ДІАГНОСТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТОНКОГОЛКОВОЇ БІОПСІЇ ВУЗЛІВ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

Анотація

Вступ. Тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія (ТАПБ) широко визнана як проста, безпечна, економічно ефективна та точна діагностична процедура для оцінки вузлів щитоподібної залози (ЩЗ).

Мета. Визначити діагностичну ефективність ТАПБ, оцінити цитоморфологічні особливості, що спричиняють діагностичні помилки, та запропонувати коригувальні дії.

Матеріали та методи. Наше дослідження включало 446 ТАПБ, з яких у 121 випадку результати порівнювалися з остаточним гістопатологічним діагнозом. Ми ретроспективно дослідили суперечливі (хибнонегативні та хибнопозитивні) випадки та проаналізували причини неправильних діагнозів.

Результати. За умови, що діагностичні категорії (ДК) V та VI були прийняті як цитологічно позитивні для злоякісності, чутливість, специфічність, позитивна прогностична цінність (ППЦ), негативна прогностична цінність (НПЦ) та діагностична ефективність становили 92,2 %, 66,7 %, 85,0 %, 80,8 % та 83,9 % відповідно. Основна причина хибнонегативних цитологічних результатів пов’язана з дослідженням малоінформативних препаратів, тоді як більшість хибнопозитивних діагнозів пов’язані зі складністю діагностичної інтерпретації. Асоціація цитологічних ознак при аденоматозній гіперплазії, тиреоїдиті та кістозних ураженнях була основною причиною помилкової інтерпретації, тоді як розмір та кількість вузлів можуть бути причиною хибнонегативних діагнозів через гетерогенність місць біопсії.

Висновки. Отримані показники ефективності тонкоголкової аспіраційної біопсії корелюють з даними літератури. Виконання тонкоголкової аспіраційної біопсії під контролем ультразвуку та зі швидкою оцінкою аспіратів (ROSE) забезпечує високу інформативність цитологічних препаратів, а також виключає неінформативність висновків та необхідність повторних біопсій. Рекомендовано розробити алгоритм відбору пацієнтів для хірургічного лікування на основі міжнародних протоколів.