Ключові слова
геморагічний синдром
фактор Віллебранда
депресія
тривога
нейропротекція
Як цитувати
Анотація
Вступ. Значну роль у клінічному перебігу та прогнозі гострого мієлоїдного лейкозу (ГМЛ) відіграють розповсюджені коморбідні стани, зокрема депресія та тривожність, поєднання яких традиційно називають тривожно-депресивним розладом (ТДР).
Мета. Вивчити та порівняти симптомо-модифікуючу дію сертраліну та комбінації вітаміну D і натурального фітокомплексу з нейропротекторними властивостями у хворих на ГМЛ, які мають прояви депресії та тривоги.
Матеріали та методи. Із 64 пацієнтів, які проходили планове лікування ГМЛ і мали прояви депресії та тривоги, було сформовано 2 групи дослідження по 32 пацієнти в кожній. Пацієнтам першої групи дослідження був призначений вітамін D (4000 МО на добу), а також натуральний фітокомплекс. У другій групі пацієнтам в якості антидепресанта був призначений сертралін по 50 мг 1 раз на добу. До лікування та через місяць після лікування для оцінки запропонованих схем корекції ТДР, пацієнти проходили оцінювання за шкалою Goldberg Anxiety and Depression Scale (GADS), а також фіксувалася наявність/відсутність найбільш характерних клінічних проявів тривожно-деперсивного стану: порушень сну, відчуття втоми зранку та розбитості впродовж дня.
Результати. До початку лікування у хворих обох груп дослідження фіксувалися різні прояви тривожно-депресивного стану, які по сумі балів згідно шкали GADS відповідали середній тяжкості перебігу ТДР: у групі 1середнє сумарне значення оцінки було 13,44 бали, в групі 2 – 11,72 бали. Через 30 днів суми балів знизилися до 7,44 у першій групі та до 8,19 у другій. Такі результати відповідали тривожно-депресивному стану легкого ступеня. У першій групі після прийому вітаміну D та фітокомплексу була зафіксована відносно менша питома вага пацієнтів з найбільш характерними і виснажливими симптомами ТДР – відчуттям втоми зранку та розбитістю впродовж дня (у порівнянні з результатами 2-ї групи, р < 0,05).
Висновки. Зниження тяжкості тривоги та депресії у балах за шкалою GADS у групі хворих, які приймали комбінацію вітаміну D і фітокомплекс, свідчить на користь можливості розглядати натуральні нейропротекторні засоби як альтернативу антидепресантам у пацієнтів з гемобластозами.
Посилання
Urlu, S. M., & Özcan, M. (2025). Acute myeloid leukemia: A brief historical perspective of AML treatment. Hematology, 30(1), 2539528. https://doi.org/10.1080/16078454.2025.2539528
Morcos‑Sandino, M., Quezada‑Ramírez, S. I., & Gómez‑De León, A. (2025). Advances in the treatment of acute myeloid leukemia: Implications for low‑ and middle‑income countries. Biomedicines, 13(5), 1221. https://doi.org/10.3390/biomedicines13051221
DiNardo, C. D., Pratz, K., Pullarkat, V., Jonas, B. A., Arellano, M., Becker, P. S., … Letai, A. (2019). Venetoclax combined with decitabine or azacitidine in treatment‑naïve, elderly patients with acute myeloid leukemia. Blood, 133(1), 7–17. https://doi.org/10.1182/blood-2018-08-868752
Döhner, H., Weber, D., Krzykalla, J., et al. (2022). Midostaurin plus intensive chemotherapy for younger and older patients with AML and FLT3 internal tandem duplications. Blood Advances, 6(18), 5345–5355. https://doi.org/10.1182/bloodadvances.2022007223
Dong, C., Zhang, N. J., & Zhang, L. J. (2021). Oxidative stress in leukemia and antioxidant treatment. Chinese Medical Journal (English Edition), 134(16), 1897–1907. https://doi.org/10.1097/CM9.0000000000001628
Döhner, H., Estey, E., et al. (2017). Diagnosis and management of AML in adults: 2017 ELN recommendations from an international expert panel. Blood, 129(4), 424–447. https://doi.org/10.1182/blood-2016-08-733196
Shimony, S., Stahl, M., & Stone, R. M. (2025). Acute myeloid leukemia: 2025 update on diagnosis, risk‑stratification, and management. American Journal of Hematology, 100(5), 860–891. https://doi.org/10.1002/ajh.27625
Gu, M., Hao, X., Cong, L., & Sun, J. (2019). The prevalence, risk factors, and prognostic value of anxiety and depression in refractory or relapsed acute myeloid leukemia patients of North China. Medicine (Baltimore), 98(50), e18196. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000018196
Torta, R., Siri, I., & Caldera, P. (2008). Sertraline effectiveness and safety in depressed oncological patients. Supportive Care in Cancer, 16(1), 83–91. https://doi.org/10.1007/s00520-007-0269-0
Urbanska, N., Ashaolu, T. J., Mattova, S., Simko, P., & Kiskova, T. (2025). The potential of selected plants and their biologically active molecules in the treatment of depression and anxiety disorders. International Journal of Molecular Sciences, 26(5), 2368. https://doi.org/10.3390/ijms26052368
Heuser, M., Ofran, Y., Boissel, N., Brunet Mauri, S., Craddock, C., Janssen, J., Wierzbowska, A., & Buske, C. (2020). Acute myeloid leukaemia in adult patients: ESMO Clinical Practice Guidelines for diagnosis, treatment and follow‑up. Annals of Oncology, 697‑712. https://doi.org/10.1016/j.annonc.2020.01.003
Reivan‑Ortiz, G., Pineda‑Garcia, G., & León‑Parias, B. D. (2019). Psychometric properties of the Goldberg Anxiety and Depression Scale (GADS) in Ecuadorian population. International Journal of Psychology Research (Medellín), 12(1), 41–48. https://doi.org/10.21500/20112084.3745
Goldberg, D., Bridges, K., Duncan‑Jones, P., & Grayson, D. (1988). Detecting anxiety and depression in general medical settings. BMJ, 297, 897–899.
Bensken, W. P., Pieracci, F. M., & Ho, V. P. (2021). Basic introduction to statistics in medicine, part 1: Describing data. Surgical Infections (Larchmont), 22(6), 590–596. https://doi.org/10.1089/sur.2020.221
An, T. T. H., Van, N. T., Tam, D. M., Tai, N. T., Hien, P. T. T., Huong, P. L., Lan, V. T., & Ngoc, P. T. M. (2025). Rates and determinants of depression and anxiety among acute leukemia patients. Psychiatry International, 6(2), 63. https://doi.org/10.3390/psychiatryint6020063
Li, Y., Pham, V., Bui, M., Song, L., Wu, C., Walia, A., Uchio, E., Smith‑Liu, F., & Zi, X. (2017). Rhodiola rosea L.: An herb with anti‑stress, anti‑aging, and immunostimulating properties for cancer chemoprevention. Current Pharmacology Reports, 3(6), 384–395. https://doi.org/10.1007/s40495-017-0106-1
Wang, R., Xu, F., Xia, X., Xiong, A., Dai, D., Ling, Y., Sun, R., Qiu, L., Ding, Y., & Xie, Z. (2024). The effect of vitamin D supplementation on primary depression: A meta‑analysis. Journal of Affective Disorders, 344, 653–661. https://doi.org/10.1016/j.jad.2023.12.345
Santarsieri, D., & Schwartz, T. L. (2015). Antidepressant efficacy and side‑effect burden: A quick guide for clinicians. Drugs in Context, 4, 212290. https://doi.org/10.7573/dic.212290
Pererva, T. P., Miryuta, A. Y., Moisa, L. N., et al. (2010). Interaction of plant extracts of Ungernia victoris, Rhodiola rosea, and Polyscias filicifolia with a bacterial cell. Cytology and Genetics, 44, 221–226.
Zhou, Z., Li, M., Zhang, Z., Song, Z., Xu, J., Zhang, M., & Gong, M. (2024). Overview of Panax ginseng and its active ingredients protective mechanism on cardiovascular diseases. Journal of Ethnopharmacology, 334, 118506. https://doi.org/10.1016/j.jep.2024.118506
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.