Ключові слова
Щелепно-лицева травма
Переломи орбіти
Пацієнт-специфічні імплантати
пошкодження м'яких тканин
Переломи вилицевого комплексу
Як цитувати
Анотація
Вступ. Лікування пацієнтів із переломами середньої зони обличчя становить значну частину щоденної практики в щелепно-лицевій хірургії, а самі травми є наслідком насильницьких злочинів, спортивного травматизму, побутових нещасних випадків та дорожньо-транспортних пригод. Проте воєнний час трансформує систему надання травматологічної допомоги, вимагаючи нової парадигми лікування та реабілітації пацієнтів з унікальною та комплексною анатомією ушкоджень, спричинених летальною зброєю.
Мета. Дослідити епідеміологію, підходи до лікування та клінічні характеристики пацієнтів із переломами середньої зони обличчя до та після повномасштабного вторгнення в Україну на базі однієї цивільної лікарні.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективне когортне дослідження за участю 364 пацієнтів. Для порівняння характеристик пацієнтів когорту було розділено на дві групи залежно від часу госпіталізації: до повномасштабного вторгнення (включені з 2017 року до 23 лютого 2022 року) та після нього (особи, які проходили лікування починаючи з 24 лютого 2022 року). Дані були отримані з медичних карт, включаючи демографічні показники, етіологію та тип травми, супутні ушкодження, вид проведеного лікування та час, що минув від моменту травми до оперативного втручання.
Результати. Ми спостерігали зменшення кількості кримінальних травм після початку повномасштабного вторгнення (49,0% до та 23,08% після відповідно). До 2022 року ізольовані переломи вилицевого комплексу становили переважну більшість усіх діагнозів (70,44%), тоді як після 24 лютого 2022 року ці ушкодження становили лише 30,76%. Значно зросла кількість пацієнтів з ізольованими переломами орбіти (10,93% у період до повномасштабного вторгнення та 34,18 % після початку). Відкрита репозиція та внутрішня фіксація була найпоширенішим методом лікування в обох групах (87,85% та 86,32% відповідно). Оскільки кількість пацієнтів із бойовою травмою різко зросла, ми також зафіксували збільшення кількості випадків багатоуламкових переломів та ушкоджень із дефектами кісткової тканини.
Висновки. Початок активних бойових дій змінив структуру травм, що спостерігаються в цивільних лікарнях. Відкрита репозиція та внутрішня фіксація залишаються основними методом лікування. Тяжкість бойових травм розширює сферу застосування пацієнтспецифічних імплантатів.
Посилання
Norozy, A., Kalantar Motamedi, M. H., Ebrahimi, A., & Khoshmohabat, H. (2020). Maxillofacial fracture patterns in military casualties. Journal of Oral and Maxillofacial Surgery, 78(4), 611.e1–611.e6. https://doi.org/10.1016/j.joms.2019.12.008
Nazarevych, M. R. (2017). Retrospective study of the peculiarities of injuries of the bones of the middle zone of the face in inpatients and applied approaches to their treatment. Current Problems of Modern Medicine: Bulletin of the Ukrainian Medical Stomatological Academy, 17(3), 132–136.
Bojino, A., Roccia, F., Carlaw, K., Aquilina, P., Rae, E., Laverick, S., et al. (2022). A multicentric prospective analysis of maxillofacial trauma in the elderly population. Dental Traumatology, 38(3), 185–195. https://doi.org/10.1111/edt.12735
Boffano, P., Roccia, F., Zavattero, E., Dediol, E., Uglešić, V., Kovačič, Ž., et al. (2015). European Maxillofacial Trauma (EURMAT) project: A multicentre and prospective study. Journal of Cranio-Maxillofacial Surgery, 43(1), 62–70. https://doi.org/10.1016/j.jcms.2014.10.01
Owens, B. D., Kragh, J. F., Jr., Wenke, J. C., Macaitis, J., Wade, C. E., & Holcomb, J. B. (2008). Combat wounds in Operation Iraqi Freedom and Operation Enduring Freedom. Journal of Trauma, 64(2), 295–299. https://doi.org/10.1097/TA.0b013e318163b875
Belmont, P. J., Jr., McCriskin, B. J., Sieg, R. N., Burks, R., & Schoenfeld, A. J. (2012). Combat wounds in Iraq and Afghanistan from 2005 to 2009. Journal of Trauma and Acute Care Surgery, 73(1), 3–12. https://doi.org/10.1097/TA.0b013e318250bfb4
Mikals, S. J., Jabaut, J. M., & Ambrosio, A. A. (2017). Head and neck surgical reconstruction in Operation Iraqi Freedom and Operation Enduring Freedom–Afghanistan: A systematic review. Ear, Nose & Throat Journal, 96(7), E25–E30.
Wusiman, P., Maimaitituerxun, B., Guli, Saimaiti, A., & Moming, A. (2020). Epidemiology and pattern of oral and maxillofacial trauma. Journal of Craniofacial Surgery, 31(5), e517–e520. https://doi.org/10.1097/SCS.0000000000006508
Pabbati, S., Thomson, P., Sharma, D., & Bhandari, S. (2024). The aetiology of maxillofacial trauma in Australia: A scoping review. Australian Dental Journal, 69(2), 146–156. https://doi.org/10.1111/adj.12989
Palyvoda, R., Olexandr, K., Yan, V., Igor, F., Myron, U., Yurii, C., et al. (2024). Maxillofacial surgery in Ukraine during a war: Challenges and perspectives—A national survey. Military Medicine, 189(9–10), 1968–1975. https://doi.org/10.1093/milmed/usae083
Monaghan, A. M. (2011). Maxillofacial ballistic injuries. In A. Brooks, J. Clasper, M. Midwinter, T. Hodgetts, & P. Mahoney (Eds.), Ryan's ballistic trauma (pp. 397–413). Springer.
Chan, R. K., Siller-Jackson, A., Verrett, A. J., Wu, J., & Hale, R. G. (2012). Ten years of war: A characterization of craniomaxillofacial injuries incurred during Operations Enduring Freedom and Iraqi Freedom. Journal of Trauma and Acute Care Surgery, 73(5 Suppl.), S453–S458. https://doi.org/10.1097/TA.0b013e31827546f1
Ucak, M. (2020). Shrapnel injuries on regions of head and neck in Syrian war. Journal of Craniofacial Surgery, 31(4), 1191–1195. https://doi.org/10.1097/SCS.0000000000006343
Rustemeyer, J., Kranz, V., & Bremerich, A. (2007). Injuries in combat from 1982–2005 with particular reference to those to the head and neck: A review. British Journal of Oral and Maxillofacial Surgery, 45(7), 556–560. https://doi.org/10.1016/j.bjoms.2007.02.002
Neubauer, D., Lance, S., Martin, M., Camacho, M., & O'Reilly, E. (2021). Craniofacial trauma on the modern battlefield: Initial management and techniques. Current Trauma Reports, 7(1), 1–8. https://doi.org/10.1007/s40719-020-00195-5
Kittle, C. P., Verrett, A. J., Wu, J., Mellus, D. E., Hale, R. G., & Chan, R. K. (2012). Characterization of midface fractures incurred in recent wars. Journal of Craniofacial Surgery, 23(6), 1587–1591. https://doi.org/10.1097/SCS.0b013e31825e4b72
Ogunbowale, A., Costello, L., McCormack, D., Ekanayake, K., & Kearns, G. J. (2022). Maxillofacial fractures in females: A 5-year retrospective review. Irish Journal of Medical Science, 191(1), 367–374. https://doi.org/10.1007/s11845-021-02622-4
Arlı, C., Özkan, M., & Karakuş, A. (2019). Incidence, etiology, and patterns of maxillofacial traumas in Syrian patients in Hatay, Turkey: A 3-year retrospective study. Ulusal Travma ve Acil Cerrahi Dergisi, 25(1), 29–33. https://doi.org/10.5505/tjtes.2018.36069
Dobson, J. E., Newell, M. J., & Shepherd, J. P. (1989). Trends in maxillofacial injuries in war-time (1914–1986). British Journal of Oral and Maxillofacial Surgery, 27(6), 441–450.
Lew, T. A., Walker, J. A., Wenke, J. C., Blackbourne, L. H., & Hale, R. G. (2010). Characterization of craniomaxillofacial battle injuries sustained by United States service members in the current conflicts of Iraq and Afghanistan. Journal of Oral and Maxillofacial Surgery, 68(1), 3–7. https://doi.org/10.1016/j.joms.2009.09.004
Kochhar, A., & Byrne, P. J. (2013). Surgical management of complex midfacial fractures. Otolaryngologic Clinics of North America, 46(5), 759–778. https://doi.org/10.1016/j.otc.2013.06.003
Juncar, R. I., Tent, P. A., Juncar, M., Arghir, I. A., Arghir, O. C., & Rivis, M. (2020). Interrelation between facial soft tissue lesions, underlying fracture patterns and treatment of zygomatic bone trauma: A 10-year retrospective study. Head & Face Medicine, 16, Article 30. https://doi.org/10.1186/s13005-020-00243-9
Shuker, S. T. (2019). Emergency treatment of blast, shell fragment and bullet injuries to the central midface complex. Journal of Maxillofacial and Oral Surgery, 18(1), 124–130. https://doi.org/10.1007/s12663-018-1123-7
Gómez Roselló, E., Quiles Granado, A. M., Artajona Garcia, M., Juanpere Martí, S., Laguillo Sala, G., Beltrán Mármol, B., et al. (2020). Facial fractures: Classification and highlights for a useful report. Insights into Imaging, 11, Article 49. https://doi.org/10.1186/s13244-020-00847-w
Gassner, R., Tuli, T., Hächl, O., Rudisch, A., & Ulmer, H. (2003). Cranio-maxillofacial trauma: A 10-year review of 9,543 cases with 21,067 injuries. Journal of Cranio-Maxillofacial Surgery, 31(1), 51–61. https://doi.org/10.1016/S1010-5182(02)00168-3
Jin, K. S., Lee, H., Sohn, J. B., Han, Y. S., Jung, D. U., Sim, H. Y., et al. (2018). Fracture patterns and causes in the craniofacial region: An 8-year review of 2,076 patients. Maxillofacial Plastic and Reconstructive Surgery, 40, Article 29. https://doi.org/10.1186/s40902-018-0171-5
Wordsworth, M., Thomas, R., Breeze, J., Evriviades, D., Baden, J., & Hettiaratchy, S. (2017). The surgical management of facial trauma in British soldiers during combat operations in Afghanistan. Injury, 48(1), 70–74. https://doi.org/10.1016/j.injury.2016.10.014
Breeze, J., Gibbons, A. J., Shieff, C., Banfield, G., Bryant, D. G., & Midwinter, M. J. (2011). Combat-related craniofacial and cervical injuries: A 5-year review from the British military. Journal of Trauma, 71(1), 108–113. https://doi.org/10.1097/TA.0b013e318221b69
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.