СТАТТІ

У данному розділі представлені статті журналу

25 квітня 2017 Опубліковано в ТЕЗИ ДОПОВІДЕЙ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ З МІЖНАРОДНОЮ УЧАСТЮ «АРТЕРІАЛЬНІ ГІПЕРТЕНЗІЇ: ТЕРАПЕВТИЧНІ, НЕВРОЛОГІЧНІ ТА МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ ПРОФІЛАКТИКИ І ЛІКУВАННЯ» Автор 

МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ ПРОФІЛАКТИКИ ХВОРОБ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ У БАГАТОПРОФІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Провідні вчені сьогодення акцентують свою увагу на епідемії хвороб системи кровообігу, яка обумовлює значні медико-соціальні втрати, масштабні економічні збитки, гальмує прогрес у досягненні стратегічних цілей людського розвитку. Результати наукових досліджень  вказують на те, що хвороби системи кровообігу є найвагомішою причиною смерті у світі.

Дячук Д.Д., Гандзюк В.А. 

Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної і клінічної медицини»  Державного управління справами м. Київ, Україна

Вступ

Провідні вчені сьогодення акцентують свою увагу на епідемії хвороб системи кровообігу, яка обумовлює значні медико-соціальні втрати, масштабні економічні збитки, гальмує прогрес у досягненні стратегічних цілей людського розвитку. Результати наукових досліджень  вказують на те, що хвороби системи кровообігу є найвагомішою причиною смерті у світі. За оцінками ВООЗ, від хвороб системи кровообігу щорічно помирає 17,3 млн. осіб, що складає 30 % всіх випадків смерті. За прогнозними даними до 2030 р. від хвороб серця та інсульту може померти близько 23,6 млн. осіб.

Поведінкові фактори ризику, а саме вживання тютюну, нездорове харчування, недостатня фізична активність та зловживання алкоголем є провідними причинами більшості неінфекційних захворювань, у т.ч. хвороб системи кровообігу.

На макроекономічному рівні хвороби системи кровообігу є важким тягарем для економіки країн з низьким і середнім рівнем доходу. За оцінками, неінфекційні захворювання, включаючи хвороби системи кровообігу і діабет, можуть знижувати ВВП на 6,8% у країнах з низьким і середнім рівнем доходу у зв'язку з високими рівнями передчасної смерті.

Впродовж останніх п’ятнадцяти років стандартизований коефіцієнт смертності від ХСК зменшився  в Регіоні  на 27,5%, в країнах ЄС – на 38,1%, в Україні – лише на 14,8%.

Майже 13% загального тягаря хвороб у ЄР ВООЗ припадає на високий кров’яний тиск. Аналіз баз даних ВООЗ свідчить про значні масштаби поширеності артеріальної гіпертензії в різних країнах ЄР та суттєві відмінності в показниках окремих країн. Більше половини дорослого населення низки європейських країн мають підвищений кров’яний тиск, у т.ч. жителі  Естонії,  Хорватії,  України, Литви, Сербії, Болгарії, Польщі, Вірменії, Білорусі

Мета

Науково обґрунтувати медико-соціальні аспекти профілактики хвороб системи кровообігу на прикладі багатопрофільного закладу охорони здоров’я.

Методи дослідження

Бібліосемантичний, аналітичний, порівняльного аналізу.

Результати

В Україні неінфекційні захворювання обумовлюють 86% глобального тягаря хвороб. У загальній структурі смертності ХСК займають 67,3%.

За стандартизованим коефіцієнтом смертності населення від серцево-судинної патології у 2014 р. Україна посідала  перше місце серед країн ЄР ВООЗ. Національний показник у 2 рази перевищував середній в ЄР ВООЗ і в 3,5 рази - показник в країнах ЄС

У працездатному віці стандартизований коефіцієнт смертності населення від серцево-судинної патології в Україні поступався лише аналогічним показникам у Туркменістані та РФ. Він в  4,4  разу перевищував аналогічний показник в країнах ЄС і в 2,0 разу – середній у Європі

Протягом 1991–2015 рр. показник смертності від ХСК в Україні зріс вдвічі. Внаслідок хвороб системи кровообігу Україна щорічно втрачає близько 500 тис. населення.

ХСК є провідною причиною нездоров’я населення України Так, у чоловічого населення країни  вони на 27,2% формують показник DALY, у жіночого – на 33%.

Існує стійка тенденція до зростання захворюваності на ХСК протягом 1991-2015 рр. в 1,7 разу, поширеності ХСК – у 2,7 разу.

Основу структури захворюваності населення України на хвороби системи кровообігу складають гіпертонічна хвороба (39,8%), ішемічна хвороба серця (26,8%) та цереброваскулярні хвороби (15,4%). У структурі поширеності хвороб цього класу їх частка дорівнює 46,5%, 33,9% та 12,1% відповідно Для кожної з вказаних провідних нозологічних форм характерною є негативна динаміка.

Майже 7% випадків тимчасової непрацездатності населення обумовлені ХСК. Ця патологія займає перше місце у структурі первинної інвалідності дорослого населення, частка якої перевищує 26%.

Проблема скорочення захворюваності і смертності від ХСК лежить у площині боротьби з факторами ризику її розвитку та забезпечення населення доступною і якісною медичною допомогою.

Проте виявлення факторів ризику у пацієнтів є неповним, а їх корекція – недостатньою. Як уже вказувалося, за даними ВООЗ артеріальну гіпертензію мають  53,6% населення України, у т.ч. 54,2% чоловіків та 53,1% жінок. Але при зверненні населення  в заклади охорони здоров’я артеріальна гіпертензія реєструється лише у 13,4% населення. Моніторинг епідемічної ситуації протягом 25 років свідчить про збільшення  поширеності цього фактору ризику.

В Україні серед міських мешканців 81% хворих (58% чоловіків і 88% жінок) знають про підвищення у них артеріального тиску, приймають антигіпертензивні засоби 48% осіб (36% чоловіків і 56% жінок). Проте лікування є ефективним лише в 19% пацієнтів (9% чоловіків і 25% жінок)

Контроль артеріальної гіпертензії в популяції вважається одним із основних напрямів у системі лікувально-профілактичних заходів. На сьогодні накопичено значний обсяг наукових даних про  шляхи контролю артеріального тиску. У США після впровадження державних програм, спрямованих на поліпшення якості контролю артеріальної гіпертензії, вдалося втричі збільшити кількість хворих з цільовими значеннями артеріального тиску, смертність від мозкових інсультів за 20 років зменшилася вдвічі, від інфаркту міокарда – на 40%. В Японії смертність від інсультів скоротилася в чотири рази, в ФРН – в 2 рази.

Прикладом ефективної боротьби з неінфекційними захворюваннями є реалізація в низці європейських країн національних програм CINDI, програми «Північна Карелія» у Фінляндії, багатофакторних профілактичних програм та заходів – у Литві, Ірландії тощо

На необхідності інтегрованого підходу до боротьби з ХСК та управління факторами ризику їх розвитку наголошено в Європейській політиці в охороні здоров’я «Здоров’я – 2020» та у Плані дій з реалізації Європейської стратегії профілактики і боротьби з неінфекційними захворюваннями на 2012–2016 рр.

Боротьба з хворобами системи кровообігу повинна передбачати всебічні й комплексні дії, поєднання популяційних підходів, спрямованих на зниження ризиків на рівні всього населення, зі стратегіями, націленими на окремих осіб з груп підвищеного ризику або з виявленими захворюваннями

Обґрунтування сучасних форм та методів профілактичної діяльності в охороні здоров’я вимагає поглибленого вивчення існуючого стану проведення профілактичної роботи, насамперед на первинному рівні, виявлення її особливостей, рівня знань фахівців з питань профілактичних втручань, їх прихильності реалізації профілактики тощо.

Наявна методична література з проблеми профілактики неінфекційних захворювань на практиці застосовується в недостатньому обсязі з різних причин.

Висновки

При проведенні детального аналізу діяльності багатопрофільного закладу охорони здоров’я (на прикладі ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС), встановлено, що недостатньою є наступність у веденні пацієнтів із ХСК між фахівцями первинного та вторинного рівнів медичної допомоги. Нераціональним є розподіл обов’язків профілактичної роботи між фахівцями первинного рівня – лікарями і медичними сестрами. Існують проблеми в реалізації системи забезпечення якості медичної допомоги пацієнтам з хворобами системи кровообігу.

Останнє редагування Неділя, 16 липня 2017 20:15

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Шаблоны Joomla с адаптивным макетом