Ключові слова
ГЕРХ
ожиріння
оксид азоту
ендотеліальна дисфункція
лептин
NO-синтаза
Як цитувати
Анотація
Мета. Визначити роль та місце ендотеліальної дисфункції у патогенезі коморбідного перебігу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) та ожиріння шляхом дослідження рівнів стабільних метаболітів оксид азота (NO) в плазмі крові та сечі. Оцінити ефективність та переваги призначеної терапії, що передбачала додаткове включення пептидної сполуки, аналогу лей-енкефаліну – тирозин-2-аланіл-гліцин-фенілаланіл-лейцил-аргініну діацетату (Даларгін).
Матеріали та методи. Проведено оцінку клінічних проявів за опитувальником GERD-HRQL, визначення рівнів стабільних метаболітів оксиду азоту NO2 та сумарних метаболітів NO2 + NO3 спектрофотометричним методом, рівня лептину імуноферментно, рН-метрію та дослідження моторної функції за УЗД. Обстежено 130 пацієнтів, з яких 70 хворих на ГЕРХ з коморбідним ожирінням І ст., 40 хворих на ГЕРХ без супутньої патології та 20 практично здорових осіб. Виділено 3 групи дослідження.
Результати. Визначено, що рівні стабільних метаболітів NO2, NO2+NO3 крові та сечі в групі ГЕРХ з ожирінням достовірно нижчі за рівні групи ізольованої ГЕРХ (p<0,001). Встановлено пряму кореляційну залежність між рівнем метаболітів оксиду азоту крові й сечі та кислотністю в шлунку та стравоході; обернену залежність між метаболітами NO та ступенем моторно-функціональних порушень ШКТ, вираженістю клінічних проявів, рівнем гормональної секреції адипоцитами. Додактове включення Даларгіну дало змогу покращити ефективність та якість патогенетичної терапії та досягти більш позитивної динаміки захворювання та рекомендовано до призначень у практиці.
Висновки. Ожиріння є предиктором більш тяжкого перебігу ГЕРХ та вираженішої ендотеліальної дисфункції. Існують кореляційні зв’язки між вираженістю ендотеліальної дисфункції та ступенем функціональних, моторних та секреторних порушень шлунка та стравоходу.
Посилання
Ahmad, A., Dempsey, S. K., Daneva, Z., Azam, M., Li, N., Li, P. L., & Ritter, J. K. (2018). Role of nitric oxide in the cardiovascular and renal systems. International journal of molecular sciences, 19(9), 2605.
Bahadoran Z., Mirmiran P., Ghasemi A. (2020). Role of nitric oxide in insulin secretion and glucose metabolism. Trends Endocrinol. Metab, 31: 118-13
Carter K.J., Ward A.T., Kellawan J.M., Eldridge M.W., Al-Subu A, .Walker B.J., Lee J.W., Wieben O., Schrage W.G. (2021). Nitric oxide synthase inhibition in healthy adults reduces regional and total cerebral macrovascular blood flow and microvascular perfusion. J. Physiol; 599: 4973-4989.
Chang, M. L., Yang, Z., Yang, S. S. (2020). Roles of adipokines in digestive diseases: markers of inflammation, metabolic alteration and disease progression. International Journal of Molecular Sciences, 21(21), 8308.
Costa, M., Spencer, N. J., Brookes, S. J. H. (2021). The role of enteric inhibitory neurons in intestinal motility. Autonomic Neuroscience: Basic and Clinical, 235. https://doi.org/10.1016/j.autneu.2021.102854
da Silva, G. M., da Silva, M. C., Nascimento, D. V. G., Lima Silva, E. M., Gouvêa, F. F. F., de França Lopes, L. G., Araújo, A. V., Ferraz Pereira, K. N., de Queiroz, T. M. (2021). Nitric oxide as a central molecule in hypertension: Focus on the vasorelaxant activity of new nitric oxide donors. In Biology (Vol. 10, Issue 10). https://doi.org/10.3390/biology10101041
Doulias, P. T., Tenopoulou, M. (2020). Endothelial nitric oxide synthase-derived nitric oxide in the regulation of metabolism. In F1000Research (Vol. 9). https://doi.org/10.12688/f1000research.19998.1
Eusebi, L. H., Ratnakumaran, R., Yuan, Y., Solaymani-Dodaran, M., Bazzoli, F., Ford, A. C. (2018). Global prevalence of, and risk factors for, gastro-oesophageal reflux symptoms: A meta-analysis. Gut, 67(3). https://doi.org/10.1136/gutjnl-2016-313589
Farré, R. Pathophysiology of gastro-esophageal reflux disease: A role for mucosa integrity? (2013). Neurogastroenterol. Motil, 25, 783–799.
Gluvic, Z. M., Obradovic, M. M., Sudar-Milovanovic, E. M., Zafirovic, S. S., Radak, D. J., Essack, M. M., Bajic, V. B., Takashi, G., Isenovic, E. R. (2020). Regulation of nitric oxide production in hypothyroidism. Biomedicine & pharmacotherapy, 124, 109881. https://doi.org/10.1016/j.biopha.2020.109881
Goyal, R. K., Guo, Y., Mashimo, H. (2019). Advances in the physiology of gastric emptying. In Neurogastroenterology and Motility (Vol. 31, Issue 4). https://doi.org/10.1111/nmo.13546
Idrizaj, E., Traini, C., Vannucchi, M. G., Baccari, M. C. (2021). Nitric oxide: From gastric motility to gastric dysmotility. In International Journal of Molecular Sciences (Vol. 22, Issue 18). https://doi.org/10.3390/ijms22189990
Idrizaj, E.; Garella, R.; Squecco, R.; Baccari, M.C. (2019). Adipocytes-released Peptides Involved in the Control of Gastrointestinal Motility. Curr. Protein Pept. Sci., 20, 614–629.
Iverson, N. M., Hofferber, E. M., & Stapleton, J. A. (2018). Nitric oxide sensors for biological applications. Chemosensors, 6(1), 8.
Liang, T. Y., Deng, R. M., Li, X., Xu, X., & Chen, G. (2021). The role of nitric oxide in peptic ulcer: a narrative review. Medical gas research, 11(1), 42–45. https://doi.org/10.4103/2045-9912.310059
Lundberg, J. O., & Weitzberg, E. (2022). Nitric oxide signaling in health and disease. Cell, 185(16), 2853–2878. https://doi.org/10.1016/j.cell.2022.06.010
Magierowski, M., Magierowska, K., Kwiecien, S., & Brzozowski, T. (2015). Gaseous mediators nitric oxide and hydrogen sulfide in the mechanism of gastrointestinal integrity, protection and ulcer healing. Molecules (Basel, Switzerland), 20(5), 9099–9123. https://doi.org/10.3390/molecules20059099
Miron, I., Dumitrascu, D. L. (2019). Gastrointestinal motility disorders in obesity. In Acta Endocrinologica (Vol. 15, Issue 4). https://doi.org/10.4183/aeb.2019.497
Morley, J.E.; Farr, S.A.; Sell, R.L.; Hileman, S.M.; Banks, W.A. (2011). Nitric oxide is a central component in neuropeptide regulation of appetite. Peptides, 32, 776–780.
Papi, S., Ahmadizar, F., Hasanvand, A. (2019). The role of nitric oxide in inflammation and oxidative stress. In Immunopathologia Persa, Vol. 5, Issue 1. https://doi.org/10.15171/ipp.2019.08
Park, S. K., Lee, T., Yang, H. J., Park, J. H., Sohn, C. I., Ryu, S., Park, D. I. (2017). Weight loss and waist reduction is associated with improvement in gastroesophageal disease reflux symptoms: A longitudinal study of 15 295 subjects undergoing health checkups. Neurogastroenterology and Motility, 29(5). https://doi.org/10.1111/nmo.13009
PishKenari, F. N., Qujeq, D., Bonahi, S. S. M., Kashifard, M., Hajian -Tilaki, K. (2022). Nitric oxide and inducible nitric oxide synthase levels in EE and NERD patients. Gastroenterology and Hepatology from Bed to Bench, 15(1). https://doi.org/10.22037/ghfbb.vi.2390
Richter, J. E., Rubenstein, J. H. (2018). Presentation and Epidemiology of Gastroesophageal Reflux Disease. Gastroenterology, 154(2). https://doi.org/10.1053/j.gastro.2017.07.045
Savarino, V., Marabotto, E., Zentilin, P., Furnari, M., Bodini, G., de Maria, C., Tolone, S., de Bortoli, N., Frazzoni, M., & Savarino, E. (2020). Pathophysiology, diagnosis, and pharmacological treatment of gastro-esophageal reflux disease. In Expert Review of Clinical Pharmacology (Vol. 13, Issue 4). https://doi.org/10.1080/17512433.2020.1752664
Serreli, G., & Deiana, M. (2023). Role of Dietary Polyphenols in the Activity and Expression of Nitric Oxide Synthases: A Review. In Antioxidants (Vol. 12, Issue 1). https://doi.org/10.3390/antiox12010147
Szomstein, S., Cracco, A., Melendez-Rosado, J. (2021). Motility disorders: Workup and evaluation. In Benign Esophageal Disease: Modern Surgical Approaches and Techniques. https://doi.org/10.1007/978-3-030-51489-1_9
Waghe, P.; Sarath, T.S.; Gupta, P.; Kandasamy, K.; Choudhury, S.; Kutty, H.S.; Mishra, S.K.; Sarkar, S.N. (2015). Arsenic causes aortic dysfunction and systemic hypertension in rats: Augmentation of angiotensin IІ signaling. Chem. Biol. Interact, 237, 104–114.
Zhang, H.; Wu, J.; Dong, H.; Khan, S.A.; Chu, M.L.; Tsuda, T. (2014). Fibulin-2 deficiency attenuates angiotensin II-induced cardiac hypertrophy by reducing transforming growth factor-β signalling. Clin. Sci., 126, 275–288.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.