Ключові слова
синдром постназального стікання
мукоциліарний транспорт
порожнина носа
назальна обструкція
Як цитувати
Анотація
Вступ. Мукоциліарний кліренс, життєво важливий ключовий механізм захисту у верхніх дихальних шляхах людини, що захищає організм від шкідливих речовин, що вдихаються. Вперше циліарна активність була відкрита 1835 р. Sharpey і лише через століття дану функцію стали розглядати як провідну ланку у фізіології приносових пазух.
Мета дослідження – дослідити стан мукоциліарного кліренсу у пацієнтів з викривленням носової переділки та наявним синдромом постназального стікання.
Матеріали та методи. До дослідження було включено 54 пацієнтів віком від 23 до 55 років. Всім хворим було проведено сахариновий тест та вивчення рухової активності миготливого епітелію. Критерієм виключення було також наявність інфекційно-запальних захворювань верхніх дихальних шляхів в останній місяць.
Результати. В контрольній групі пацієнтів ми не отримали суттєвої різниці у швидкості проходження сахаринового тесту, як в правій так і в лівій частині порожнини носа, час сахаринового тесту варіювався від 8.35 до 14.52 хв. В той час як в другій клінічній групі у пацієнтів з викривленням носової переділки середній час сахаринового тесту на слизовій оболонці увігнутої сторони перегородки носа був значно більше, ніж на вигнутій і складав 21.52±3.04хв і 12.36±2.73хв відповідно (P = 0,02). При оцінці даних пацієнтів 3 клінічної групи зі сторони викривлення ми отримали достовірну різницю (P < 0,05) в зниженні швидкості сахаринового тесту у порівнянні з контрольною групою.
Висновки: отримані дані свідчать про суттєвий вплив викривлення носової перегородки на подальші зміни в фізології носової порожнини, уповільнення мукоциліарного кліренсу, що може призводити до надмірного застою слизу в носовій порожнині, і, як наслідок, формування синдрому постназального стікання.
Посилання
Atakan C., Doğan A. (2020). Evaluation of nasal mucociliary clearance time in children with celiac disease. Int J Pediatr Otorhinolaryngol., 133,109936.
Cohen N.A. (2006). Sinonasal mucociliary clearance in health and disease. Ann Otol Rhinol Laryngol, 196, 20-26.
Dalhamn T., Skog E. (1958).The reaction of the tracheal mucosa to pollen, with special reference to ciliary beat frequency. Acta Otolaryngol., 49, 2, 93—97.
Deborah S., Prathibha K.M. (2014). Measurement of nasal mucociliary clearance. Clin Res Pulmonol., 2, 14–19.
Kumar, L., Belaldavar, B. P., & Bannur, H. (2017). Influence of deviated nasal septum on nasal epithelium: an analysis. Head and neck pathology, 11(4), 501-505.
Marn J. P., Yong J. J. (2022). Changes in inflammatory biomarkers in the nasal mucosal secretion after septoplasty. Sci Rep., 28,12(1), 16164.
Messerklinger W. (1951). Direction of ciliary low on the mucosa of the upper respiratory tract. Z Laryngol Rhinol Otol, 30, 7-8, 302-308.
Passali D., Ferri R., Becchini G., Passali G.C., Bellussi L. (1999). Alterations of nasal mu-cociliary transport in patients with hypertrophy of the inferior turbinates, deviations of the nasal septum and chronic sinusitis. Eur Arch Otorhinolaryngol., 256, 335-337.
Proetz A. (1953). Essays on the applied physiology of the nose. St. Loius: Annals Publishing Co.
Remzi D., Selahattin T., Ezgi B.E., Sabri B.E., Orhan O. (2016). Evaluation of nasal mucociliary transport rate according to nasal septum deviation type. Int Forum Allergy Rhinol., 6(7), 768-73.
Rutland J., Cole P.J. (1981). Nasal mucociliary clearance and ciliary beat frequency in cystic fibrosis compared with sinusitis and bronchiectasis. Thorax, 36(9), 654-8.
Semih O., Hatice C., Ceyhun C., Naciye D. Z., Elham B., Necmi A. (2019). Histopathological effects of septoplasty techniques on nasal septum mucosa: an experimental study. Eur Arch Otorhinolaryngol., 276(2), 421-427.
Seybold Z.V., Mariassy A.T., Stroh D., Kim C.S., Gazeroglu H., Wanner A. (1990). Mucociliary interaction in vitro: efects of physiological and inlammatory stimuli. J Appl Physiol., 68, 4, 1421-1426.
Sleigh M.A. (1996). The coordination and control of cilia. Symp Soc Exp Biol., 20, 11-31.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.