СТАТТІ

У данному розділі представлені статті журналу

25 квітня 2017 Опубліковано в ТЕЗИ ДОПОВІДЕЙ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ З МІЖНАРОДНОЮ УЧАСТЮ «АРТЕРІАЛЬНІ ГІПЕРТЕНЗІЇ: ТЕРАПЕВТИЧНІ, НЕВРОЛОГІЧНІ ТА МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ ПРОФІЛАКТИКИ І ЛІКУВАННЯ» Автор 

ПАТОГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВЕРТЕБРОГЕННИХ ПОРУШЕНЬ ВЕРТЕБРАЛЬНО-БАЗИЛЯРНОГО КРОВООБІГУ ТА ПІДВИЩЕННЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ.

Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Відомо, що саме вегетативна нервова система відповідає за адаптацію організму до змін у зовнішньому середовищі, і саме в її пошкодженні слід шукати точку відрахування розвитку патологічного ланцюгу, та, звісно, і шляхи поновлення функцій (реабілітації). Пошук інших, нетрадиційних шляхів пояснення механізмів підвищення артеріального тиску, який можна виявити тільки на межі природничих дисциплін, та їх лікування є надзвичайно актуальним для сучасної медицини (Вейн О.М., 2004; Нікула Т.Д., Трунова С.В., 2012).

Коваленко О.Є. 

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, кафедра сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги

ДНУ «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» ДУС

Відомо, що саме вегетативна нервова система відповідає за адаптацію організму до змін у зовнішньому середовищі, і саме в її пошкодженні слід шукати точку відрахування розвитку патологічного ланцюгу, та, звісно, і шляхи поновлення функцій (реабілітації). Пошук інших, нетрадиційних шляхів пояснення механізмів підвищення артеріального тиску, який можна виявити тільки на межі природничих дисциплін, та їх лікування є надзвичайно актуальним для сучасної медицини (Вейн О.М., 2004; Нікула Т.Д., Трунова С.В., 2012). Однією з основних причин, що викликають порушення кровообігу в вертебрально-базилярному судинному басейні (ВББ) переважно у осіб молодого віку, є патологічні зміни в шийному відділі хребта (ШВХ), зокрема  остеохондроз – дегенеративно-дистрофічні зміни хребців та міжхребцевих дисків, які суттєво «помолодшали» і зустрічаються навіть у дитячому віці (Ратнер А.Ю., 1967, 1993, 2008;; Боренштейн Д.Г., та ін., 2005, 2010).

Відомо, що регуляція системного артеріального тиску здійснюється за контуром зворотнього негативного зв‘язку, де найважливішими механізмами регуляції є нервові та гуморальні. Центральною зоною регуляції кровообігу є судинноруховий центр в довгастому мозку (зоні кровопостачання БББ!). Рефлекси, які замикаються на нейронах судиннорухового центру, і впливають на стан артеріального тиску та роботу серця, є так звані власні рефлекси з рефлексогенних зон серцево-судинної системи: синокаротидної, аортальної, судин малого кола кровообігу – легеневих артерій та порожнистих вен. Існують і так звані спружені рефлекси, що виникають з інших рефлексогенних зон  (Цибенко В.О., 2002; Page E., 2002). Саме рефлекторний механізм мозкового кровопостачання і є «слабким місцем» у разі механічних подразнень з боку патологічно змінених анатомічних утворень ШВХ та недостатності вертебрально-базилярного кровопостачання. Відомо, що у регуляції кровообігу суттєву роль відіграє кора головного мозку та лімбічна система, які через гіпоталамус здійснюють як гальмівні, так і активуючі впливи на локальний гемодинамічний центр, тобто, завдяки центральним вегетативним центрам забезпечуються серцево-судинні реакції пристосувально-адаптаційного характеру.                    

Вірогідно, що нестабільне кровопостачання судинами ВББ судиннорухового центру, яке може провокуватися подразненням гілок зірчастого вегетативного вузла, зокрема, хребтового нерву, через нестабільність шийних ХРС, диспозицію та дегенеративні зміни шийних хребців, міофасціальні дисфункції, знижуючи кровопостачання в ВББ, викликає його подразнення переважно в каудальній зоні - зоні блукаючого (депресорного) нерву, що клінічно проявляється зниженням або перепадами артеріального тиску. Поглиблення дегенеративних змін у хребті та у судинний стінці, приєднання атеросклеротичних змін сприяють хронізації та збільшенню недопостачання кров‘ю надсегментарного вегетативного апарату, зокрема, стовбуру, що, відповідно, викликає недостатність функції судиннорухового центру й втрату адекватних взаємовідносин з периферійними механізмами підтримання АТ, що й сприяє виникненню АГ. Цей факт значною мірою й пояснює те, що суттєва більшість гіпертоніків були гіпотоніками в минулому, що викликає необхідність більш прискіпливо відноситись до пацієнтів з гіпотонією (Коваленко О.Є., 2007, 2013). Крім того, подразнення зірчастого вегетативного вузла та його гілок поряд з рефлекторним спазмом ХА може супроводжуватися одночасним подразненням вегетативних гілок, що йдуть до серця та легень, з активацією симпатичного впливу на серцевий м‘яз, тобто, разом зі зниженням ВБ-кровопостачання  змінюється ЧСС та серцевий викид, може виявлятися рефлекторним спазмом периферійних судин (підвищення периферійного опору) як периферійні фактори підвищення АТ. Через анатомо-фізіологічні взаємовідносини важливе значення, як зазначалось, має також і «сусідство» ХА та вагусу, що також може модифікувати периферійні вегетативні впливи на соматичну сферу. Гіпоталамус, який бере участь в гуморальному забеспеченні АТ, як відомо, більшою мірою також кровопостачається з зони ВББ 

Логічним є запитання: артеріальна гіпертензія – це фактор розвитку цереброваскулярних дисциркуляцій, або навпаки – артеріальна гіпертензія - це результат дисциркуляторної енцефалопатії, зокрема і в першу чергу в вертебрально-базилярному судинному басейні? Виходячи з результатів наукових досліджень та практичних спостережень, справедливою буде позитивна відповідь на обидві частини запитання: в складному і поліфакторному патогенезі артеріальної гіпертензії визначну роль мають хибні кола, і не тільки вищезазначені... Інша справа, як їх розпізнати і що з ними робити. Вірогідно, недостатнє їхнє урахування і пояснює резистентність антигіпертензивної терапії у ряді випадків. Виходячи з поліморфізму етіопатогенезу АГ, вірогідно, що й цифри АТ у кожному конкретному випадку мають бути індивідуальною нормою, адже, деяке підвищення АТ в певній ситуації може бути саме компенсаторною реакцією організму, спрямовану на забезпечення адекватної критичним умовам перфузії мозку…

Таким чином, вивчення менш відомих (а може – менш популярних?),  нерідко недостатньо науково доведених, проте, перспективних через практичне підтвердження патогенетичних зв‘язків при ко- та поліморбідних станах  дозволить розробити ефективні заходи системної профілактики та лікування. 

Останнє редагування Неділя, 16 липня 2017 20:15

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Шаблоны Joomla с адаптивным макетом