Ключові слова
хронічна ішемія
ендоваскулярні втручання
збереження кінцівки
відкриті хірургічні втручання на судинах
Як цитувати
Анотація
Вступ. Хронічна ішемія кінцівок, є найтяжчим проявом захворювання периферичних артерій (ЗПА), проте найкраща стратегія реваскуляризації залишається предметом дискусій для даної групи пацієнтів.
Метою даного огляду та аналізу наукових досліджень було порівняння результатів ендоваскулярної реваскуляризації та відкритого хірургічного втручання при лікуванні ХІК, щоб визначити, яке лікування є більш ефективним з точки зору збереження кінцівок.
Матеріали та методи. Проведено огляд та аналіз в базах даних Medline, Embase та Cochrane Central Register of Controlled Trials з метою виявлення рандомізованих контрольованих досліджень, в яких порівнювали хірургічне шунтування та ендоваскулярну реваскуляризацію у дорослих з ХІК. Відібрані дослідження оцінювали за допомогою інструменту Risk of Bias 2, а статистичні аналізи проводили в RevMan Web. Первинним результатом була виживаність без ампутації, а вторинними результатами були серйозні несприятливі події з кінцівками, смертність від усіх причин, серйозні небажані серцево-судинні події та загальна прохідність. Аналіз підгруп для первинного результату проводився за віком, ризиком упередженості та тяжкістю захворювання (біль у стані спокою та/або втрата тканин) для оцінки впливу на результати та вивчення джерел неоднорідності.
Результати. Для аналізу було відібрано шість рандомізованих контрольованих досліджень загальною кількістю 2760 пацієнтів. Результати показали, що не було значної різниці у виживаності без ампутації між відкритою хірургічною операцією та ЕР (44,2% проти 52,5%; р = 0,33) із середнім терміном спостереження 36 місяців (діапазон, 17,4-46,5 місяців). Відкрите хірургічне втручання асоціювалося з нижчою частотою серйозних несприятливих подій в кінцівці (22,4% проти 36,1%; р = 0,005). Не було значущої різниці в загальній смертності (35,6% проти 35,9%; р = 0,64) або серйозних серцево-судинних подій (45,0% проти 47,6%; р = 0,70). Показники прохідності були подібними в обох групах (21,5% проти 41,5%; P = 0,07). Якість доказів за шкалою GRADE була помірною.
Висновки. Огляд джерел та їх аналіз не виявив жодних істотних відмінностей у частоті виживаності без ампутації, загальній смертності, серйозних серцево-судинних подій та прохідності між EР та відкритою операцією на підколінному сегменті при ХІК. Проте відкрита операція асоціювалася з меншою частотою виникнення серйозних несприятливих подій в кінцівці. Результати підкреслюють необхідність подальших високоякісних досліджень для вдосконалення та адаптації підходів до лікування пацієнтів з ХІК.
Посилання
Criqui, M. H., Matsushita, K., Aboyans, V., et al. (2021). Lower extremity peripheral artery disease: Contemporary epidemiology, management gaps, and future directions: A scientific statement from the American Heart Association. Circulation, 144, e171–e191. https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000001005
Fowkes, F. G., Rudan, D., Rudan, I., et al. (2013). Comparison of global estimates of prevalence and risk factors for peripheral artery disease in 2000 and 2010: A systematic review and analysis. Lancet, 382, 1329–1340.
Fowkes, F. G., Housley, E., Cawood, E. H., Macintyre, C. C., Ruckley, C. V., & Prescott, R. J. (1991). Edinburgh artery study: Prevalence of asymptomatic and symptomatic peripheral arterial disease in the general population. International Journal of Epidemiology, 20, 384–392.
Nehler, M. R., Duval, S., Diao, L., et al. (2014). Epidemiology of peripheral arterial disease and critical limb ischemia in an insured national population. Journal of Vascular Surgery, 60, 686–695.e2.
Duff, S., Mafilios, M. S., Bhounsule, P., & Hasegawa, J. T. (2019). The burden of critical limb ischemia: A review of recent literature. Vascular Health and Risk Management, 15, 187–208.
Eid, M. A., Mehta, K. S., & Goodney, P. P. (2021). Epidemiology of peripheral artery disease. Seminars in Vascular Surgery, 34, 38–46.
Abu Dabrh, A. M., Steffen, M. W., Undavalli, C., et al. (2015). The natural history of untreated severe or critical limb ischemia. Journal of Vascular Surgery, 62, 1642–1651.e3.
Primary P., Abramson, B. L., Al-Omran, M., et al. (2022). Canadian Cardiovascular Society 2022 guidelines for peripheral arterial disease. Canadian Journal of Cardiology, 38, 560–587. https://doi.org/10.1016/j.cjca.2022.02.029
Conte, M. S., Bradbury, A. W., Kolh, P., et al. (2019). Global vascular guidelines on the management of chronic limb-threatening ischemia. Journal of Vascular Surgery, 69, 3S–125S.e40. https://doi.org/10.1016/j.jvs.2019.02.016
Gornik, H. L., Aronow, H. D., Goodney, P. P., et al. (2024). 2024 ACC/AHA/AACVPR/APMA/ABC/SCAI/SVM/SVN/SVS/SIR/VESS guideline for the management of lower extremity peripheral artery disease: A report of the American College of Cardiology/American Heart Association Joint Committee on Clinical Practice Guidelines. Circulation, 149, e1313–e1410. https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000001251
Bypass versus angioplasty in severe ischaemia of the leg (BASIL): Multicentre, randomised controlled trial. (2005). The Lancet, 366(9501), 1925–1934.
Farber, A., Menard, M. T., Conte, M. S., et al. (2022). Surgery or endovascular therapy for chronic limb-threatening ischemia. The New England Journal of Medicine, 387, 2305–2316. https://doi.org/10.1056/NEJMoa2207899
Bradbury, A. W., Moakes, C. A., Popplewell, M., et al. (2023). A vein bypass first versus a best endovascular treatment first revascularisation strategy for patients with chronic limb threatening ischaemia (BASIL-2): An open-label, randomised, multicentre, phase 3 trial. The Lancet, 401, 1798–1809. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(23)00462-2
Shu, H., Xiong, X., Chen, X., et al. (2023). Endovascular revascularization vs. open surgical revascularization for patients with lower extremity artery disease: A systematic review and meta-analysis. Frontiers in Cardiovascular Medicine, 10, 1223841. https://doi.org/10.3389/fcvm.2023.1223841
Scatena, A., Apicella, M., Mantuano, M., et al. (2024). Bypass surgery versus endovascular revascularization for occlusive infrainguinal peripheral artery disease: A meta-analysis of RCTs. Acta Diabetologica, 61, 19–28. https://doi.org/10.1007/s00592-023-02185-x
Stoner, M. C., Calligaro, K. D., Chaer, R. A., et al. (2016). Reporting standards for endovascular treatment of chronic lower extremity PAD. Journal of Vascular Surgery, 64, e1–e21. https://doi.org/10.1016/j.jvs.2016.03.420
Totić, D., Durović Sarajlić, V., Vranić, H., et al. (2020). Endovascular or open surgical treatment of high-risk patients with infrainguinal PAD and CLI. Medical Glasnik, 17, 477–484. https://doi.org/10.17392/1143-20
Eleissawy, M. I., Elbarbary, A. H., Elwagih, M. M., et al. (2019). Ipsilateral antegrade angioplasty vs. open bypass surgery for flush SFA occlusion. Annals of Vascular Surgery, 61, 55–64. https://doi.org/10.1016/j.avsg.2019.05.062
Mufarrih, S. H., Khan, M. S., Qureshi, N. Q., et al. (2024). Endovascular- vs. surgery-first strategy for CLTI: Meta-analysis. American Journal of Cardiology, 214, 149–156. https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2024.01.007
Yu, X., Wang, B., Qiu, C., et al. (2023). Primary bypass vs. bypass after endovascular treatment in PAD: Meta-analysis. Journal of Vascular Surgery, 78, 1335–1345.e4. https://doi.org/10.1016/j.jvs.2023.07.003
Almasri, J., Adusumalli, J., Asi, N., et al. (2018). Revascularization outcomes of infrainguinal CLTI: Meta-analysis. Journal of Vascular Surgery, 68, 624–633. https://doi.org/10.1016/j.jvs.2018.01.066
Tang, Q. H., Chen, J., Hu, C. F., & Zhang, X. L. (2020). Endovascular vs. open surgery for PAD: A meta-analysis. Annals of Vascular Surgery, 62, 484–495. https://doi.org/10.1016/j.avsg.2019.06.039
Wang, J., Shu, C., Wu, Z., et al. (2018). Percutaneous vascular interventions vs. bypass in CLI: Meta-analysis. Annals of Surgery, 267, 846–857. https://doi.org/10.1097/SLA.0000000000002344
Anantha-Narayanan, M., Sheikh, A. B., Nagpal, S., et al. (2021). Outcomes of peripheral arterial interventions in CKD/ESRD: Systematic review. Journal of Vascular Surgery, 73, 331–340.e4. https://doi.org/10.1016/j.jvs.2020.08.032
Hossain, S., Leblanc, D., Farber, A., et al. (2019). Infrainguinal bypass after failed endovascular vs. primary bypass: Meta-analysis. European Journal of Vascular and Endovascular Surgery, 57, 382–391. https://doi.org/10.1016/j.ejvs.2018.09.025
Paraskevas, K. I., & Veith, F. J. (2024). Surgery or endovascular therapy for CLTI? What BASIL-2 and BEST-CLI tell us. Angiology. https://doi.org/10.1177/00033197241233421
Wijnand, J. G. J., Zarkowsky, D., Wu, B., et al. (2021). The global limb anatomic staging system (GLASS) for CLTI: Improving inter-observer agreement. Journal of Clinical Medicine, 10, 3454. https://doi.org/10.3390/jcm10163454
van Reijen, N. S., Ponchant, K., Ubbink, D. T., & Koelemay, M. J. W. (2019). The prognostic value of the WIfI classification in CLTI: Systematic review and meta-analysis. European Journal of Vascular and Endovascular Surgery, 58, 362–371. https://doi.org/10.1016/j.ejvs.2019.03.040
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.