Ключові слова
аутоімунний тиреоїдит
гіпотиреоз
анемія в загально-клінічній практиці
Як цитувати
Анотація
Резюме. Анемія є глобальною проблемою громадського здоров'я, яка потребує виявлення причин її виникнення. При визначенні алгоритмів обстеження і лікування анемічного синдрому необхідно ретельно вивчати фактори ризику щодо її розвитку з урахуванням коморбідності. Проведення діагностичного пошуку у декількох напрямках дозволить уточнити механізми розвитку анемічного синдрому, які при поєднанні погіршують клінічний стан.
Окремої уваги потребують хворі з проявами анемічного синдрому на тлі ендокринної патології, а саме аутоімунного тиреоїдиту у стані гіпотиреозу, оскільки рівень захворюваності серед жінок фертильного віку значно підвищився, що і обумовлює напрямок дослідження та мету даної публікації.
У статті наведено клінічний випадок спостереження і лікування пацієнтки з хронічним аутоімунним тіреоїдитом у стані гіпотиреозу та аденоміозом, що супроводжувались аномальними матковими кровотечами, ускладненням чого стала залізодефіцитна анемія. Оскільки спочатку головною проблемою пацієнтка вважала маткові кровотечі, вона спостерігалась гінекологом; тоді ж встановлені зміни показників загального аналізу крові на користь анемії. Лікування ендометріозу і призначення препаратів заліза призвело до поліпшення стану з нормалізацією лабораторних показників. Впродовж 6 місяців пацієнтка до лікарів не зверталась, лабораторний контроль не проводився. При погіршенні самопочуття пацієнтка звернулась до сімейного лікаря. Ретельне обстеження з залученням ендокринолога дозволило встановити діагноз хронічного аутоімунного тіреоїдиту у стані гіпотиреозу і призначити адекватну терапію, що сприяло нормалізації стан пацієнтки.
Висновки. Прояви анемічного синдрому потребують визначення причин його виникнення з відпрацюванням алгоритмів обстеження та контролю за лікуванням. Сімейний лікар повинен бути основним координатором при вивченні причин виникнення анемії і ведення пацієнтів на амбулаторному етапі з залученням лікарів інших спеціальностей.
Посилання
Badireddy, M., & Baradhi, K. M. (2022). Chronic Anemia. In StatPearls. StatPearls Publishing.
Gandhi, S., Hagans, I., Nathan, K., Hunter, K., & Roy, S. (2017). Prevalence, comorbidity and investigation of anemia in the primary care office. Journal Of Clinical Medicine Research, 9(12), 970-980.
Cappellini, M. D., Musallam, K. M., & Taher, A. T. (2020). Iron deficiency anaemia revisited. Journal of internal medicine, 287(2), 153–170. https://doi.org/10.1111/joim.13004
Horowitz, G., Altaie, S., Boyd, J., Ceriotti, F., Garg, P., & Horn, P. (2008). Clinical and Laboratory Standards Institute. Defining, establishing, and verifying reference intervals in the clinical laboratory: approved guideline.
Ning, S., & Zeller, M. P. (2019). Management of iron deficiency. Hematology. American Society of Hematology. Education Program, 2019(1), 315–322. https://doi.org/10.1182/hematology.2019000034
Chaparro, C. M., & Suchdev, P. S. (2019). Anemia epidemiology, pathophysiology, and etiology in low- and middle-income countries. Annals of the New York Academy of Sciences, 1450(1), 15–31. https://doi.org/10.1111/nyas.14092
Pro zatverdzhennia ta vprovadzhennia medyko-tekhnolohichnykh dokumentiv zi standartyzatsii medychnoi dopomohy pry zalizodefitsytnii anemii. Nakaz MOZ Ukrainy vid 2015 roku № 709 [About the statement and introduction of medical and technological documents on standardization of medical care at iron deficiency anemia. Order of the Ministry of Health of Ukraine from 2015 № 709]
Tsentr medychnoi statystyky MOZ Ukrainy. Statystychnyi zvit MOZ Ukrainy 2020 elektronnyi resurs http://medstat.gov.ua/ukr/main.html [Center for Medical Statistics of the Ministry of Health of Ukraine. Statistical Report of the Ministry of Health of Ukraine 2020 (electronic resource)]
Lymanska A. Yu. Prykhovani ta naiavni proiavy zalizodefitsytnoi anemii. Zdorovia Ukrainy. 2019 № 6 (67) S: 22-23 [Limanska A.Yu. Hidden and present manifestations of iron deficiency anemia. Health of Ukraine. 2019 № 6 (67) C: 22-23]
Ko, C. W., Siddique, S. M., Patel, A., Harris, A., Sultan, S., Altayar, O., & Falck-Ytter, Y. (2020). AGA Clinical Practice Guidelines on the Gastrointestinal Evaluation of Iron Deficiency Anemia. Gastroenterology, 159(3), 1085–1094. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2020.06.046
Soliman, A. T., De Sanctis, V., Yassin, M., Wagdy, M., & Soliman, N. (2017). Chronic anemia and thyroid function. Acta bio-medica : Atenei Parmensis, 88(1), 119–127. https://doi.org/10.23750/abm.v88i1.6048
Vdovychenko Yu. P. Lysenko Yu. P. Adenomioz yak prychyna matkovykh krovotech. Pediatriia, akusherstvo ta hinekolohiia. 2011. № 5. S. 73–75. [Vdovichenko Yu. P. Lysenko Yu. P. Adenomyosis as a cause of uterine bleeding. Pediatrics, obstetrics and gynecology. 2011. № 5. S. 73–75.]
Lыsenko B. M. Vlyianye sochetannoi patolohyy – эndometryoza y hypotyreoza na эndokrynolohycheskyi status patsyentok. Aktualni problemy akusherstva i hinekolohii, klinichnoi imunolohii ta medychnoi henetyky: zb. nauk. prats. Kyiv Luhansk, 2014. Vyp. 27. S. 147–156. [Lysenko BM Influence of the combined pathology – endometriosis and hypothyroidism on the endocrinological status of patients. Actual problems of obstetrics and gynecology, clinical immunology and medical genetics: coll. Science. wash. Kyiv Luhansk, 2014. Issue. 27. S. 147–156.]
Mateo, R., & Hennessey, J. V. (2019). Thyroxine and treatment of hypothyroidism: seven decades of experience. Endocrine, 66(1), 10–17. https://doi.org/10.1007/s12020-019-02006-8)
Carlé, A., Pedersen, I. B., Knudsen, N., Perrild, H., Ovesen, L., & Laurberg, P. (2015). Gender differences in symptoms of hypothyroidism: a population-based DanThyr study. Clinical endocrinology, 83(5), 717–725. https://doi.org/10.1111/cen.12787
Chaker L, Bianco AC, Jonklaas J, Peeters RP. Hypothyroidism. Lancet. 2017;390(10101):1550-1562. doi:10.1016/S0140-6736(17)30703-1)
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.