Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Нетримання кишкового вмісту є тяжким захворюванням, через яке пацієнти зазнають сильних душевних і психологічних переживань, що ведуть до соціальної самоізоляції, профнепридатності та інвалідизації. Із аналізу наукових досліджень відомо, що понад 30% операцій колопроктологічного профілю ускладняються недостатністю сфінктерного апарата та призводять до анальної інконтиненції.
Мета – поліпшити результати лікування анальної інконтиненції.
Матеріал і методи. Обстежено та проліковано 44 пацієнти з некротичним фасціїтом (НФ) промежини. Пацієнти перебували на лікуванні в хірургічній клініці медичного факультету № 2 ВНМУ і МКЛ ШМД м. Вінниці в період з 2010 по 2018 рік. Середній вік складав 59±8,72 року (min – 26, max – 80). Жінок – 11, чоловіків – 33. Віковий розподіл: <20 років – 0, 21-29 років – 1 (2,27%), 30-39 років – 2 (4,54%), 40-49 років – 7 (15,91%), 50-59 років – 10 (22,74%), >60 років – 24 (54,5%).
Результати та їх обговорення. Розвиток поопераційної анальної інконтиненції визначено в 13 (29,5%) випадках. Для верифікації діагнозу недостатності анального каналу використали шкалу оцінки анальної інконтиненції (Wexner). Хірургічне лікування проводили як стаціонарно (4 пацієнти, 9,1%), так і в амбулаторних умовах (4 пацієнти, 9,1%). За наявності рубцевих змін анального каналу проводили висічення рубця, мобілізацію країв сфінктера, імплантацію алотрансплантата та сфінктеропластику. Звуження анального каналу є малотравматичним методом, що може виконуватися в амбулаторних умовах і стаціонарах одного дня. Пацієнти по операції самостійно утримують гази та каловий вміст.
Висновки. Пацієнти з НФ потребують невідкладного оперативного лікування. Анальна інконтиненція на ґрунті перенесеного НФ призводить до інвалідизації. Звуження анального каналу з використанням сітчатого трансплантата проводиться малоінвазійно, характеризується легким поопераційним перебігом. Сфінктеропластику можна проводити стаціонарно та в амбулаторних умовах під місцевої анестезією. Відновлення функції сфінктерного апарата за шкалою Wexner, що поліпшує рівень фізичного та соціального життя пацієнтів, зафіксовано в 100% випадків.
Посилання
Aliev Je. A. (2011). Lechenie posleoperacionnoj nedostatochnosti anal'nogo sfinkter [Treatment of postoperative anal sphincter insufficiency]. International journal, 90-4.
Aminev A. M. Lektsii po proktologii [Lectures on proctology]. M.: Meditsina. 1969. S. 8-9.
Dem'janov A.V., Andreev A. A. (2013). Ostryj paraproktit: obzor literatury [Acute paraproctitis: a review of the literature]. Bulletin of Experimental and Clinical Surgery, VI. 4, 526–534.
Kajzer Andreas M. (2011). Kolorektal'naja hirurgija [Colorectal surgery]. Moscow, 473-477.
Kuzin M. I. (2002). Hirurgicheskie bolezni [Surgical diseases]. Moscow, 601-608.
Kulikovskij V. F. (2013). Metod biologicheskoj obratnoj svjazi dlj alechenija anal'nogo nederzhanija. [Modern problems of science and education]. 1.
Nedozimovanyj A. I. (2003). Lecheniye patsiyentov s inkontinentsiyey kala metodom biologicheskoy obratnoy svyazi: dis. kand. med. nauk [Treatment of patients with fecal incontinence by the method of biological feedback: dis.]. Cand. Honey Sciences, 11-46.
Shelygin Ju. A., Blagodarnyj L. A. (2012). Spravochnik pokoloproktologii [Handbook of coloproctology]. Moscow, 596.
Bleier J. I. S., Kann B. R. (2013). Surgical Management of Fecal Incontinence. Gastroenterol. Clin. N Am., 42, 815-836.
Eisenhammer S. (1956) The internal anal sphincter and the anorectal abscess, 501-506.
Goh T., Goh L. G., Ang C. H., Wong C. H. (2014). Early diagnosis of necrotizing fasciitis, 101-119.
Laalim S. A., Hrora A., Raiss M., Ibnmejdoub K., Toughai I., Ahallat M., Mazaz K. (2013). La
Réparation sphinctérienne directe: points techniques, indications et résultats. Pan. Afr. Med. J., 11.
van Onkelen R.S. (2014). Different characteristics of high and low transsphincteric fistulae. 16(6), 471-475.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.