Ключові слова
аденоїди
ортодонтія
носова обструкція
Як цитувати
Анотація
Вступ. Ротове дихання є патологічним функціональним станом, при якому має місце переважне або виключне дихання через рот. Воно спостерігається у представників різних вікових груп, особливо у дітей. Поширеність ротового дихання серед дітей становить 50-56%. Це не просто шкідлива звичка, а складна, багатовимірна проблема, тісно пов’язана з процесами черепно-лицевого розвитку та загальним функціональним станом організму.
Мета. Метою дослідження було узагальнити сучасні наукові уявлення про проблему ротового дихання у дітей.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз релевантних статей з наукових онлайн-сервісів за допомогою ключових слів.
Результати. У статті проаналізовано дані про причини ротового дихання у дітей та наведено класифікацію етіологічних факторів. Етіологія цієї проблеми найчастіше пов’язана з вродженою або набутою носовою обструкцією. Тривале ротове дихання сприяє розвитку ортодонтичної патології у дитини, порушує поставу та спричиняє зміни у положенні черепа. Основними методами визначення типу дихання є клінічне обстеження, респіраторні тести, назофарингоскопія, акустична ринометрія, риноманометрія, рентгенологічні методи (цефалометрія, конусно-променева комп’ютерна томографія) та методи прогнозування складності інтубації дихальних шляхів. У статті описано рентгенологічні методи краніоцервікального аналізу за M. Rocabado та оцінки лінійних розмірів верхніх дихальних шляхів за McNamara. Також висвітлено основні принципи ортодонтичного лікування ускладнень, пов’язаних із диханням ротом у дітей. Міофункціональні апарати допомагають нормалізувати дихання через ніс, виправити положення язика та поліпшити загальний міофункціональний баланс організму дитини. Пацієнтам із проблемами носового дихання рекомендується ортодонтичний метод швидкого розширення верхньої щелепи.
Висновки. Тривале дихання ротом негативно впливає на розвиток скелета обличчя дитини та її прикус, тому вимагає мультидисциплінарного підходу за участю педіатра, отоларинголога, дитячого стоматолога та ортодонта.
Посилання
Wasnik, M., Kulkarni, S., Gahlod, N., Khekade, S., Bhattad, D., & Shukla, H. (2021). Mouth breathing habit: a review. Int J Community Med Public Health, 8(1), 495-501. https://doi.org/10.18203/2394-6040.ijcmph20205742
Neiva, P. D., Kirkwood, R. N., Mendes, P. L., Zabjek, K., Becker, H. G., & Mathur, S. (2018). Postural disorders in mouth breathing children: a systematic review. Braz J Phys Ther., 22(1), 7-19. https://doi.org/10.1016/j.bjpt.2017.06.011
De Menezes, V. A., Leal, R. B., Pessoa, R. S., & Pontes, R.M.E.S. (2015). Prevalence and factors related to mouth breathing in school children at the Santo Amaro Project-Recife, 2005. Braz J Otorhinolaryngol., 72, 394-398. https://doi.org/10.1016/s1808-8694(15)30975-7
Abdelghany, A. M., & Elsamanody, A. N. (2023). A simple home test to differentiate habitual from pathological mouth breathing. Int J Pediatr Otorhinolaryngol, 174. https://doi.org/10.1016/j.ijporl.2023.111719
Warnier, M., Piron, L., Morsomme, D., & Maillart, C. (2023). Assessment of mouth breathing by speech-language pathologists: an international Delphi consensus. CoDAS, 35(3), 1-18. https://doi.org/10.1590/2317-1782/20232022065
Paglia L. (2023). Interceptive orthodontics: awareness and prevention is the first cure. Eur J Paediatr Dent, 24(1), 5. https://doi.org/10.23804/ejpd.2023.24.01.01
İnönü-Sakallı, N., Sakallı, C., Tosun, Ö., & Akşit-Bıçak, D. (2021). Comparative evaluation of the effects of adenotonsillar hypertrophy on oral health in children. Biomed Res Int, 1-13, 5550267. https://doi.org/10.1155/2021/5550267
Lin, L., Zhao, T., Qin, D., Hua, F., & He, H. (2022). The impact of mouth breathing on dentofacial development: a concise review. Front Public Health, 10, 929165. https://doi.org/10.3389/fpubh.2022.929165
Roggia, B., Santos, V. A., Filha Correa, B., & Rossi, Â. G. (2016). Posture and body balance of schoolchildren aged 8 to 12 years with and without oral breathing. CoDAS, 28(4), 395-402. https://doi.org/10.1590/2317-1782/20162015002
Feștilă, D., Ciobotaru, C. D., Suciu, T., Olteanu, C. D., & Ghergie, M. (2025). Oral breathing effects on malocclusions and mandibular posture: complex consequences on dentofacial development in pediatric orthodontics. Children, 12(1), 72. https://doi.org/10.3390/children12010072
Topsakal, K. G., Yurdakurban, E., Duran, G. S., & Görgülü, S. (2024). 3D evaluation of cranial and dentofacial morphological differences between individuals with mouth breathing and nasal breathing. J Stomatol Oral Maxillofac Surg, 125 (5 Suppl. 2),101854. https://doi.org/10.1016/j.jormas.2024.101854
Jayanti, C. N. R., & Primarti, R. S. (2025). Twin Block therapy in a child with Class II malocclusion and mouth breathing assisted by AI-driven software. Padj J Dent, 37(1) Supplements 1, 44-55. DOI:10.24198/pjd.vol37no1.59299
Borsa, L., Estève, D., Charavet, C., & Lupi, L. (2023). Malocclusions and oral dysfunctions: a comprehensive epidemiological study on 359 schoolchildren in France. Clin Exp Dent Res, 9(2), 332-340. https://doi.org/10.1002/cre2.719
Festa, P., Mansi, N., Varricchio, A. M., et al. (2021). Association between upper airway obstruction and malocclusion in mouth-breathing children. Acta Otorhinolaryngol Ital, 41(5), 436-442. https://doi.org/10.14639/0392-100X-N1225
Almășan, O., Kui, A., Duncea, I., Manea, A., Buduru, S. (2022). Temporomandibular Joint Disk Displacements in Class II Malocclusion and Cervical Spine Alterations: Systematic Review and Report of a Hypodivergent Case with MRI Bone and Soft Tissue Changes. Life, 12(6), 908. https://doi.org/10.3390/life12060908
Vulcheva, Z., & Arnautska, H. (2023). Position and orientation of hyoid bone in mouth breathing children: a cephalometric study. J Dent Health Oral Disord Ther, 12(4), 86-89. Available from: https://medcraveonline.com/JDHODT/JDHODT-12-00556.pdf
Fountoulaki, G., & Thurzo, A. (2022). Change in the Constricted Airway in Patients after Clear Aligner Treatment: A Retrospective Study. Diagnostics, 12(9), 2201. https://doi:10.3390/diagnostics12092201
Poddębniak, J., & Zielnik-Jurkiewicz, B. (2019). Impact of adenoid hypertrophy on the open bite in children. Otolaryngol Pol, 73(4), 8-13. https://doi.org/10.5604/01.3001.0013.1536
Batista, D. P., & Bagarollo, M. F. (2020). Surface electromyography in orofacial and cervical musculature in mouth breathing children: an integrative literature review. Rev CEFAC, 22(1), 1-12. https://doi.org/10.1590/1982-0216/202022119318
Choudhari, S. M., & Shrivastav, S. (2021). Comparative evaluation of adenoids, upper airway, and tongue using “predictors of difficult airways” in Class II Division 1 and Division 2 cases with Class I cases: prospective in vivo observational study. J Indian Orthod Soc, 56(1), 39-48. https://doi:10.1177/0301574220963411
Soós, R., Kallós, H. H., Albu, A., Szabó, J., & Mártha, K. (2022). Cephalometric evaluation of adenoids and upper airway. Acta Stomatol Marisiensis J, 5(2), 37-42. https://doi: 10.2478/asmj-2022-0010
Hao, D., Tang, L., Li, D., et al. (2025). Feasibility study of fully automatic measurement of adenoid size on lateral neck and head radiographs using deep learning. Pediatr Radiol, 55, 1891-1902. https://doi: 10.1007/s00247-025-06332-0
Senthilvel, E., Nguyen, Q. L., Bakeerathan, et al. (2023). Role of neck radiography in assessing recurrent/residual adenoid hypertrophy in children with OSA and history of adenotonsillectomy: A sleep physician perspective. Journal of Clinical Sleep Medicine, 19(6), 1027-1033. https://doi.org/10.5664/jcsm.10468
Jose, N.P., Sehgal, A., Shetty, S., Mary, L., & Ashith, M.V. (2019). Correlation between hyoid bone and pharyngeal airway space in differing vertical skeletal dysplasia. Biomed Pharmacology J, 12(1). https://doi:10.13005/bpj/1647
Scribante, A., Pascadopoli, M., Gallo, S., Gandini, P., Manzini, P., Fadani, G., & Sfondrini, M.F. (2024). Effects of Froggy Mouth Appliance in Pediatric Patients with Atypical Swallowing: A Prospective Study. Dentistry Journal, 12(4), 96. https://doi.org/10.3390/dj12040096
Palazzo, G., Leonardi, R., Isola, G., Lagravere, M., & Lo Giudice, A. (2025). Changes in upper airway airflow after rapid maxillary expansion beyond the peak period of adenoidal growth. Dent J (Basel), 13(5), 209. https://doi:10.3390/dj13050209
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.