Ключові слова
покращений шлях відновлення
ботулотоксин
Як цитувати
Анотація
Мета. Вивчити ефективність впровадження розробленого протоколу швидкого відновлення (ERAS) після операції при виконанні лапароскопічної герніопластики (ЛГ) у пацієнтів з вентральними грижами (ВГ).
Матеріали та методи. В дослідження включено 190 пацієнтів з ВГ після лапароскопічної протезуючої герніопластики з інтраперитонеальним розміщенням сітки (ІРОМ), які були розділені на дві групи. В дослідну групу увійшли 92 (48.4%) пацієнта, яким було застосовано ERAS протокол, в контрольну групу – 98 (51.6%) пацієнтів. У 25 (13,2%) пацієнтів дослідної групи ширина грижі була більше 10 см, за 4 тиж до операції їм виконували введення ботулотоксину типу А (БТА) у мʼязи передньої черевної стінки. В післяопераційному періоді оцінювали тривалість операції, час перебування в стаціонарі, інтенсивність больового синдрому та самопочуття, рівень С-реактивного білка (СРБ) та інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) в першу післяопераційну добу.
Результати. Після введення БТА у 25 пацієнтів ERAS групи грижовий дефект зменшився в середньому на 4,6±0,62 мм та в усіх випадках став менше 10 см (р<0,001). Середня тривалість ЛГ в дослідній та контрольній групі статистично не відрізнялась (ERAS; 91,2±37,41 хв. vs preERAS 88,9±30,05 хв, р=0,76). Через 2 год після операції було можливим активізувати всіх пацієнтів дослідної групи та 78 (79,6%) контрольної групи, впродовж 4-6 годин – інших 20 (20,4%) пацієнтів контрольної групи. При використанні ERAS протоколу спостерігалась достовірно менша інтенсивнісь больового синдрому за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ), скарги на нудоту (р<0,001), здуття живота (р=0,017), відчуття голоду, спраги та загальної слабкості (р<0,001). При цьому статистично значимої різниці в наявності випорожнень не спостерігалось (р=0,31). Середній рівень СРБ після операції був достовірно вищій в контрольній групі в порівнянні з дослідною (preERAS; 43,63 ± 13,90 vs ERAS; 16,55 ± 9,97, р<0,001). Рівень ІЛ-6 аналогічно вище зростав в контрольній групі (preERAS; 34,03 ± 18,18 vs ERAS; 11,44 ± 5,30 р<0,001). Тривалість перебування в стаціонарі після операції в групах статистично не відрізнялась (р=0,21).
Висновки. Використання ERAS протоколу у пацієнтів з ВГ при виконанні лапароскопічної герніопластики ІРОМ дозволяє знизити інтенсивність больового синдрому в післяопераційному періоді та покращити субʼєктивну оцінку свого стану пацієнтом. Застосування БТА в передопераційному періоді дозволяє реалізувати ERAS протокол навіть у пацієнтів з вентральними грижами великих розмірів.
Посилання
Broderick, R. C., Li, J. Z., Blitzer, R. R., Ahuja, P., Race, A., Yang, G., Sandler, B. J., Horgan, S., & Jacobsen, G. R. (2022). A steady stream of knowledge: decreased urinary retention after implementation of ERAS protocols in ambulatory minimally invasive inguinal hernia repair. Surgical endoscopy, 36(9), 6742–6750. https://doi.org/10.1007/s00464-021-08950-9
Buunen, M., Gholghesaei, M., Veldkamp, R., Meijer, D. W., Bonjer, H. J., & Bouvy, N. D. (2004). Stress response to laparoscopic surgery: a review. Surgical endoscopy, 18(7), 1022–1028. https://doi.org/10.1007/s00464-003-9169-7
Cruickshank AM, Fraser WD, Burns HJ, Van Damme J, Shenkin A (1990) Response of serum interleukin-6 in patients undergoing elective surgery of varying severity. Clin Sci (Lond) 79: 161–165
Fayezizadeh, M., Petro, C. C., Rosen, M. J., & Novitsky, Y. W. (2014). Enhanced recovery after surgery pathway for abdominal wall reconstruction: pilot study and preliminary outcomes. Plastic and reconstructive surgery, 134(4 Suppl 2), 151S–159S. https://doi.org/10.1097/PRS.0000000000000674
Harryman, C., Plymale, M. A., Stearns, E., Davenport, D. L., Chang, W., & Roth, J. S. (2020). Enhanced value with implementation of an ERAS protocol for ventral hernia repair. Surgical endoscopy, 34(9), 3949–3955. https://doi.org/10.1007/s00464-019-07166-2
Henriksen, N. A., Montgomery, A., Kaufmann, R., Berrevoet, F., East, B., Fischer, J., Hope, W., Klassen, D., Lorenz, R., Renard, Y., Garcia Urena, M. A., Simons, M. P., & European and Americas Hernia Societies (EHS and AHS) (2020). Guidelines for treatment of umbilical and epigastric hernias from the European Hernia Society and Americas Hernia Society. The British journal of surgery, 107(3), 171–190. https://doi.org/10.1002/bjs.11489
Hootsmans, N., Parmiter, S., Connors, K., Badve, S. B., Snyder, E., Turcotte, J. J., Jayaraman, S. S., & Zahiri, H. R. (2023). Outcomes of an enhanced recovery after surgery (ERAS) program to limit perioperative opioid use in outpatient minimally invasive GI and hernia surgeries. Surgical endoscopy, 37(9), 7192–7198. https://doi.org/10.1007/s00464-023-10217-4
Jensen, K. K., Dressler, J., Baastrup, N. N., Kehlet, H., & Jørgensen, L. N. (2019). Enhanced recovery after abdominal wall reconstruction reduces length of postoperative stay: An observational cohort study. Surgery, 165(2), 393–397. https://doi.org/10.1016/j.surg.2018.07.035
Kehlet H. (1997). Multimodal approach to control postoperative pathophysiology and rehabilitation. British journal of anaesthesia, 78(5), 606–617. https://doi.org/10.1093/bja/78.5.606
Kehlet, H., & Nielsen, H. J. (1998). Impact of laparoscopic surgery on stress responses, immunofunction, and risk of infectious complications. New horizons (Baltimore, Md.), 6(2 Suppl), S80–S88.
Ljungqvist, O., Scott, M., & Fearon, K. C. (2017). Enhanced Recovery After Surgery: A Review. JAMA surgery, 152(3), 292–298. https://doi.org/10.1001/jamasurg.2016.4952
Lode, L., Oma, E., Henriksen, N. A., & Jensen, K. K. (2021). Enhanced recovery after abdominal wall reconstruction: a systematic review and meta-analysis. Surgical endoscopy, 35(2), 514–523. https://doi.org/10.1007/s00464-020-07995-6
Majumder, A., Fayezizadeh, M., Neupane, R., Elliott, H. L., & Novitsky, Y. W. (2016). Benefits of Multimodal Enhanced Recovery Pathway in Patients Undergoing Open Ventral Hernia Repair. Journal of the American College of Surgeons, 222(6), 1106–1115. https://doi.org/10.1016/j.jamcollsurg.2016.02.015
Marckmann, M., Krarup, P. M., Henriksen, N. A., Christoffersen, M. W., & Jensen, K. K. (2023). Enhanced recovery after robotic ventral hernia repair: factors associated with overnight stay in hospital. Hernia : the journal of hernias and abdominal wall surgery, 10.1007/s10029-023-02871-3. Advance online publication. https://doi.org/10.1007/s10029-023-02871-3
Poulose, B. K., Shelton, J., Phillips, S., Moore, D., Nealon, W., Penson, D., Beck, W., & Holzman, M. D. (2012). Epidemiology and cost of ventral hernia repair: making the case for hernia research. Hernia : the journal of hernias and abdominal wall surgery, 16(2), 179–183. https://doi.org/10.1007/s10029-011-0879-9
Sartori, A., Botteri, E., Agresta, F., Gerardi, C., Vettoretto, N., Arezzo, A., Pisanu, A., Di Saverio, S., Campanelli, G., & Podda, M. (2021). Should enhanced recovery after surgery (ERAS) pathways be preferred over standard practice for patients undergoing abdominal wall reconstruction? A systematic review and meta-analysis. Hernia : the journal of hernias and abdominal wall surgery, 25(2), 501–521. https://doi.org/10.1007/s10029-020-02262-y
Stearns, E., Plymale, M. A., Davenport, D. L., Totten, C., Carmichael, S. P., Tancula, C. S., & Roth, J. S. (2018). Early outcomes of an enhanced recovery protocol for open repair of ventral hernia. Surgical endoscopy, 32(6), 2914–2922. https://doi.org/10.1007/s00464-017-6004-0
Ueland, W., Walsh-Blackmore, S., Nisiewicz, M., Davenport, D. L., Plymale, M. A., Plymale, M., & Roth, J. S. (2020). The contribution of specific enhanced recovery after surgery (ERAS) protocol elements to reduced length of hospital stay after ventral hernia repair. Surgical endoscopy, 34(10), 4638–4644. https://doi.org/10.1007/s00464-019-07233-8
Wu FP, Cuesta MA, Sietses C (2001). Randomized clinical trial of the effect of open versus laparoscopically assisted colectomy on systemic immunity in patients with colorectal cancer. Br J Surg, 88, 801–807.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.