Ключові слова
флотуюча грудна клітка
травма грудної клітки
історія лікування переломів ребер
Як цитувати
Анотація
Мета. Провести аналіз історії розвитку лікування множинних переломів ребер.
Матеріали та методи. Бібліосемантичний, порівняльний та метод системного аналізу. Проведено аналіз сучасної літератури, результатів досліджень та метааналізів, а також архівних матеріалів.
Результати. Протягом сторіччя було розроблено багато методів для стабілізації грудної клітки. Однак, незважаючи на велику кількість запропонованих рішень, жоден метод не став остаточним. Це, можливо, сприяло популярності механічної вентиляції як основного методу лікування множинних переломів ребер та флотуючої грудної клітки. Цей підхід і досі вважається найбільш надійним, хоча і спірним. Останні опубліковані дослідження показують, що є можливість удосконалення терапевтичних підходів до лікування множинних переломів ребер та флотуючої грудної клітки, особливо з впровадженням спеціалізованих матеріалів для остеосинтезу. Різноманітні автори, незалежно один від одного, підтверджують, що оперативне лікування множинних переломів ребер скорочує час перебування в реанімації (10,8 ± 3,4 днів у прооперованих пацієнтів проти 18,3 ± 7,4 днів у непрооперованих; p<0,05) та знижує частоту пневмонії порівняно з вентиляційною підтримкою (24% у пацієнтів, яким виконувались реконструктивно-відновні операції, та 77% у пацієнтів, основним лікуванням яких була вентиляційна підтримка; p<0,05). Таким чином, тема множинних переломів ребер є надзвичайно актуальною як у контексті надання невідкладної допомоги, так і в аспекті довготривалого реабілітаційного лікування пацієнтів, що визначає важливість вдосконалення існуючих методів діагностики та терапії.
Висновки. Враховуючи той факт, що на сьогоднішній день не існує єдиної думки у виборі лікування пацієнтів з множинними переломами ребер, спираючись на результати досліджень інших авторів та аналізуючи їх ефективність, ми дійшли висновку, що реконструктивно-відновлювальні операції при множинних переломах ребер є вкрай необхідними, та досі розвиваються. Доведено, що оперативне лікування цієї патології покращує результати лікування.
Посилання
Chalya, P. L., Dass, R. M., Mchembe, M. D., Mbelenge, N., Ngayomela, I. H., Chandika, A. B., Gilyoma, J. M., & Mabula, J. B. (2013). Citywide trauma experience in Mwanza, Tanzania: A need for urgent intervention. Journal of Trauma Management & Outcomes, 7(1), 9. https://doi.org/10.1186/1752-2897-7-9
Battle, C. E., Hutchings, H., & Evans, P. A. (2012). Risk factors that predict mortality in patients with blunt chest wall trauma: A systematic review and meta-analysis. Injury, 43(1), 8–17. https://doi.org/10.1016/j.injury.2011.01.004
Kane, E. D., Jeremitsky, E., Bittner, K. R., Kartiko, S., & Doben, A. R. (2018). Surgical stabilization of rib fractures: A single institution experience. Journal of the American College of Surgeons, 226(6), 961–966. https://doi.org/10.1016/j.jamcollsurg.2017.11.008
Pieracci, F. M., Majercik, S., Ali-Osman, F., Ang, D., Doben, A., Edwards, J. G., ... & White, T. W. (2017). Consensus statement: Surgical stabilization of rib fractures rib fracture colloquium clinical practice guidelines. Injury, 48(2), 307–321. https://doi.org/10.1016/j.injury.2016.11.026
Bayer, J., Lefering, R., Reinhardt, S., Kühle, J., Südkamp, N. P., Hammer, T., & TraumaRegister DGU. (2017). Severity-dependent differences in early management of thoracic trauma in severely injured patients – Analysis based on the TraumaRegister DGU®. Scandinavian Journal of Trauma, Resuscitation and Emergency Medicine, 25(1), 10. https://doi.org/10.1186/s13049-017-0354-4
Scudder, C. L. (1900). The treatment of fractures. WB Saunders.
Sillar, W. (1961). The crushed chest: Management of the flail anterior segment. The Journal of Bone and Joint Surgery. British Volume, 43(4), 738–745. https://doi.org/10.1302/0301-620X.43B4.738
Coleman, F. P., & Coleman, C. L. (1950). Fracture of ribs: A logical treatment. Surgery, Gynecology & Obstetrics, 90(2).
Cohen, E. A. (1955). Treatment of the flail chest by towel clip traction. American Journal of Surgery, 90(3), 517–521. https://doi.org/10.1016/0002-9610(55)90790-x
Hagen, K. (1945). Multiple rib fractures treated with a drinker respirator: A case report. Journal of Bone and Joint Surgery, 27(2), 330–334.
Heroy, W. W., & Eggleston, F. C. (1951). A method of skeletal traction applied through the sternum in “steering wheel” injury of the chest. Annals of Surgery, 133(1), 135–138. https://doi.org/10.1097/00000658-195101000-00016
Baumann, J., Stieglitz, P., Desmonts, J. M., Drutel, P., & Poyart, C. (1967). Traitement des volets thoraciques [Treatment of the flail chest]. Annales de Chirurgie Thoracique et Cardio-Vasculaire, 6(1), 43–52.
Garzon, A. A., Seltzer, B., & Karlson, K. E. (1968). Physiopathology of crushed chest injuries. Annals of Surgery, 168(1), 128–136. https://doi.org/10.1097/00000658-196807000-00015
Williams, M. H. (1948). Severe crushing injury to the chest: Report of a case having extensive bilateral rib fractures successfully treated by pericostal skeletal traction. Annals of Surgery, 128(5), 1006–1011. https://doi.org/10.1097/00000658-194811000-00020
Ginsberg, R. J., & Kostin, R. F. (1977). New approaches to the management of flail chest. Canadian Medical Association Journal, 116(6), 613–615.
Relihan, M., & Litwin, M. S. (1973). Morbidity and mortality associated with flail chest injury: A review of 85 cases. The Journal of Trauma, 13(8), 663–671. https://doi.org/10.1097/00005373-197308000-00001
Hoyt, J. T. (1901). An apparatus for artificial respiration and for other purposes. The Journal of Physiology, 27(1–2), 48–52. https://doi.org/10.1113/jphysiol.1901.sp000858
Carter, B. N., & Giuseffi, J. (1951). Tracheotomy: A useful procedure in thoracic surgery with particular reference to its employment in crushing injuries of the thorax. The Journal of Thoracic Surgery, 21(5), 495–505.
Avery, E. E., Morch, E. T., Head, J. R., & Benson, D. W. (1955). Severe crushing injuries of the chest: A new method of treatment with continuous hyperventilation by means of intermittent positive endotracheal insufflation. Quarterly Bulletin. Northwestern University Medical School, 29(4), 301–303.
Jones, T. B., & Richardson, E. P. (1926). Traction on the sternum in the treatment of multiple fractured ribs. Surgery, Gynecology and Obstetrics, 42, 283–285.
DeBakey, M. E. (1942). The management of chest wounds (Collective review). Surgical Clinics of North America, 22, 873–891.
Berry, F. B. (1941). The treatment of injuries to the chest. The American Journal of Surgery, 54(1), 280–288.
Schrire, T. (1963). Control of the crushed chest: The use of the “Cape Town Limpet”. Diseases of the Chest, 44(2), 141–145. https://doi.org/10.1378/chest.44.2.141
Jaslow, I. A. (1946). Skeletal traction in the treatment of multiple fractures of the thoracic cage. American Journal of Surgery, 72(5), 753–755. https://doi.org/10.1016/0002-9610(46)90358-3
Gardner, C. E., Jr. (1946). Chest injuries: Application of military experience to civilian practice. The Surgical Clinics of North America, 26, 1082–1094.
Constantinescu, O. (1965). A new method of treating the flail chest wall. American Journal of Surgery, 109, 604–610. https://doi.org/10.1016/S0002-9610(65)80014-9
Elkin, D. C., & Cooper, F. (1943). Thoracic injuries: Review of cases. Surgery, Gynecology and Obstetrics, 72, 271.
Dor, V., Paoli, J. M., Noirclerc, M., Malmejac, C., Chauvin, G., & Pons, R. (1967). L’ostéosynthèse des volets thoraciques: Technique, résultats et indications. À propos de 19 observations [Osteosynthesis of the thoracic wall: Technic, results and indications]. Annales de Chirurgie, 21(15), 983–996.
Beltrami, V., Martinelli, G., Giansante, P., & Gentile, K. (1978). An original technique for surgical stabilisation of traumatic flail chest. Thorax, 33(4), 528–529. https://doi.org/10.1136/thx.33.4.528
Guernelli, N., Bragaglia, R. B., Briccoli, A., Mastrorilli, M., & Vecchi, R. (1979). Technique for the management of anterior flail chest. Thorax, 34(2), 247–248. https://doi.org/10.1136/thx.34.2.247
Landreneau, R. J., Hinson, J. M., Hazelrigg, S. R., Johnson, J. A., Boley, T. M., & Curtis, J. J. (1991). Strut fixation of an extensive flail chest. The Annals of Thoracic Surgery, 51(3), 473–475. https://doi.org/10.1016/0003-4975(91)90871-M
Glavas, M., Altarac, S., Vukas, D., Ivancić, A., Drazinić, I., Gusić, N., Celović, R., & Mirković, I. (2001). Flail chest stabilization with palacos prosthesis. Acta Medica Croatica, 55(2), 91–95.
Klassen, K. P. (1949). Medullary pegging in thoracotomy incisions. The Journal of Thoracic Surgery, 18(1), 90–96.
Crutcher, R. R., & Nolen, T. M. (1956). Multiple rib fracture with instability of chest wall. The Journal of Thoracic Surgery, 32(1), 15–21.
Judet, R. (1973). Ostéosynthèse costale [Costal osteosynthesis]. Revue de Chirurgie Orthopédique et Réparatrice de l’Appareil Moteur, 59, 334–335.
París, F., Tarazona, V., Blasco, E., Cantó, A., Casillas, M., Pastor, J., París, M., & Montero, R. (1975). Surgical stabilization of traumatic flail chest. Thorax, 30(5), 521–527. https://doi.org/10.1136/thx.30.5.521
Labitzke, R., Schmit-Neuerburg, K. P., & Schramm, G. (1980). Indikation zur Thorakotomie und Rippenstabilisierung beim Thoraxtrauma im hohen Lebensalter [Indications for thoracotomy and rib stabilization in thoracic trauma in the aged]. Der Chirurg, 51(9), 576–580.
Sánchez-Lloret, J., Letang, E., Mateu, M., Callejas, M. A., Catalán, M., Canalis, E., & Mestres, C. A. (1982). Indications and surgical treatment of the traumatic flail chest syndrome: An original technique. The Thoracic and Cardiovascular Surgeon, 30(5), 294–297. https://doi.org/10.1055/s-2007-1022410
Lindenmaier, H. L., Kuner, E. H., & Walz, H. (1990). Die operative Behandlung der Thoraxwandinstabilität [The surgical treatment of thoracic wall instability]. Unfallchirurgie, 16(4), 172–177. https://doi.org/10.1007/BF02588771
Voggenreiter, G., Neudeck, F., Aufmkolk, M., Obertacke, U., & Schmit-Neuerburg, K. P. (1996). Behandlungsergebnisse der operativen Thoraxwandstabilisierung bei instabilem Thorax mit und ohne Lungenkontusion [Treatment outcome of surgical thoracic wall stabilization of the unstable thorax with and without lung contusion]. Der Unfallchirurg, 99(6), 425–434.
Sales, J. R., Ellis, T. J., Gillard, J., Liu, Q., Chen, J. C., Ham, B., & Mayberry, J. C. (2008). Biomechanical testing of a novel, minimally invasive rib fracture plating system. The Journal of Trauma, 64(5), 1270–1274. https://doi.org/10.1097/TA.0b013e31804a7fd5
Swart, E., Laratta, J., Slobogean, G., & Mehta, S. (2017). Operative treatment of rib fractures in flail chest injuries: A meta-analysis and cost-effectiveness analysis. Journal of Orthopaedic Trauma, 31(2), 64–70. https://doi.org/10.1097/BOT.0000000000000750
Tanaka, H., Yukioka, T., Yamaguti, Y., Shimizu, S., Goto, H., Matsuda, H., & Shimazaki, S. (2002). Surgical stabilization of internal pneumatic stabilization? A prospective randomized study of management of severe flail chest patients. The Journal of Trauma, 52(4), 727–732. https://doi.org/10.1097/00005373-200204000-00020
Wu, W. M., Yang, Y., Gao, Z. L., Zhao, T. C., & He, W. W. (2015). Which is better to multiple rib fractures, surgical treatment or conservative treatment? International Journal of Clinical and Experimental Medicine, 8(5), 7930–7936.
Liu, Y., Xu, S., Yu, Q., Tao, Y., Peng, L., Qi, S., Han, H., & Chen, M. (2018). Surgical versus conservative therapy for multiple rib fractures: A retrospective analysis. Annals of Translational Medicine, 6(22), 439. https://doi.org/10.21037/atm.2018.10.12
Tang, W. R., Chang, C. C., Wang, C. J., Yang, T. H., Hung, K. S., Wu, C. H., Yen, Y. T., Tseng, Y. L., & Shan, Y. S. (2022). Tailored surgical stabilization of rib fractures matters more than the number of fractured ribs. Journal of Personalized Medicine, 12(11), 1844. https://doi.org/10.3390/jpm12111844
Bemelman, M., Poeze, M., Blokhuis, T. J., & Leenen, L. P. (2010). Historic overview of treatment techniques for rib fractures and flail chest. European Journal of Trauma and Emergency Surgery, 36(5), 407–415. https://doi.org/10.1007/s00068-010-0046-5
Melnychenko, O. (2023). Evoliutsiia khirurhichnykh metodiv stabilizatsii hrudynno-rebernoho karkasu [Evolution of surgical methods for thoracic cage stabilization]. Perspektyvy ta Innovatsii Nauky, 13(31), 766–773. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2023-13(31)-766-773
Shaban, Y., Frank, M., Schubl, S., Sakae, C., Bagga, A., Hegazi, M., Gross, R., Doben, A., & Nahmias, J. (2022). The history of surgical stabilization of rib fractures (SSRF). Surgery in Practice and Science, 10, 100084. https://doi.org/10.1016/j.sipas.2022.100084
Abd-Elnaim, M. K., El-Minshawy, A., Osman, M. A., & Ahmed, M. M. (2017). Plating versus wiring for fixation of traumatic rib and sternal fractures. Journal of the Egyptian Society of Cardio-Thoracic Surgery, 25(4), 356–361. https://doi.org/10.1016/j.jescts.2017.08.005
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.