НЕДОСТАТНІСТЬ ЙОДУ, СЕЛЕНУ, ВІТАМІНУ D ТА ПОКАЗНИКИ ФУНКЦІЇ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ СЕРЕД ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ МІСТА КИЄВА
ARTICLE PDF (English)

Ключові слова

йод
селен
вітамін D
щитоподібна залоза
тиреоїдні гормони
тиреоїдні антитіла
дефіцит мікронутрієнтів

Як цитувати

Тронько, М. Д., Кравченко, В. І., Захарченко, Т. Ф., Раков, О. В., Іваськіва, К. Ю., & Таращенко, Ю. М. (2026). НЕДОСТАТНІСТЬ ЙОДУ, СЕЛЕНУ, ВІТАМІНУ D ТА ПОКАЗНИКИ ФУНКЦІЇ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ СЕРЕД ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ МІСТА КИЄВА. Клінічна та профілактична медицина, (4), 100-107. https://doi.org/10.31612/2616-4868.4.2026.11

Анотація

Вступ. Дослідження елементного забезпечення має важливе значення для розробки заходів збереження здоров’я населення. Наслідками дефіциту йоду є ендемічний зоб, незворотні пошкодження головного мозку, кретинізм, гіпотиреоз та рак щитоподібної залози , молочної залози, шлунка. Дефіцит селену асоціюється з автоімунними захворюваннями щитоподібної залози, атеросклерозом, серцево-судинними захворюваннями, раком, підвищеною смертністю серед людей похилого віку. Дефіцит вітаміну D може бути етіологічним чинником тиреоїдних захворювань.

Мета. Дослідити вміст йоду, селену, вітаміну D, а також показники функціонального стану щитоподібної залози у здорових осіб для оцінки елементного забезпечення населення міста Києва, можливості та доцільності профілактичного застосування мікронутрієнтів.

Матеріали та методи. Обстежено 108 практично здорових осіб (19 чоловіків, 89 жін о к), які були розподілені на 3 вікові групи – 1) молодого віку (25 – 44 рр. ), 2) – сере днього віку (45 – 60 рр. ) та 3) – похилого віку (61 – 75 рр. ) . Були сформовані 2 групи залежно від вмісту мікронутрієнтів: 1-ша – з достатнім забезпеченням (референтними значеннями) та 2-га – з дефіцитом/недостатністю мікронутрієнтів. Визначали антропометричні, гормональні, імунологічні, біохімічні, сонографічні параметри , а також концентрацію йоду в сечі, селену, вітаміну D в сироватці крові.

Результати. У здорових осіб міста Києва зі збільшенням віку та індексу маси тіла збільшується рівень тиреотропного гормону ( ТТГ ) , антитіл до тиреопероксидази (Ат-ТПО) , антитіл до тиреоглобуліну (Ат-ТГ) , а також спостерігається зниження рівня вітаміну D . Здорові особи з йододефіцитом слабкого ступеня мають значно нижчий рівень селену, вітаміну D і збільшений рівень тиреоїдних антитіл. Здорові особи з дефіцитом селену мають тенденцію до зниження рівня йоду в сечі, збільшення об’єму щитоподібної залози , підвищення тиреоїдних антитіл , тенденцію до збільшення рівня вільного тетрайодтироніну (вТ4) порівняно з групою з референтним значенням . Здорові особи з недостатністю вітаміну D мають виражений йододефіцит слабкого ступеня та збільшений рівень ТТГ , а також тенденцію до збільшення вільного трийодтироніну (вТ3) та Ат-ТПО .

Висновки. Більшість (ма й же 70% ) клінічно здорових осіб міста Києва мають дефіцит йоду слабкого ступеня та недостатність вітаміну D, 27,4% осіб мають селенодефіцит, що може призвести до виникнення захворювань щитоподібної залози .

https://doi.org/10.31612/2616-4868.4.2026.11
ARTICLE PDF (English)

Посилання

Schweizer, U., Chiu, J., & Köhrle, J. (2008). Peroxides and peroxide-degrading enzymes in the thyroid. Antioxidants & Redox Signaling, 10(9), 1577–1592. https://doi.org/10.1089/ars.2008.2054

Köhrle, J. (2023). Selenium, iodine and iron - essential trace elements for thyroid hormone synthesis and metabolism. International Journal of Molecular Sciences, 24(4), 3393. https://doi.org/10.3390/ijms24043393

Lisco, G., De Tullio, A., Triggiani, D., Zupo, R., Giagulli, V. A., De Pergola, G., et al. (2023). Iodine deficiency and iodine prophylaxis: An overview and update. Nutrients, 15(4), 1004. https://doi.org/10.3390/nu15041004

Dunn, J. (2006). Iodine. In M. Shils (Ed.), Modern nutrition in health and disease (10th ed.). Lippincott Williams & Wilkins.

Zimmermann, M. B., & Andersson, M. (2021). Global perspectives in endocrinology: Coverage of iodized salt programs and iodine status in 2020. European Journal of Endocrinology, 185(1), R13–R21. https://doi.org/10.1530/EJE-21-0171

Duntas, L. H. (2015). The role of iodine and selenium in autoimmune thyroiditis. Hormone and Metabolic Research, 47(10), 721–726. https://doi.org/10.1055/s-0035-1559631

Hu, W., Zhao, C., Hu, H., & Yin, S. (2021). Food sources of selenium and its relationship with chronic diseases. Nutrients, 13(5), 1739. https://doi.org/10.3390/nu13051739

Shimada, B. K., Alfulaij, N., & Seale, L. A. (2021). The impact of selenium deficiency on cardiovascular function. International Journal of Molecular Sciences, 22(19), 10713. https://doi.org/10.3390/ijms221910713

Gil, Á., Plaza-Diaz, J., & Mesa, M. D. (2018). Vitamin D: Classic and novel actions. Annals of Nutrition and Metabolism, 72(2), 87–95. https://doi.org/10.1159/000486536

Krysiak, R., Kowalcze, K., & Okopień, B. (2019). Selenomethionine potentiates the impact of vitamin D on thyroid autoimmunity in euthyroid women with Hashimoto's thyroiditis and low vitamin D status. Pharmacological Reports, 71(2), 367–373. https://doi.org/10.1016/j.pharep.2018.12.006

Chao, G., Zhu, Y., & Fang, L. (2020). Correlation between Hashimoto's thyroiditis-related thyroid hormone levels and 25-hydroxyvitamin D. Frontiers in Endocrinology, 11, 4. https://doi.org/10.3389/fendo.2020.00004

Kravchenko, V. I., Andrusyshyna, I. M., Luzanchuk, I. A., Polumbryk, M. O., & Tarashchenko, Y. M. (2020). Association between thyroid hormone status and trace elements in serum of patients with nodular goiter. Biological Trace Element Research, 196(2), 393–399. https://doi.org/10.1007/s12011-019-01943-9

Płudowski, P., Karczmarewicz, E., Bayer, M., Carter, G., Chlebna-Sokół, D., Czech-Kowalska, J., et al. (2013). Practical guidelines for the supplementation of vitamin D and the treatment of deficits in Central Europe - recommended vitamin D intakes in the general population and groups at risk of vitamin D deficiency. Endokrynologia Polska, 64(4), 319–327. https://doi.org/10.5603/ep.2013.0012

Тронько, М. Д., Кравченко, В. І., & Бондар, Т. В. (2022). Дослідження йодного забезпечення населення України в межах проекту Кроки «Вивчення підвищення чинників ризику неінфекційних захворювань» Всесвітньої організації охорони здоров'я. Ендокринологія, 27(3), 203–213. https://doi.org/10.31793/1680-1466.2022.27-3.203

Kawai, M., Shoji, Y., Onuma, S., Etani, Y., & Ida, S. (2018). Thyroid hormone status in patients with severe selenium deficiency. Clinical Pediatric Endocrinology, 27(2), 67–74. https://doi.org/10.1297/cpe.27.67

Gheorghiu, M. L., & Badiu, C. (2020). Selenium involvement in mitochondrial function in thyroid disorders. Hormones, 19(1), 25–30. https://doi.org/10.1007/s42000-020-00173-2

Hu, W., Zhao, C., Hu, H., & Yin, S. (2021). Food sources of selenium and its relationship with chronic diseases. Nutrients, 13(5), 1739. https://doi.org/10.3390/nu13051739

Gallo, D., Mortara, L., Gariboldi, M. B., Cattaneo, S. A. M., Rosetti, S., Gentile, L., et al. (2020). Immunomodulatory effect of vitamin D and its potential role in the prevention and treatment of thyroid autoimmunity: A narrative review. Journal of Endocrinological Investigation, 43(4), 413–429. https://doi.org/10.1007/s40618-019-01123-5

Demay, M. B., Pittas, A. G., Bikle, D. D., Diab, D. L., Kiely, M. E., Lazaretti-Castro, M., et al. (2024). Vitamin D for the prevention of disease: An Endocrine Society clinical practice guideline. Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 109(8), 1907–1947. https://doi.org/10.1210/clinem/dgae290

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.