Ключові слова
ендовенозна лазерна абляція
ендовенозна механохімічна абляція
радіочастотна абляція
термічні пункційні методи лікування варикозу
пінна склеротерапія
плазмотерапія трофічних виразок
ехоконтрольоване введення біоклею
Як цитувати
Анотація
Мета роботи – покращення результатів оперативного лікування пацієнтів із первинним варикозом поверхневих вен нижніх кінцівок стадій С2-С6s за СЕАР із використанням термічних та нетермічних методів лікування.
Матеріали та методи. На базі хірургічного відділення Державної наукової установи «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами проліковано 218 хворих із первинним варикозом поверхневих вен нижніх кінцівок стадій С2-С6s з використанням термічних методів – ендовенозної лазерної та радіочастотної абляцій, а також нетермічних методик - введення біоклею, механохімічної ендовенозної абляції вен та пінної склерооблітерації.
Результати. Причиною варикозної деформації в пацієнтів був патологічний рефлюкс в різних сегментах підшкірних вен, для закриття якого використовували методики термічної та нетермічної облітерації. Усім пацієнтам проводили оперативні втручання під контролем ультразвукового сканування та контроль УЗДС планово в кілька етапів. У групі пацієнтів після проведення ЕВЛА, тотальну облітерацію стовбура ВПВ або МПВ виявляли у 142 пацієнтів (97,9%) через 1 тиждень, та у 100% через рік. У 2 пацієнтів констатовано рефлюкс в ПДСВ (1 пацієнт) та у ЗДСВ (1 пацієнт) на контролі через 1 тижень. У групі пацієнтів після проведення РЧА виявлено рефлюкс притоку на гомілці у 1 пацієнта (5,2%), в інших випадках спостерігали повну облітерацію (17 пацієнтів - 89,4%). У групі пацієнтів після механохімічної облітерації відмічено реканалізацію у 5 пацієнтів (19,2%) при контрольному УЗДС через 1 місяць. У групі пацієнтів після проведення ціаноакрилатної облітерації, рефлюкс притоку на гомілці виявлено на огляді через 1 місяць у 2 пацієнтів (14,2%). У групі пацієнтів, яким проводили ехоконтрольовану пінну склерооблітерацію стовбура ВПВ, через 1 місяць на контрольному УЗДС у 5 пацієнтів (35,7%) було констатовано збереження патологічного рефлюксу. Всі корекції проводили за допомогою Foam form склеротерапії. Лікування трофічних виразок доповнювали проведенням процедури плазмотерапії ран.
Висновки. Ендовенозна лазерна абляція є найефективнішою методикою лікування первинного варикозу, так як дає найкращі віддалені результати в лікуванні варикозної деформації. Перевагою нетермічних методів є відсутність впливу на паравенозні структури, відсутність необхідності проведення тумісцентного знеболення, що має значення при обтяженому алергологічному анамнезі. Після застосування ціаноакрилату відсутня потреба в обов’язковій компресії в зоні втручання, що робить методику зручнішою для пацієнта в теплі пори року. Перевагою пінної склерооблітерації є її найменша вартість за процедуру серед усіх мініінвазивних методів, що є значущим фактором при виборі втручання у малозабезпечених верств населення. Пінна склеротерапія була методом вибору для корекції післяопераційного лікування.
Посилання
Marsden G., Kelley K., Perry M., Davies A. (2013). Guideline Development Group. Diagnosis and management of varicose veins in the legs: summary of NICE guidance. BMJ.
Carradice D., Leung C., Wallace T., Chetter I. (2016). Endovenous laser ablation versus mechanochemical ablation with ClariVein (®) in the management of superficial venous insufficiency (LAMA trial): study protocol for a randomised controlled trial. Trials, 17(1), 421-31.
Kowalski М., Ciostek P., Woźniak W., Miłek T., Myrcha P., Migda B. (2015). Phlebogriffe—a new device for mechanochemical ablation of incompetent saphenous veins: a pilot study. Phlebol Rev, 23, 72-77.
Chernukha L., Shaprynskyi V., Yrec S. (2010). Endovenozna laserna koagyliatcia v likuvanni hvoryh varukoznoy hvoroboy. [EVLA in the threatment of of patients with varicose veins of the lower extremities]. Clinical Flebology. Kiev, 137-141.
Ahmed H., Soliman M. (2019). Mechano-chemical endo-venous ablation of varicose veins with Flebogrif occlusion catheter. Med J Cairo Univ., 3749-3754.
Lajos P., Weiss R., Weber J., Marin M., Faries Р. (2017). Use of compression wraps immediately after venous closure: does it matter? J Vasc Surg Venous Lymphat Disord., 164-165.
Lane T., Bootun R., Dharmarajah B. (2017). A multi-centre randomised controlled trial comparing radiofrequency and mechanical occlusion chemically assisted ablation of varicose veins - final results of the venefit versus clarivein for varicose veins trial. Phlebology, 89–98. doi:10.1177/0268355516651026
Almeida J., Javier J., Mackay E. (2013). First human use of cyanoacrylate adhesive for treatment of saphenous vein incompetence. J Vasc Surg Venous Lymphat Disord., 174-180.
Boersma D., van Haelst S., van Eekeren R. (2017). Macroscopic and histologic analysis of vessel wall reaction after mechanochemical endovenous ablation using the clariVein OC device in an animal model. Eur J Vasc Endovasc Surg., 290–298. doi: 10.1016/j.ejvs.2016.11.024.
ЕSVS Guidelines Committee, Stavros K. Kakkos, Marianne G. De Maeseneer. (2022). Clinical Practice Guidelines on the Management of Chronic Venous Disease of the Lower Limbs; Editor's Choice – European Society for Vascular Surgery (ESVS). Eur J Vasc Endovasc Surg., 184-267.
Belramman A., Bootun R., Tang T., Lane T., Davies A. (2018). Mechanochemical ablation versus cyanoacrylate adhesive for the treatment of varicose veins: study protocol for a randomised controlled trial. Trials, 1–8. doi:10.1186/s13063-018-2807-0.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.