Ключові слова
первинна медична допомога
лікар
скринінг
рак
насильство
Як цитувати
Анотація
Вступ. Рання діагностика онкологічних захворювань значною мірою залежить від своєчасного виявлення перших симптомів на рівні первинної медичної допомоги та направлення пацієнтів до спеціалізованої допомоги. Водночас фактори, що впливають на рішення лікарів первинної ланки щодо направлення пацієнтів до лікаря-онколога, потребують подальшого вивчення.
Мета. Визначити фактори, асоційовані з направленням пацієнтів до лікаря-онколога у практиці лікарів первинної медичної допомоги.
Матеріали та методи. Проведено анкетування 311 лікарів загальної практики – сімейних лікарів. Анкета включала питання щодо соціально-психологічних характеристик лікарів, клінічних симптомів, факторів ризику онкологічних захворювань у пацієнтів та призначення скринінгових обстежень. Респондентів розподілено на дві групи: лікарі, які не направляють пацієнтів до лікаря-онколога (n = 200), та лікарі, які направляють пацієнтів на консультацію (n = 111). Статистичний аналіз проводили із застосуванням критерію χ² та точного критерію Фішера.
Результати. Анкетування щодо факторів ризику онкологічних захворювань частіше проводили лікарі, які направляють пацієнтів до онколога (82,9% проти 72,0%; p = 0,038). Виявлено значущий зв’язок між направленням до лікаря-онколога та наявністю клінічного симптому «швидка втомлюваність» (72,1% проти 58,8%; p=0,026) і обтяженого сімейного анамнезу (92,8% проти 84,0%; p=0,033). Наявність домашнього або сексуального насильства була асоційована з більшою частотою направлення до лікаря-онколога (18,0% проти 7,0%; p = 0,004). Використання скринінгових методів (мамографії, колоноскопії, ПАП-тесту) також частіше спостерігалося серед лікарів, які скеровують пацієнтів до фахівців спеціалізованої ланки медичної допомоги.
Висновки. Отримані результати дають змогу поліпшити своєчасне виявлення онкологічної патології на основі виявлених факторів, асоційованих із направленням пацієнтів до лікаря-онколога у практиці первинної медичної допомоги, серед яких клінічні симптоми пацієнтів, наявність факторів ризику, наявність випадків домашнього насильства та результати скринінгових методів обстеження.
Посилання
Sung, H., Ferlay, J., Siegel, R. L., Laversanne, M., Soerjomataram, I., Jemal, A., & Bray, F. (2021). Global cancer statistics 2020: GLOBOCAN estimates of incidence and mortality worldwide for 36 cancers in 185 countries. CA: A Cancer Journal for Clinicians, 71(3), 209–249. https://doi.org/10.3322/caac.21660
Bray, F., Laversanne, M., Weiderpass, E., & Soerjomataram, I. (2021). The ever-increasing importance of cancer as a leading cause of premature death worldwide. Cancer, 127(16), 3029–3030. https://doi.org/10.1002/cncr.33587
Bray, F., Laversanne, M., Weiderpass, E., & Soerjomataram, I. (2021). The ever-increasing importance of cancer as a leading cause of premature death worldwide. Cancer, 127(16), 3029–3030. https://doi.org/10.1002/cncr.33587
Wilkinson, A. N. (2021). Cancer diagnosis in primary care: Six steps to reducing the diagnostic interval. Canadian Family Physician, 67(4), 265–268. https://doi.org/10.46747/cfp.6704265
Nicholson, B. D., Mant, D., & Bankhead, C. (2016). Can safety-netting improve cancer detection in patients with vague symptoms? BMJ, 355, i5515. https://doi.org/10.1136/bmj.i5515
Smith, C. F., Drew, S., Ziebland, S., & Nicholson, B. D. (2020). Understanding the role of GPs' gut feelings in diagnosing cancer in primary care. British Journal of General Practice, 70(698), e612–e621. https://doi.org/10.3399/bjgp20X712301
Sud, A., Torr, B., Jones, M. E., Broggio, J., Scott, S., Loveday, C., et al. (2020). Effect of delays in the 2-week-wait cancer referral pathway during the COVID-19 pandemic on cancer survival in the UK: A modelling study. The Lancet Oncology, 21(8), 1035–1044. https://doi.org/10.1016/S1470-2045(20)30392-2
Black, G., Sheringham, J., Spencer-Hughes, V., Ridge, M., Lyons, M., Williams, C., et al. (2015). Patients' experiences of cancer diagnosis as a result of an emergency presentation: A qualitative study. PLOS ONE, 10(8), e0135027. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0135027
Hardy, V., Lyratzopoulos, G., Barbiere, J. M., Coxon, D., Hamilton, W., Walter, F. M., et al. (2022). The role of primary care physician factors on diagnostic testing and referral decisions for patients with possible cancer: A vignette-based study. BMJ Open, 12, e053732. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2021-053732
Choi, J. W., & Hua, T. N. M. (2021). Impact of lifestyle behaviors on cancer risk and prevention. Journal of Lifestyle Medicine, 11(1), 1–7. https://doi.org/10.15280/jlm.2021.11.1.1
Aapro, M., Rubio, I. T., Van Meerbeeck, J., & Couespel, N. (2021). Earlier is better: Advancing cancer screening and early detection. Action across tumour types and challenges. European Cancer Organisation.
Bradley, P. T., Hall, N., Maniatopoulos, G., Neal, R. D., Paleri, V., & Wilkes, S. (2021). Factors shaping the implementation and use of clinical cancer decision tools by GPs in primary care: A qualitative framework synthesis. BMJ Open, 11(2), e043338. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2020-043338
Zub, V. O. (2023). Tsina raku: Ekonomichni vtraty, sprychyneni onkolohichnymy zakhvoryuvanniamy. Ukraina. Zdorovia Natsii, 1, 41–45. https://doi.org/10.32782/2077-6594/2023.1/07
Neal, R. D., Tharmanathan, P., France, B., Din, N. U., Cotton, S., Fallon-Ferguson, J., et al. (2015). Is increased time to diagnosis and treatment in symptomatic cancer associated with poorer outcomes? Systematic review. British Journal of Cancer, 112(Suppl. 1), S92–S107. https://doi.org/10.1038/bjc.2015.48
Dunlop, K. L. A., Singh, N., Robbins, H. A., Zahed, H., Johansson, M., Rankin, N. M., et al. (2024). Implementation considerations for risk-tailored cancer screening in the population: A scoping review. Preventive Medicine, 181, 107897. https://doi.org/10.1016/j.ypmed.2024.107897
Dunlop, K. L. A., Keogh, L. A., Smith, A. L., Aranda, S., Aitken, J., Watts, C. G., et al. (2023). Acceptability and appropriateness of a risk-tailored organised melanoma screening program: Qualitative interviews with key informants. PLOS ONE, 18(12), e0287591. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0287591
Smith, J., Dodd, R. H., Gainey, K. M., Naganathan, V., Cvejic, E., Jansen, J., et al. (2023). Factors influencing primary care practitioners' cancer screening recommendations for older adults: A systematic review. Journal of General Internal Medicine, 38(13), 2998–3020. https://doi.org/10.1007/s11606-023-08213-4
Amicizia, D., Sticchi, L., Zotti, C. M., Icardi, G., & Domnich, A. (2025). Organizational determinants influencing participation in cancer screening programs. Cancers, 17(11), 1775. https://doi.org/10.3390/cancers17111775
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.