ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ДИВЕРТИКУЛЯРНОЇ ХВОРОБИ ТОВСТОЇ КИШКИ
ARTICLE PDF

Ключові слова

дивертикулярна хвороба товстої кишки
дивертикульоз
дивертикуліт
дивертикулярна кровотеча
параколярний абсцес
класифікація дивертикулярної хвороби

Як цитувати

Шапринський, В., Тагеєв, В. Р., Стукан, С. С., & Черниченко, О. І. (2023). ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ДИВЕРТИКУЛЯРНОЇ ХВОРОБИ ТОВСТОЇ КИШКИ. Клінічна та профілактична медицина, (1), 21-25. https://doi.org/10.31612/2616-4868.1(23).2023.03

Анотація

Мета роботи: проаналізувати клінічні випадки та результати лікування хворих на дивертикульоз товстої кишки з метою профілактики ускладнень.

Матеріали і методи.

Проаналізовано результати діагностики і лікування 75-х пацієнтів з дивертикульозом товстої кишки за 2016-2022 роки, які знаходились у Клінічному високоспеціалізованому хірургічному центрі з малоінвазивними технологіями в КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М. І. Пирогова» Вінницької обласної ради.

Результати досліджень та їх обговорення.

Нами було проаналізовано результати діагностики і лікування 75 пацієнтів з дивертикульозом товстої кишки за 2016-2022 роки, які знаходились у Клінічному високоспеціалізованому хірургічному центрі з малоінвазивними технологіями в КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М. І. Пирогова» Вінницької обласної ради. Дивертикулярна хвороба товстої кишки була клінічно та інструментально підтверджена і було встановлено такі форми захворювання: дивертикулярну кровотечу - у 46 (61,33%), перфорацію кишки з розвитком дифузного калового перитоніту - у 2 (2,66%), дивертикуліт - у 12 (16%), безсимптомний дивертикульоз - у 2 хворих (2,66%), а у 13 хворих було поєднання: дивертикуліт і параколярний абсцес - у 8 (10,66%), дивертикуліт і обмежений гнійний перитоніт - у 2 (6,66%), дивертикуліт і кишкова непрохідність - у 3 (4%). Серед пацієнтів чоловіків було 36 (48%), жінок - 39 (52%). Вік хворих коливався від 40 р. до 90 р. Середній вік становив 65±2 р.

https://doi.org/10.31612/2616-4868.1(23).2023.03
ARTICLE PDF

Посилання

Rezapour, M., Ali, S., Stollman, N. (2018). Diverticular Disease: An Update on Pathogenesis and Management. Gut Liver,12(2), 125-132. doi:10.5009/gnl16552.

Trubachova, Y. L. (2021). Ultrazvukova diahnostyka khronichnykh zapalnykh uskladnen dyvertykuliarnoi khvoroby obodovoi kyshky. Avtoref. dys. d.m.n. 14.01.13: Trubachova Yuliia Leonidivna. FDBU «Rosiiskyi naukovyi tsentr renthenoradiolohii». [Ultrasound diagnosis of chronic inflammatory complications of diverticular disease of the colon]. Autoref. thesis Doctor of Medicine 14.01.13: Yulia Leonidivna Trubachova. FSBU "Russian Scientific Center of X-Ray Radiology".

Lembcke, B. (2015). Diagnosis, Differential Diagnoses, and Classification of Diverticular Disease. Viszeralmedizin, 31(2), 95–102. https://doi.org/10.1159/000380833

Mohammed Ilyas, M. I., & Szilagy E. J. (2018). Management of Diverticular Bleeding: Evaluation, Stabilization, Intervention, and Recurrence of Bleeding and Indications for Resection after Control of Bleeding. Clinics in colon and rectal surgery, 31(4), 243–250. https://doi.org/10.1055/s-0037-1607963.

Klarenbeek, B. R., de Korte, N., van der Peet, D. L. & Cuesta, M. A. (2012). Review of current classifications for diverticular disease and a translation into clinical practice. International journal of colorectal disease, 27(2), 207–214. https://doi.org/10.1007/s00384-011-1314-5.

Schultz, J. K., Azhar, N., Binda, G. A., Barbara, G., Biondo, S., & Boermeester, M. A. (2020). European Society of Coloproctology: guidelines for the management of diverticular disease of the colon. Colorectal disease : the official journal of the Association of Coloproctology of Great Britain and Ireland, 22 Suppl 2, 5–28. https://doi.org/10.1111/codi.15140.

Rösch, J., Keller, F. S., Kozak, B., Niles, N. & Dotter, C. T. (1984). Gelfoam powder embolization of the left gastric artery in treatment of massive small-vessel gastric bleeding. Radiology, 151(2), 365–370. https://doi.org/10.1148/radiology.151.2.6608749

Parkes, B. M., Obeid, F. N., Sorensen, V. J., Horst, H. M., & Fath, J. J. (1993). The management of massive lower gastrointestinal bleeding. The American surgeon, 59 (10), 676–678.

Wasvary, H., Turfah, F., Kadro, O. & Beauregard, W. (1999). Same hospitalization resection for acute diverticulitis. The American surgeon, 65(7), 632–636.

Kruis, W., Germer, C. T., Leifeld, L., & German Society for Gastroenterology, Digestive and Metabolic Diseases and The German Society for General and Visceral Surgery (2014). Diverticular disease: guidelines of the german society for gastroenterology, digestive and metabolic diseases and the german society for general and visceral surgery. Digestion, 90(3), 190–207. https://doi.org/10.1159/000367625.

Tursi, A., Picchio, M., Elisei, W. [et al.] (2016). Current management of patients with diverticulosis and diverticular disease: a survey from the 2-nd Internatioanl Sympo- sium in Diverticular Diaease. J. Clin. Gastroentarol, 50 (2), 97–100.

Shaprynskyi, V. O., Shaprynskyi, Y. V., Verba, A. V., Korobko, V. A., Biloshchytskyi, V. F., Stukan, S. S., Mikhurinskyi, D. V. (2021). Analiz likuvannia uskladnenykh dyvertykuliv dystalnykh viddiliv shlunkovo-kyshkovoho traktu. [Analysis of the treatment of complicated diverticula of the distal parts of the gastrointestinal tract]. Hospital surgery, (4), 49-53. DOI: https://doi.org/10.11603/2414-4533.2021.4.12716

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.