Ключові слова
координована реабілітація
потреби клієнтів
догляд на дому
Як цитувати
Анотація
Вступ. Обмеження функціональних можливостей клієнтів із набутими ушкодженнями мозку впливають на їхню самостійність і виконання щоденних справ, що створює навантаження як для клієнта, так і для їхніх сімей. Тому важливо аналізувати потреби кожного клієнта та шукати відповідні рішення, особливо після повернення клієнта додому.
Мета. Метою цього дослідження було визначити способи співпраці фізіотерапевта, ерготерапевта та соціального працівника в складі міжпрофесійної команди для задоволення потреб клієнтів із набутими ушкодженнями мозку під час координованої реабілітації на дому.
Матеріали та методи. Двадцять клієнтів із набутими ушкодженнями мозку отримали доступ до міжпрофесійної команди, до складу якої входили фізіотерапевт, ерготерапевт і соціальний працівник, у межах програми координованої реабілітації на дому. Дослідження використовувало якісну стратегію дослідження та інтерв’ю для визначення потреб клієнтів. Дані аналізувалися методом аксіального кодування за допомогою програми ATLAS.ti. Результати виявили, як найкраще використовувати професійні навички кожного фахівця для задоволення цих потреб.
Результати. Міжпрофесійна команда координованої реабілітації на дому змогла задовольнити більшість потреб, висловлених клієнтами із набутими ушкодженнями мозку. Кожна спеціальність – фізіотерапевт, ерготерапевт і соціальний працівник – брала участь у задоволенні цих потреб у різному ступені. Однак потреби клієнтів існують як складна мережа, і їхнє задоволення не можна легко розподілити за окремими спеціалізаціями.
Висновки. Лише через взаємну та координовану співпрацю між членами міжпрофесійних команд з реабілітації в домашніх умовах можна ефективно задовольнити та вирішити потреби клієнтів із набутими ушкодженнями мозку та їхніх сімей.
Посилання
Bjälkefur, K., Nasic, S., Bertholds, E., Jood, K., & Rejno, Å. (2020). Self-rated health over the first five years after stroke. BMC Neurol. 20(1), 389. https://doi.org/10.1186/s12883-020-01956-1.
Chaiyawat, P., & Kulkantrakorn, K. (2012). Effectiveness of home rehabilitation program for ischemic stroke upon disability and quality of life: A randomized controlled trial. Clinical Neurology and Neurosurgery. 114(7), 866-870. https://doi.org/10.1016/j.clineuro.2012.01.018.
Grünerová-Lippertová, M. (2024). Neurorehabilitace. 2. přepracované a rozšířené vydání. Galén.
Hampson, R., & Joubert, L. (2011). The role of social work in the rehabilitation of people with movement disorders. Rehabilitation in Movement Disorders, 124-130. https://doi.org/10.1017/CBO9781139012942.012.
Hlinovský, D., Doležalová, I., & Hlinovská, J. (2016). Komplexní rehabilitace pacientů po cévní mozkové příhodě – projekt iktového centra Thomayerovy nemocnice. Prakt Lék. 96(6), 267–271.
Janečková, M. (2011). Doporučení k organizaci systému zdravotně-sociální péče o pacienty po získaném poškození mozk., Cerebrum, 82 s.
Kolář, P. et al. (2012). Rehabilitace v klinické praxi. Galén.
Krhutová, L. (2017). Koordinovaná rehabilitace 1. Ostravská univerzita.
Krulová, A., Vacková, J., & Švestková, O. (2017). Ergoterapie v kontextu koordinované komunitní rehabilitace. In: NEUROREHAB 2017: Monografia s tematickým zameraním na neurorehabilitáciu. Almil, s. 67–75.
Merhautová, I. (2015). Záměry MPSV v oblasti zdravotně-sociální péče. [online] [cit. 24-02-15]. Dostupné z: http://www.senat.cz/xqw/webdav/pssenat/original/76114/64000.
MZ ČR (2015). Cerebrovaskulární péče v ČR. In: Věstník MZ ČR, částka 4, s. 8–18.
Vacková, J. et al. (2020). Sociální práce v systému koordinované rehabilitace u klientů po získaném poškození mozku (zejména CMP) se zvláštním zřetelem na intervenci z hlediska sociální práce, fyzioterapie, ergoterapie a dalších vybraných profesí. Grada. https://doi.org/10.32725/zsf.2020_124343
Wafa, H. A., Wolfe, C. D. A., Emmett, E., Roth, G. A., Johnson, C. O., & Wang, Y. (2020). Burden of stroke in Europe – Thirty-year projections of incidence, prevalence, deaths, and disability-adjusted life years. Stroke 51(8), 2418–2427. https://doi.org/10.1161/STROKEAHA.120.029606.
Wilkins, E., Wilson, L., Wickramasinghe, K., Bhatanagar, P., Leal, J., Luengo-Fernandez, R., Burns, R., Rayner, M., & Townsend, N. (2017). European cardiovascular disease statistics 2017. European Heart Network. [online] [cit. 2023–12–28]. Dostupné z: http://www.ehnheart.org/images/CVD-statistics-report-August-2017.pdf
Wottrich, A. W., Von Koch, L., & Tham, K. (2007). The meaning of rehabilitation in the home environment after acute stroke from the perspective of a multiprofessional team. Phys Ther. 87(6), 778-788. https://doi.org/10.2522/ptj.20060152.
Zawawi, N. S. M., Aziz, N. A., Fisher, R., Ahmad, K., & Walker, M. F. (2020). The unmet needs of stroke survivors and stroke caregivers: A systematic narrative review. J Stroke Cerebrovasc Dis. 29(8), 104875. https://doi.org/10.1016/j.jstrokecerebrovasdis.2020.104875.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.