Анотація
Вступ. Рикошетний біль (РБ) є одним із негативних наслідків регіонарної анестезії. Це транзиторне, але інтенсивне посилення післяопераційного болю, яке виникає після закінчення дії периферичного нервового блоку. У військових пацієнтів із бойовими пораненнями кінцівок цей феномен має особливу клінічну вагу, адже поєднується з високим рівнем тривожності, ризиком розвитку посттравматичного стресового розладу та нейропатичного болю. Відомо, що застосування високих доз опіоїдів може спричиняти опіоїд-індуковану гіпералгезію (OIH), яка потенційно посилює прояви РБ.
Мета. Визначити залежність між дозою опіоїдів та частотою виникнення рикошетного болю у військових пацієнтів після операцій на кінцівках.
Матеріали та методи. У дослідження включено 148 військовослужбовців чоловічої статі віком 22-58 років із вогнепальними та вибуховими пораненнями кінцівок. Пацієнтів було розподілено на чотири групи: 1) застосування морфіну внутрішньом'язово (n = 36); 2) одноразова PNB із використанням бупівакаїну (n = 41); 3) пролонгована катетерна PNB із використанням бупівакаїну (n = 28); 4) комбінація морфіну та пролонгованої катетерної PNB, виконаної з використанням бупівакаїну з додаванням ад'юванту дексаметазону (n = 43).
Результати. Оцінювали інтенсивність болю за ВАШ через 6 та 12 год після операції, а також дозу опіоїдів у перерахунку на OMEDD (Oral Morphine Equivalent Daily Dose – пероральна еквівалентна добова доза морфіну). Найвищі дози опіоїдів (середнє значення OMEDD ≈ 120 мг/добу) та найвища частота РБ (до 40%) були зафіксовані у групі 1. У групах із застосуванням катетерних PNB із додаванням ад'ювантів доза опіоїдів була мінімальною (0-20 мг/добу), а випадки РБ практично не спостерігалися. Комбінована стратегія (група 4) виявилася найбільш ефективною щодо профілактики РБ та зниження опіоїдного навантаження.
Висновки. Високі дози морфіну асоціювалися з підвищеним ризиком розвитку рикошетного болю, тоді як застосування пролонгованих катетерних PNB, особливо з додаванням ад'ювантів у комбінації з мінімальними дозами опіоїдів, забезпечувало оптимальний контроль болю у військових пацієнтів.
Посилання
Berkowitz, R. B., Vu, J., Brummett, C., Waljee, J., Englesbe, M., & Howard, R. (2021). The impact of complications and pain on patient satisfaction. Annals of Surgery, 273(6), 1127–1134. https://doi.org/10.1097/SLA.0000000000003621
Popelnukha, A., & Dmytriiev, D. (2025). Rapid Pain Assessment Tool avatar self-pain report: A new objective method for adequate pain diagnosis. Pilot study. Emergency Medicine, 21(4), 394–397. https://doi.org/10.22141/2224-0586.21.4.2025.1887
Nobre, L. V., Cunha, G. P., de Sousa, P. C. C. B., Takeda, A., & Ferraro, L. H. C. (2019). Peripheral nerve block and rebound pain: Literature review. Brazilian Journal of Anesthesiology, 69(6), 587–593. https://doi.org/10.1016/j.bjane.2019.10.009
Muñoz-Leyva, F., Cubillos, J., & Chin, K. J. (2020). Managing rebound pain after regional anesthesia. Korean Journal of Anesthesiology, 73(5), 372–383. https://doi.org/10.4097/kja.20436
Henningsen, M. J., Sort, R., Møller, A. M., & Herling, S. F. (2018). Peripheral nerve block in ankle fracture surgery: A qualitative study of patients’ experiences. Anaesthesia, 73(1), 49–58. https://doi.org/10.1111/anae.14088
Morita, S., Oizumi, N., Suenaga, N., Yoshioka, C., Yamane, S., & Tanaka, Y. (2020). Dexamethasone added to levobupivacaine prolongs the duration of interscalene brachial plexus block and decreases rebound pain after arthroscopic rotator cuff repair. Journal of Shoulder and Elbow Surgery, 29(9), 1751–1757. https://doi.org/10.1016/j.jse.2020.04.019
Lavand’homme, P. (2018). Rebound pain after anesthesia in the ambulatory patient. Current Opinion in Anaesthesiology, 31(6), 679–684. https://doi.org/10.1097/ACO.0000000000000651
Nicholson, T., Maltenfort, M., Getz, C., Lazarus, M., Williams, G., & Namdari, S. (2018). Multimodal pain management protocol versus patient-controlled narcotic analgesia for postoperative pain control after shoulder arthroplasty. Archives of Bone and Joint Surgery, 6(3), 196–202.
Hade, A. D., Okano, S., Pelecanos, A., & Chin, A. (2021). Factors associated with low levels of patient satisfaction following peripheral nerve block. Anaesthesia and Intensive Care, 49(2), 125–132. https://doi.org/10.1177/0310057X20972404
Jen, T. T., Ke, J. X., Wing, K. J., Denomme, J., McIsaac, D. I., Huang, S.-C., Ree, R. M., Prabhakar, C., Schwarz, S. K., & Yarnold, C. H. (2022). Development and internal validation of a multivariable risk prediction model for severe rebound pain after foot and ankle surgery involving single-shot popliteal sciatic nerve block. British Journal of Anaesthesia, 129(1), 127–135. https://doi.org/10.1016/j.bja.2022.03.030
Barry, G. S., Bailey, J. G., Sardinha, J., Brousseau, P., & Uppal, V. (2021). Factors associated with rebound pain after peripheral nerve block for ambulatory surgery. British Journal of Anaesthesia, 126(4), 862–871. https://doi.org/10.1016/j.bja.2020.10.035
Sort, R., Brorson, S., Gögenur, I., Nielsen, J. K., & Møller, A. M. (2019). Rebound pain following peripheral nerve block anaesthesia in acute ankle fracture surgery: An exploratory pilot study. Acta Anaesthesiologica Scandinavica, 63(3), 396–402. https://doi.org/10.1111/aas.13290
Dobrovanov, O., Dmytriiev, D., Prochotsky, A., Vidiscak, M., & Furkova, K. (2023). Pain in COVID-19: Quis est culpa? Electronic Journal of General Medicine, 20(1), Article em435. https://doi.org/10.29333/ejgm/12672

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

