. (2015). Wenn die Leber den Dienst versagt [Liver cirrhosis and the most common complications: diagnosis and treatment]. MMW Fortschritte der Medizin, 157 Suppl 1, 75–79. https://doi.org/10.1007/s15006-015-2550-3
Buechter, M., Kahraman, A., Manka, P., Gerken, G., Jochum, C., Canbay, A., & Dechêne, A. (2016). Spleen and Liver Stiffness Is Positively Correlated with the Risk of Esophageal Variceal Bleeding. Digestion, 94(3), 138–144. https://doi.org/10.1159/000450704
Brunner, F., Berzigotti, A., & Bosch, J. (2017). Prevention and treatment of variceal haemorrhage in 2017. Liver international : official journal of the International Association for the Study of the Liver, 37 Suppl 1, 104–115. https://doi.org/10.1111/liv.13277
Moctezuma Velázquez, C., & Abraldes, J. G. (2017). Non-invasive diagnosis of esophageal varices after Baveno VI. The Turkish journal of gastroenterology : the official journal of Turkish Society of Gastroenterology, 28(3), 159–165. https://doi.org/10.5152/tjg.2017.16744
Hernández-Gea, V., Berbel, C., Baiges, A., & García-Pagán, J. C. (2018). Acute variceal bleeding: risk stratification and management (including TIPS). Hepatology international, 12(Suppl 1), 81–90. https://doi.org/10.1007/s12072-017-9804-3
Tayyem, O., Bilal, M., Samuel, R., & Merwat, S. K. (2018). Evaluation and management of variceal bleeding. Disease-a-month : DM, 64(7), 312–320. https://doi.org/10.1016/j.disamonth.2018.02.001
Petrushenko, V. V., Hrebeniuk, D. I., Radoha, Y. V., Tsyhalko, D. V., Melnychuk, M. O., Dorozhynskyi, Y. A., Tatarin, & A. Y. (2018). Prevention of bleeding in patients with portal hypertension syndrome. Medicni perspektivi, 23(4), 164–165.
Ishikawa, T., Sasaki, R., Nishimura, T., Aibe, Y., Saeki, I., Iwamoto, T., Hidaka, I., Takami, T., & Sakaida, I. (2019). A novel therapeutic strategy for esophageal varices using endoscopic treatment combined with splenic artery embolization according to the Child-Pugh classification. PloS one, 14(9), e0223153. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0223153
Mariotti A. (2015). The effects of chronic stress on health: new insights into the molecular mechanisms of brain-body communication. Future science OA, 1(3), FSO23. https://doi.org/10.4155/fso.15.21
Yaribeygi, H., Panahi, Y., Sahraei, H., Johnston, T. P., & Sahebkar, A. (2017). The impact of stress on body function: A review. EXCLI journal, 16, 1057–1072. https://doi.org/10.17179/excli2017-480
Vere, C. C., Streba, C. T., Streba, L. M., Ionescu, A. G., & Sima, F. (2009). Psychosocial stress and liver disease status. World journal of gastroenterology, 15(24), 2980–2986. https://doi.org/10.3748/wjg.15.2980
Joung, J. Y., Cho, J. H., Kim, Y. H., Choi, S. H., & Son, C. G. (2019). A literature review for the mechanisms of stress-induced liver injury. Brain and behavior, 9(3), e01235. https://doi.org/10.1002/brb3.1235
Petrushenko, V. V., Grebeniuk, D. I., Lonskii, K. L., Gladkykh, V. Y., Kedyk, O. O., & Rosha, L. H. (2021). Efficacy of l-ornithine l-aspartate in patients with esophageal variceal bleeding. World of Medicine and Biology, 76(2), 112–117. https://doi.org/10.26724/2079-8334-2021-2-76-112-117
Townsend, S. A., Karkhanis, S., Tripathi, D., Mueisan, P., Zia, Z., & Elsharkawy, A. M. (2016). Rescue from liver transplantation: TIPSS and thrombectomy successfully treat a case of acute Budd-Chiari syndrome complicated by portal vein thrombosis. BJR case reports, 3(1), 20160059. https://doi.org/10.1259/bjrcr.20160059
Sauerbruch, T., Schierwagen, R., & Trebicka, J. (2018). Managing portal hypertension in patients with liver cirrhosis. F1000Research, 7, F1000 Faculty Rev-533. https://doi.org/10.12688/f1000research.13943.1
Nagano, J., Nagase, S., Sudo, N., & Kubo, C. (2004). Psychosocial stress, personality, and the severity of chronic hepatitis C. Psychosomatics, 45(2), 100–106. https://doi.org/10.1176/appi.psy.45.2.100
Russ, T. C., Kivimäki, M., Morling, J. R., Starr, J. M., Stamatakis, E., & Batty, G. D. (2015). Association Between Psychological Distress and Liver Disease Mortality: A Meta-analysis of Individual Study Participants. Gastroenterology, 148(5), 958–966.e4. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2015.02.004
Choi, J. M., Chung, G. E., Kang, S. J., Kwak, M. S., Yang, J. I., Park, B., & Yim, J. Y. (2021). Association Between Anxiety and Depression and Nonalcoholic Fatty Liver Disease. Frontiers in medicine, 7, 585618. https://doi.org/10.3389/fmed.2020.585618
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.