18 листопада 2017 Опубліковано в Статті до розгляду

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ АМБУЛАТОРНО-ПОЛІКЛІНІЧНОЇ ХІРУРГІЧНОЇ СЛУЖБИ ШЛЯХОМ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ

Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Резю­ме­. Метою дослідження є пошук шляхів інтенсифікації та економічної доцільності роботи хірургічної служби. Завдання дослідження: ретроспективний аналіз наукових джерел з  досліджуваної проблеми та визначення доцільності інтенсифікації хірургічної служби амбу-латорно-поліклінічної установи. Матеріали і методи: дослідження проведено за допомогою теоретичних та статистичних методів, шляхом вивчення та аналізу досвіду роботи пошуку можливості інтенсифікації та економічної доцільності роботи хірургічної служби, а також на основі статистичних звітів хірургічного центру ДНУ «Науково-практичний центр профілак-тичної та клінічної медицини» ДУС. Статистична обробка отриманих даних проведена за допомогою таких методів: розрахункового, кореляційного, логістичної регресії та за допомо-гою стандартного пакету програм «Statistica 6.0 for Windows». Висновки: скорочення строків лікування пацієнта в хірургічному стаціонарі дає значний економічний та соціальний ефект; вчасна виписка позитивно впливає на прискорення одужання та відсутність ускладнень у пацієнтів; підвищення якості діагностично-консультативного процесу на амбулаторному етапі скорочує час перебування хворого на стаціонарному ліжку та підвищує якість стаціо-нарної допомоги; лікування з використанням стаціонар-замінних технологій є менш затрат-ним порівняно з стаціонарним; розвиток високих технологій в медицині дозволяє наблизити спеціалізовану та високоспеціалізовану допомогу, яка може бути надана в амбулаторному режимі, до пацієнта; надання спеціалізованої та високоспеціалізованої планової хірургічної допомоги можливе в амбулаторних умовах, з використанням стаціонар-замінних технологій. Перспективи подальших досліджень передбачають контроль за інтенсивним використан-ням ліжкового фонду денного стаціонару.

 

Вступ

В   умовах сьогодення, як і в минулому, надання якісної медичної допомоги залишається для кож-ного лікаря справою честі. Недарма першим правилом клініки Мейо, яка існує вже понад сто років, в якій працювало багато поколінь лікарів, яка є Меккою для хірургів, запи-сано: «Безперервне прагнення до ідеальної якості послуг і дотримання некомерційних принципів».

Мета дослідження

Пошук шляхів інтенсифікації та економічної доцільності роботи хірургічної служби.

Матеріали і методи

Дослідження проведено за допомогою теоре-тичних та статистичних методів, шляхом вивчення та аналізу досвіду роботи пошуку можливості інтенсифікації та економічної доцільності роботи хірургічної служби, а також на основі статистич-них звітів хірургічного центру ДНУ «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» ДУС. Статистична обробка отриманих даних проведена за допомогою таких методів: роз-рахункового, кореляційного, логістичної регресії та за допомогою стандартного пакету програм «Statistica 6.0 for Windows».

Незважаючи, на негативні соціальні умови, в яких приходиться жити і працювати медикам України, а це: низьке фінансування медичної галузі; невисокі фінансові можливості населення; зростан-ня захворюваності; погіршення показників здоров’я; затратний аспект традиційної медичної допомоги, залишилось прагнення якісно надавати медичну допомогу та медичні послуги.

Маючи не зовсім чесний і коректний девіз сього-дення про безкоштовну, або безоплатну медичну допомогу пацієнти вимушено продовжують шукати можливості отримати цю допомогу, але безумовно якісну, дешевше, а медики, в свою чергу, зайняті пошуком здешевлення своїх послуг. Всім відомо, що стаціонарний вид допомоги, особливо хворим хірургічного профілю, є найбільш затратним з усіх видів лікування. Врахувавши витра-ти на операцію та інтенсивну терапію додаємо ще великий відсоток таких витрат на стаціонарне обсте-ження та передопераційну підготовку. Разом з тим, найпоширенішою і наймасовішою медичною допо-могою є амбулаторно-поліклінічна, в тому числі по хірургії (близько 80%). Це великий обсяг лікувально-діагностичної та профілактичної роботи

Розвиток амбулаторної хірургічної допомоги обумовлений такими критеріями:

  1. Соціальною перевагою (необхідністю)
  1. Економічною ефективністю (доцільністю).
  1. Практичною потребою.
  1. Необхідністю виконання завдань сучасного єтапу – підвищення ролі лікувально-профілак-тичних закладів догоспітальної ланки.
  1. Досвідом вітчизняної та світової практичної медицини.

Як показує світовий досвід, в останні роки зна-чно інтенсифікувалась хірургічна діяльність в полі-клініках. Цьому сприяла організація одноденних та денних стаціонарів. Це дало змогу розширити діа-пазон хірургічних втручань, дозволило понизити рівень післяопераційних ускладнень і досягнути високого соціального-економічного ефекту.

Ідея інтенсифікації роботи хірургічної служби не нова.

Ще на початку 90х років колеги з Джуіш госпі-талю м. Луісвіль, штат Кентуки, США, вирішили цю проблему комплексно. На догоспітальний етап була перенесена значна частина медичних обстежень, які традиційно вико-нувались в стаціонарах. Це дало можливість інтен-сифікувати роботу хірургічного стаціонару:

  1. Наблизити хірургічну активність до 100%.
  1. Доопераційнний ліжкодень знизити до 0-2 днів.
  1. Післяопераційний ліжкодень знизити до 6 днів.

Була введена система один хворий – один лікар на всіх етапах лікування –догоспітальному, госпітальному, післягоспітальному.

В 1995 р. на базі ЦМСЧ (Центральної медико-санітарної частини) №122 та ЦАХ (Центр амбула-торної хірургічної допомоги) в м. Ленінграді була створена єдина хірургічна служба (ЄХС), яка вклю-чала в себе лікарів всіх відділень хірургічного профі-лю стаціонару. Таким чином, ліквідувавши поняття «амбулаторний хірург», забов’язали висококваліфі-кованих хірургів стаціонару, а також, працівників кафедр хірургічного профілю виконувати роботу по первинному, в тому числі консультативному, прийо-му і хірургічному лікуванню амбулаторних пацієнтів. Всі 48 лікарів єдиної хірургічної системи працювали за спеціальностями загальна хірургія, урологія, гіне-кологія, офтальмологія, отоларингологія, онкологія, ортопедія і травматологія, проктологія, судинна хірургія, ендовідеохірургія, хірургічна гепатологія та гастроентерологія, ендокринна хірургія як в амбула-торному режимі, відбираючи і обстежуючи пацієнтів на оперативне лікування та доліковуючи їх після оперативного втручання так, і в стаціонарному де і надавали саму хірургічну допомогу. В Україні, одним з перших, денний стаціонар в м.Донецьк було відкрито в 1986 р. на базі полікліні-ки №7 керівником хірургічної служби м. Донецька та Донецької області Ліховідом Миколою Петровичем. В цьому денному стаціонарі успішно почали лікуватися пацієнти хірургічного профілю з облітеруючими захворюваннями нижніх кінцівок.

Враховуючи, що хворі позитивно оцінили такий спосіб лікування, такі ж денні стаціонари почали відкриватися і в інших лікувальних установах міста. Денні стаціонари, як правило, були багатопрофіль-ні. Дуже важливо було те, що така форма лікування розпочалась без додаткового фінансування. Головне було визначитись з досвідченим середнім персона-лом. За рахунок лікувальних установ хворі забезпе-чувались медикаментами для екстреної та невід-кладної медичної допомоги. Медикаменти для пла-нового лікування куплялись хворими самостійно за рецептами, або за рахунок підприємств. Харчуванням хворих не забезпечували. До кінця 1986 року в денних стаціонарах Донецька було проліковано 142 хворих з облітерую-чими захворюваннями нижніх кінцівок. З них пра-цюючих 86 та непрацюючих 56 пацієнтів. Пораховано, що при стаціонарному лікуванні цих

Таблиця 1
Хірургічний стаціонар
Перелік показників роки
2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
Кількість ліжок 32 32 32 30 30 30 30 30 30
Кількість пацієнтів, які 1142 1352 1588 1965 1981 2261 2050 2585 2121
поступили в стаціонар
Кількість пацієнтів, які 1142 1352 1588 1965 1981 2261 2050 2585 2132
виписані із стаціонару
В т.ч. прикріплених до 602 550 636 581 534 583 501 642 506
ДНУ
В т.ч. не прикріплених 540 802 952 1384 1447 1678 1549 1943 1626
ДНУ
Кількість ліжко-днів 2653 2891 3968 3731 3725 4088 3934 4859 4270
Середня тривалість 2,32 2,14 2,49 1,90 1,88 1,81 1,91 1,90 2,0
лікування
Кількість оперованих 1142 1352 1571 1924 1954 2221 2023 2469 2582
хворих
Проведено операцій 1257 1545 1726 2135 2125 2430 2228 2677 2784
Кількість операцій 1,1 1,1 1,1 1,1 1,1 1,1 1,1 1,1 1,1
на 1 хворого
Рівень оперативних 110,0% 114,3% 108,7% 111,0% 108,8% 107,5% 108,7% 103,6% 130,6%
втручань
Кількість хворих,
пролікованих - - 17 41 27 41 28 211 29
консервативно
Середнє число днів 82,9 90,3 124,0 124,3 124,2 136,3 131,1 162,0 142,3
роботи 1 ліжка
пацієнтів вартість склала би 1238,24 радянських Разом з тим, паралельно з розвитком денних
рублів в цінах того року. Нагадую, що долар тоді стаціонарів відомими українськими хірургами було
коштував 0,60 радянського рубля. Враховуючи що запропоновано скорочення термінів перебування
вартість лікування в денному стаціонарі склала 1,26 хворого на ліжку.
рубля за добу, загальна вартість лікування всіх 142
хворих була 172,92 радянських рублів. Тобто еконо- Володимир Сергійович Земсков ввів термін
мія склала 1050,32 рублів. Але це не все, 48 хворих «своєчасна виписка».
лікувались без відриву від виробництва, що дозво- З цього приводу було зроблено дві доповіді на
лило зекономити з фонду соціального страхування засіданнях спільноти хірургів м. Києва. Було відмі-
3876,67 радянських рублів і виробити продукції на чено зменшений відсоток ускладнень, та швидше
суму 7905,60 радянських рублів. одужання пацієнтів. Також, був зменшений відсо-
ток хворих з внутрішньолікарняною інфекцією.
Таким чином при лікуванні 142 хворих з обліте-
руючим захворюванням судин кінцівок, 48 яких Позитивний економічний ефект при скорочен-
лікувались без відриву від виробництва, при серед- ні термінів лікування хворих в хірургічному стаціо-
ньому ліжкодні 12,2 було з зекономлено 12841,59 нарі відмічали О.О. Шалімов, І.В. Мухін,
радянських рублів. Л.Г. Завєрний, В.Ф. Маліновський, В.Д. Байда.
Відомо, що лікування в денних стаціонарах в П’ятдесятирічний досвід розвитку денних ста-
2-3 рази дешевше ніж на стаціонарному ліжку. ціонарів та стаціонарів одного дня дозволив засвід-
Більш того, утримання вільного ліжка, без витрат чити на початку XXI сторіччя що 40-50 % усіх пла-
на медикаменти, харчування, розхідний матеріал нових оперативних втручань можливо виконати в
для перев’язок, лабораторії, та рентген-кабінету амбулаторних умовах.
знижує вартість лише на 25% порівняно з зайнятим
ліжком. А лікування в денному стаціонарі для дер- Переваги очевидні:
жави на 50-70% дешевше ніж в стаціонарі. 1.  Доступність.
  1. Зручність для більшості населення.
  1. Можливість отримання кваліфікованої медич-ної допомоги, не відриваючись від дому, а часто без відриву від виробництва.
  1. Зменшення частоти післяопераційних усклад-нень.
  1. Менше витрат при збереженні якості ліку-вання.

Тоді ж, на початку XXI сторіччя, з’явився термін стаціонар-замінні технології (СЗТ), який набув нового значення з розвитком високих технологій в медицині та хірургії, зокрема. Можливість проводи-ти оперативні втручання без великих розрізів які дають свій відсоток ускладнень такі як нагноєння, гематоми, сероми і таке інше, прискорила час заживлення післяопераційних ран і одужання паці-єнтів хірургічного профілю.

Інтенсифікація роботи хірургічної служби, завдяки високим технологіям забезпечила можли-вість лікувати більшу кількість пацієнтів, залучив-ши менший ліжковий фонд. А враховуючи, що в Україні і сьогодні ще зберігається фінансування з розрахунку на ліжко стає зрозуміла економічна складова.

На жаль, сьогодні при оцінці діяльності ліку-вального закладу, яка проводиться на основі річного звіту і який, в свою чергу є формою державної звіт-ності не проводиться аналіз раціонального вико-ристання та економії коштів.

Разом з тим, оцінка роботи любого стаціонару, в тому числі денного, проводиться за двома групами показників, які характеризують:

  1. Ліжковий фонд і його використання.
  1. Якість лікувально-діагностичної роботи.

При аналізі роботи хірургічного центру ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС (надалі установа) видно, що ліжковий фонд використовується достатньо інтенсивно (таблиця1), але має ще певні резерви. Так, враховуючи, що ліжка денного стаціонару не працюють у вихідні та святкові дні, ми маємо орі-єнтовний показник роботи одного ліжка на рік 200 днів.

Маленький термін перебування на ліжку пов’язаний не тільки з інтенсивним використанням ліжкового фонду, але і з впровадженням новітніх технологій та протоколів за системою (Fast trek) у післяопераційному періоді по всім хірургічним напрямкам, та високою якістю проведення опера-цій. На скорочення ліжко-дня позитивно вплива

Таблиця 2  
Діапазон мініінвазивних хірургічних втручань  
 
2012 р 2013 р 2014 р 2015 р 2016 р  
 
Лапароскопічна холецистектомія 73 96 124 135 113  
 
Однопортова лапароскопічна холецистектомія 15 22 12 6 5  
 
Лапароскопічна герніопластика при паховій грижі 4 3 4 3 4  
 
Тотальна ендоскопічна екстраперитонеальна герніопластика - - 15 9 35  
при паховій грижі  
 
 
Лапароскопічна герніопластика при вентральній грижі 2 2 4 7 3  
 
Лапароскопічна апендектомія 12 8 10 24 12  
 
Лапароскопічна адреналектомія 4 4 2 9 5  
 
Лапароскопічна резекція селезінки, печінки - 2 8 5 1  
 
Лапароскопічне видалення кісти підшлункової залози, 2 2 1 4 5  
заочеревинного простору  
 
 
Лапароскопічна круроррафія, фундоплікація при гсод 1 5 19 12 14  
 
Лапароскопічна sleeve резекція 2 4 7 13 10  
 
Герніопластика 76 68 81 110 50  
 
Резекція шлунку 2 5 4 3 3  
 
Тотальна гастректомія 1 3 3 1 6  
 
Тиреоїдектомія 17 92 128 104 62  
 
Аугментаційна мамопластика 1 4 8 4 7  
 
Міні-шунтування шлунку - - - 1 2  

 

Таблиця 3
Структура операцій хірургічного стаціонару
Профіль спеціалістів 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
п/п Абс. дані
1 Урологія 288 304 234 405 378 339 244 286 280
2 Хірургія 287 229 297 304 297 311 323 395 390
3 ЛОР 276 318 249 300 318 315 284 198 198
4 Cудинна хірургія 0 113 183 194 203 283 314 592 403
5 Дитяча хірургія 0 90 117 206 175 220 68 1 1
6 Нейрохірургія 0 20 15 66 86 143 134 74 70
7 Офтальмологія 18 19 40 22 21 16 19 32 73
8 Андрологія 11 17 45 82 105 113 134 112 87
9 Проктологія 83 132 146 99 106 110 110 123 82
10 Гінекологія 264 282 399 456 399 366 401 498 471
11 Маммологія 18 21 1 1 2 6 9 7 9
12 Травматологія і ортопедія 0 0 0 0 14 39 27 45 47
13 Ендокринологія 0 0 0 0 21 169 161 192 167
14 Інтервенційна хіругія 0 0 0 0 0 0 0 0 409
15 Ендоваскулярна 0 0 0 0 0 0 0 49 0
16 Кардіохірургія 0 0 0 0 0 0 0 73 97
ВСЬОГО 1257 1545 1726 2135 2125 2430 2228 2677 2784

 

лікування хворих з використанням мініінвазивних інноваційних технологій. 

Діапазон мініінвазивних хірургічних втручань та структура операцій хірургічного стаціонару пред-ставленні в таблиці 2 та таблиця 3.

Важливим виявилось для інтенсифікації роботи хірургічного стаціонару і те, що весь середній та молодший персонал пройшов підготовку по догля-ду та наданню невідкладної допомоги хворим по профілям, захворювань з приводу яких надається допомога в хірургічному стаціонарі.

Можливим резервом для інтенсифікації роботи хірургічного центру залишилось впровадження роботизованої хірургії та розвиток метаболічної хірургії з використанням мультідисциплінарного підходу (сумісно з ендокринологами, кардіологами, психоневрологами, дієтологами).

Якість лікувально-діагностичної роботи хірур-гічного стаціонару представлена в таблиці 4.

Ми не маємо можливості порівняти показники роботи хірургічного стаціонару ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС з показниками роботи хірургічної служби України, або м. Києва оскільки в установі надаєть-ся, в основному, планова допомога хірургічного профілю, а в підсумках роботи хірургічної служби, які представленні МОЗ України, та ДОЗ м. Києва показники ургентної і планової хірургічної допо-моги не розділенні.

Аналізуючи якість лікувально-діагностичної роботи, звертає увагу відсутність скарг пацієнтів, відсутність ускладнень, наднизька летальність.

Оцінюючи клінічну та медико-економічну ефективність медичної допомоги в установі згідно наказу МОЗ України №752 від 28.09.12р. ми бачимо відсутність таких чинників:

  1. • пізнє звернення пацієнта;
  2. •відсутність своєчасного доступу до послуг;
  3. •відсутність послуг в закладі охорони здоров’я;
  4. •відсутність необхідних витратних метеріалів у закладі
  5. неможливість транспортування пацієнта;
  6. інші організаційні питання;
  7. відсутність консультацій необхідної спеціалізації;
  8. відмова пацієнта,

які можуть негативно вплинути на якість надання медичної допомоги. Звичайно, залишається акту-альним питання ресурсного забезпечення.

Таблиця 4

Робота хірургічного центру з 04.2007-2016 рр.

Перелік з 04. 2008 р. 2009 р. 2010 р. 2011 р. 2012 р. 2013 р. 2014 р. 2015 р. 2016 р.  
показників 2007 р.  
 
Кількість пацієнтів,  
які виписані н/д 1142 1352 1588 1965 1981 2261 2050 2585 2132  
із стаціонару  
 
Оперовано хворих н/д н/д н/д 1571 1924 1954 2221 2023 2469 2582  
 
Кількість операцій 624 1257 1545 1726 2135 2125 2430 2228 2677 2784  
всього  
 
 
Післяопераційні н/д н/д н/д н/д н/д н/д н/д н/д н/д н/д  
ускладнення всього  
 
 
Післяоперацйні н/д н/д н/д н/д н/д н/д н/д н/д 3 1  
померлі всього  
 
 
Хірургічна н/д н/д н/д 98,9 97,9 98,5 98,2 98,7 95,4 121,7  
активність %  
 
 
% Ускладнень н/д н/д н/д н/д н/д н/д н/д н/д н/д н/д  
 
% Летальності н/д н/д н/д - - 0,10 0,05 - 0,04 0,04  
(післяопераційна)  
 
 
Доопераційний н/д н/д н/д н/д н/д н/д н/д 0,03 0,13 0,20  
ліжкодень  
 
 
Середній ліжкодень 2,4 2,3 2,1 2,5 1,9 1,9 1,8 1,9 1,9 2,0  
 

 

Безумовно в умовах безгрошів’я є важливим збереження принципів доступності для населен-ня спеціалізованої і високотехнологічної медичної допомоги. Разом з тим при слабій функціональній, управлінській і фінансовій інтеграції, якими характеризується сьогодні охорона здоров’я України ми маємо децентралізацію і економічну самостійність, що надає можливість при фраг-ментарному управлінню фрагментарно розвива-тись і фрагментарно надавати медичну допомогу. Враховуючи що, реформа яка пропонується Кабінетом міністрів України з утвореним госпі-тальних округів, згідно постанови №932 від 30 листопада 2016р. викликає занепокоєння щодо зменшення можливості доступу жителів регіонів, особливо сільських як до екстреної так і до пла-нової спеціалізованої хірургічної допомоги, а також одночасний потужний вектор розвитку амбулаторно-поліклінічної допомоги, в умовах зменшення потоків хворих, або їх перерозподілу стає зрозумілим для збереження принципу доступності потрібна реструктуризація лікуваль-но-профілактичних закладів, з приведенням їх потужності до оптимальної. В цих умовах набуває особливого значення інтенсифікація роботи медичної служби взагалі і хірургічної зокрема. Як один з варіантів інтенсифікації вбачаємо розви-ток інтенсивних центрів за хірургічним направ-ленням на територіях денних стаціонарів існую-чої мережі поліклінік.

Висновки

  • Скорочення строків лікування пацієнта в хірургічному стаціонарі дає значний економічний та соціальний ефект.
  • Вчасна виписка позитивно впливає на приско-рення одужання та відсутність ускладнень у пацієнтів.
  • Підвищення якості діагностично-консультатив-ного процесу на амбулаторному етапі скорочує час перебування хворого на стаціонарному ліжку та підвищує якість стаціонарної допомоги.
  • Лікування з використанням стаціонар-замінних технологій є менш затратним порівняно з стаціонарним­.
  • Розвиток високих технологій в медицині дозво-ляє наблизити спеціалізовану та високоспеціа-лізовану допомогу, яка може бути надана в амбулаторному режимі, до пацієнта.
  • Надання спеціалізованої та високоспеціалізова-ної планової хірургічної допомоги можливе в амбулаторних умовах, з використанням стаціо-нар-замінних технологій

Література

1. Байда В. Д., Полякова К. А., Лиховид Н. П.  . чно-практической конференции. г. Донецк 1989. С.
Внедрение научных достижений и интенсификация 77-79.
использования хирургических коек. Пути интенси- 8. Медведовская Н. В., Дячук Д. Д. Сучасний стан та
фикации научных разработок в практику хирургичес- регіональні особливості використання стаціонар-
кой службы. Тезисы докладов и конференций хирур- замінних форм медичної допомоги. Вісник соціаль-
гов 1988. №9. С. 1415. ної гігієни та організації охорони здоров’я України.
2. Байда В. Д., Полякова К. А., Лиховид Н. П. Пути 2012. №2. С. 44-48.
интенсификации использования хирургических 9. Мухин Н.В., Полякова К.А., Лиховид Н.П. Пути
коек. XVI Съезд хирургов Украинской ССР. Тезисы интенсификации работы хирургических коек. XXXI
докладов г. Одесса 1988. С. 28-30. Всесоюзный съезд хирургов. Тезисы докладов г.
3. Байда В. Д., Полякова К. А., Лиховид Н. П. Дневной Ташкент. 1986. С. 1314.
стационар – эффективная форма интенсивного лече- 10. Паназов Р. К., Скворцов И. И., Лиховид Н. П. Роль
ния  в  амбулаторно-поликлинических  условиях. анестезиолога в интенсификации работы хирурги-
Советская медицина 1989. №6. С. 40-42. ческих отделений. Вестник хирургии им. И. И.
4. Галієнко Л. І. Проблеми та перспективи розвитку Грекова. 1989. Т. 142. №5. С. 104-105.
денних стаціонарів загального профілю на сучасному 11. Полякова К. А., Гладчук Е. А., Лиховид Н. П. Дневной
етапі. Ліки України 2002. №2. С. 12-13. стационар, как метод совершенствования лечебно-
5. Денисов И. Н., Черненко Е. И., Ларишева Ф. А. профилактического обслуживания трудящихся.
Проблемы дневных стационаров в общей врачебной Формы, методы и пути совершенствования, медико-
практике. Вестник семейной медицины 2006. №1. С. профилактического обслуживания трудящихся.
812. Тезисы, докладов областной научно-практической
6. Дячук Д. Д. Денний стаціонар – сучасна, економічно конференции (20 мая 1989, Донецк). 1989. С. 29-31.
обґрунтована  форма  амбулаторно-поліклінічної 12. Полякова К. А., Гладчук Е. А., Лиховид Н. П. Роль
допомоги населенню. Довкілля та здоров’я 2011. №3. дневного стационара в рациональном использовании
С. 24-30. коечного фонда. Советское здравоохранения. 1988.
7. Лиховид  Н.  П.,  Лобас  В.  М.,  Паназов  Р.  К. №8. С. 11-12.
Интенсификация использования хирургических 13. Рашимов Р.Н., Марков Н.В., Соболев М.П. и др.
коек  и  улучшение  медицинского  обслуживания Опыт использования разнопрофильных стационаро-
крупного города. Формы, методы и пути совершен- замещающих технологий в отечественной  и  зару-
ствования медико-профилактического обслужива- бежной литературе. Экология человека. 2004. №3. С.
ния трудящихся. Тезисы докладов, областной нау- 30-35

REFERENCES

  1. Bayda V. D., Polyakova K. A., Likhovid N. P. (1988). Implementation of scientific achievements and intensification of the use of surgical beds. Ways of intensifying scientific developments in the practice of surgical service. Abstracts of reports and conferences of surgeons, 9, 1415.
  1. Bayda V. D., Polyakova K. A., Likhvid N. P. (1988). Ways of intensifying the use of surgical beds. XVI Congress of Surgeons of the Ukrainian SSR. Theses of the reports of Odessa. September 28-30, 56.
  1. Bayda V. D., Polyakova K. A., Likhovid N. P. (1989). Day hospital is an effective form of intensive care in ambulatory-polyclinic conditions. Soviet medicine, 6, 40-42.
  1. Galienko L. I. (2002). Problems and perspectives of the development of day-to-day hospitals of the general profile at the present stage. Medicines of Ukraine, 2, 12-13
  1. Denisov I. N., Chernenko E. I., Larysheva F. А. (2006). Problems of day-care hospitals in the general medical practice. Herald of family medicine, 1, 812.
  1. Dyachuk D. D. (2011). Day hospital - a modern, economically justified form of ambulatory and polyclinic care to the population. Environment and health, 3, 24-30.
  1. Likhivid N. P., Lobas V. M., Panazov R. K.. (1989). Intensification of the use of surgical beds and improvement of medical services of a large city. Forms, methods and ways of perfection of medical and preventive maintenance of working people. Abstracts of reports, regional scientific-practical conference, 77-79.
  1. Medvedovskaya N.V., Dyachuk D. D. (2012). Current state and regional features of the use of in-patient replacement medical care forms. Bulletin of Social Hygiene and Health Care Organizations of Ukraine. Kyiv, 2, 44-48.
  1. Mukhin N. V., Polyakova K. A., Likhvid N. P. (1986). Ways of intensifying the work of surgical beds. XXXI All-Union Congress of Surgeons. Theses of the reports of Tashkent, 1314.
  1. Panazov R. K., Skvortsov I. I., Likhovid N. P. (1989). The role of an anesthesiologist in intensifying the work of surgical departments. Herald of Surgery. І.І. Greko, 142, 5, 104-105.
  1. Polyakova K. A., Gladchuk E. A., Likhvid N. P. (1989). Day hospital, as a method of improving the therapeutic and preventive care of the working people. Forms, methods and ways of improvement, medical and preventive maintenance of workers. Theses, reports of the regional scientific-practical conference. May 20, 1989. Donetsk, 29- 31.
  1. Polyakova K. A., Gladchuk E. A., Likhvid N. P. (1988). The role of the day hospital in the rational use of the bundle fund. Soviet Healthcare, 8, 11-12.

Rashimov R. N., Markov N. V., Sobolev M. P. (2004). The experience of using different-profile stationary substitute technologies in domestic and foreign literature. Ecology of a person, 3, 35-35

Останнє редагування Неділя, 19 листопада 2017 00:24

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Шаблоны Joomla с адаптивным макетом