Ключові слова
ішемічна хвороба серця
коморбідність
Як цитувати
Анотація
Мета: провести комплексний аналіз ставлення хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) з коморбідними станами щодо впровадження пацієнт-орієнтованих підходів в клінічну практику.
Матеріали та методи. Методом випадкової вибірки проведено анкетне опитування двох груп хворих на ІХС з коморбідними станами. І група – 30 хворих на ІХС, віком 61-75 (середній вік 67,2±5,1) які перебували під диспансерним наглядом кардіологів у терапевтичному відділенні Консультативно-діагностичного центру в Державній науковій установі «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами (ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС). ІІ група – 33 військовослужбовці, хворих на ІХС віком 50-58 років (середній вік 53,2±2,4 роки), які прийшли на плановий прийом до лікаря загальної практики в Клініку амбулаторної допомоги Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь». Методи дослідження: системного аналізу, анкетного опитування, статистичний.
Результати. Встановлено, що за оцінкою пацієнтів, на етапі спеціалізованої медичної допомоги лікарі надають більше інформації пацієнтам щодо медикаментозного лікування, зокрема, щодо побічних ефектів (83,3±6,8% в І групі, 33,3±8,2% ІІ в групі, p<0,05), використання заходів, направлених на підвищення прихильності до лікування ( 83,3±6,8% в І групі, 42,4± 8,6% ІІ в групі, p<0,05), що, вірогідно обумовлено особливостями організації диспансерного нагляду хворих групи дуже високого ризику в ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС, зокрема, пацієнтів активно запрошують на планові регулярні огляди, і лікарі-кардіологи в процесі моніторингу лікування надають необхідну додаткову інформацію. Емоційну підтримку від лікаря щодо вирішення проблем зі здоров’ям отримували 93,3±4,6% пацієнтів І групи та 18,2±6,7% пацієнтів ІІ групи (p<0,05), Потребують більш детального обговорення з лікарем плану лікування та залучення до ухвалення рішення 36,7±8,8% І групи та 84,8±6,3% ІІ групи (p<0,05). Виявили готовність до виконання заходів самоконтролю стану здоров’я та участі у процесі ухвалення рішень щодо лікування 93,3±4,6% пацієнтів І групи, 84,8±6,3 % ІІ групи.
Висновки. Результати дослідження засвідчили зацікавленість і готовність більшості опитаних хворих на ІХС з коморбідними станами щодо використання основних принципів пацієнт-орієнтованого підходу. Обґрунтовано доцільність удосконалення підходів щодо підвищення поінформованості, залучення хворих на ІХС до процесу ухвалення спільних рішень, та відповідної підготовки лікарів, як складової впровадження пацієнт-орієнтованої медичної допомоги
Посилання
Strengthening people-centred health systems in the WHO European Region: framework for action on integrated health services delivery. (2016) https://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0004/315787/66wd15e_FFA_IHSD_160535.pdf
National Institute for Health and Care Excellence. Shared decision making. NICE guideline [NG197] (2021). https://www.nice.org.uk/guidance/ng197
Diachuk D.D. Hidzynska I.M., Moroz G. Z., & Tkachuk I. M. (2020) Current approaches to medical care optimization for patients with multimorbidity. Medicni Perspektivi (Medical Perspectives), 25(4), 4–11. https://doi.org/10.26641/2307-0404.2020.4.221220
2019 ESC Guidelines for the diagnosis and management of chronic coronary syndromes. The Task Force for the diagnosis and management of chronic coronary syndromes of the European Society of Cardiology (ESC) (2020) Eur Heart J., 41, 407-477. DOI: 10.1093/eurheartj/ehz425
2022 ACC Expert Consensus Decision Pathway for Integrating Atherosclerotic Cardiovascular Disease and Multimorbidity Treatment: A Framework for Pragmatic, Patient-Centered Care: A Report of the American College of Cardiology Solution Set Oversight Committee (2022). J Am Coll Cardiol. DOI: 10.1016/j.jacc.2022.08.754
Oeriemans, A.J.M., Knippenberg, M.L., & Olthuis, G.J. ( 2021). Learning shared decision-making in clinical practice. Patient Education and Counseling, 104 (5), 1206-1212. DOI: 10.1016/j.pec.2020.09.034
Kienlin S., Nytrøen K., Stacey D., & Kasper J. (2020). Ready for shared decision making: Pretesting a training module for health professionals on sharing decisions with their patients. J Eval Clin Pract., 26(2), 610-621. DOI: 10.1111/jep.13380.
Helping measure person-centred care. A review of evidence about commonly used approaches and tools used to help measure person-centred care (2014). London: The Health Foundation. 80 р. https://www.health.org.uk/sites/default/files/HelpingMeasurePersonCentredCare.pdf
Gulbrandsen P. (2020). Shared decision making: improving doctor-patient communication. BMJ., 368, m97. DOI: 10.1136/bmj.m97.
Saki M., Najmi S, Gholami M., Ebrahimzadeh, F., & Pour F (2022). The effect of patient-centered education in adherence to the treatment regimen in patients with coronary artery disease. Journal of Vascular Nursing, 40 (1), 28-34 DOI: https://doi.org/10.1016/J.JVN.2021.10.003
Khatib R, Marshall K, Silcock J, Forrest C, & Hall A.S. (2019). Adherence to coronary artery disease secondary prevention medicines: exploring modifiable barriers. Open Heart. 6, e000997. DOI:10.1136/ openhrt-2018-000997
Kuipers SJ, Cramm JM, & Nieboer AP (2019). The importance of patient-centered care and co-creation of care for satisfaction with care and physical and social well-being of patients with multi-morbidity in the primary care setting. BMC Health Serv Res.,19(1), 13. DOI: 10.1186/s12913-018-3818-y.
van Riel PLCM, Zuidema R.M., Vogel C., & Rongen-van Dartel, S.A.A. (2019) Patient Self-Management and Tracking: A European Experience. Rheum Dis Clin North Am. 45(2), 187-195. DOI:https://doi.org/10.1016/j.rdc.2019.01.008
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.