Ключові слова
переконання
інформованість про здоров’я
фізична активність
раціональне харчування
Як цитувати
Анотація
Вступ. Використання підлітками спрямованої на зміцнення здоров’я поведінки потребує створення сприятливих умов для формування у них особистого бажання дотримуватись здорового способу життя та визнання власного здоров’я найбільшою цінністю. Організація системи інтервенцій для зміни переконань підлітків з метою модифікації їхнього способу життя потребує інформації про наявну ситуацію щодо їхніх знань про здоров’я, переконань у необхідності навичок збереження здоров’я та поведінки, яку вони практикують щодня.
Мета. Дослідити і з’ясувати відмінності між інформованістю підлітків про здоровий спосіб життя, переконаннями щодо його необхідності та їхньою реальною поведінкою; визначити потребу в заходах промоції здоров’я з врахуванням пріоритетних джерел інформації.
Матеріали та методи. Матеріалами дослідження стали результати анонімного опитування 206 учнів закладів середньої освіти за спеціально розробленою анкетою. При проведенні дослідження використані такі методи: соціологічний; медико-статистичний; узагальнення.
Результати. Визначено, що наявні знання і переконання підлітків не відповідають їхній реальній поведінці. При встановлених високих частках переконань щодо важливості складників здорового способу життя опитані учні не дотримуються рекомендацій щодо раціонального харчування та сну. Визначено поширеність окремих шкідливих звичок серед опитаних школярів – вживання алкогольних напоїв (23,4%) та продуктів з нікотином (12,7%). Найбільш пріоритетним (56,3%) та достовірним (85,4%) джерелом інформації про здоров’я та здоровий спосіб життя для школярів є лікарі.
Висновки. Формування заходів промоції здоров’я серед підлітків потребує участі трьох складників: набуття достовірних знань про компоненти здорового способу життя; посилення переконань щодо необхідності їхнього дотримання; використання життєвих навичок зміцнення здоров’я в реальній поведінці, але ефективність таких інтервенцій можлива за умови врахування бажань та очікувань самих підлітків.
Посилання
Marques, A., Loureiro, N., Avelar-Rosa, B., Naia, A., & Matos, M. G. (2020). Adolescents' healthy lifestyle. Jornal de pediatria, 96(2), 217–224. https://doi.org/10.1016/j.jped.2018.09.002
Dudash, H.V., & Brych, V.V. (2023). Faktory, shcho vplyvaiut na formuvannia kultury zdorovia pidlitkiv [Factors affecting the adolescent’s health culture formation]. Ukraine. Nation’s Health, (3), 47–52. https://doi.org/10.32782/2077-6594/2023.3/07
Viner, R. M., Ross, D., Hardy, R., Kuh, D., Power, C., Johnson, A., Wellings, K., McCambridge, J., Cole, T. J., Kelly, Y., & Batty, G. D. (2015). Life course epidemiology: recognising the importance of adolescence. Journal of epidemiology and community health, 69(8), 719–720. https://doi.org/10.1136/jech-2014-205300
González Moreno, A., & Molero Jurado, M. D. M. (2023). Healthy Lifestyle in Adolescence: Associations with Stress, Self-Esteem and the Roles of School Violence. Healthcare (Basel, Switzerland), 12(1), 63. https://doi.org/10.3390/healthcare12010063
Bektas, İ., Kudubeş, A. A., Ayar, D., & Bektas, M. (2021). Predicting the Healthy Lifestyle Behaviors of Turkish Adolescents Based on their Health Literacy and Self-Efficacy Levels. Journal of pediatric nursing, 59, e20–e25. https://doi.org/10.1016/j.pedn.2021.01.016
Marchenko, О., & Brychuk, М. (2023). Kharakterni osoblyvosti stavlennia do vlasnoho zdorovia ta vyboru faktoriv zdorovoho sposobu zhyttia shkoliariv riznoho viku [Characteristic features of attitude to own health and choice of factors of healthy lifestyle in schoolchildren of different ages]. Sports medicine, physical therapy and occupational therapy, (1), 62–69. https://doi.org/10.32652/spmed.2023.1.62-69
Marconcin, P., Matos, M. G., Ihle, A., Ferrari, G., Gouveia, É. R., López-Flores, M., Peralta, M., & Marques, A. (2021). Trends of Healthy Lifestyles Among Adolescents: An Analysis of More Than Half a Million Participants From 32 Countries Between 2006 and 2014. Frontiers in pediatrics, 9, 645074. https://doi.org/10.3389/fped.2021.645074
Leal-López, E., Moreno-Maldonado, C., Inchley, J., Deforche, B., Van Havere, T., Van Damme, J., Buijs, T., Sánchez-Queija, I., Currie, D., Vieno, A., & De Clercq, B. (2020). Association of alcohol control policies with adolescent alcohol consumption and with social inequality in adolescent alcohol consumption: A multilevel study in 33 countries and regions. The International journal on drug policy, 84, 102854. https://doi.org/10.1016/j.drugpo.2020.102854
Park, E., Livingston, J. A., Wang, W., Kwon, M., Eiden, R. D., & Chang, Y. P. (2020). Adolescent E-cigarette use trajectories and subsequent alcohol and marijuana use. Addictive behaviors, 103, 106213. https://doi.org/10.1016/j.addbeh.2019.106213
World Health Organization. (2020). Smoking still a core challenge for child and adolescent health reveals WHO report. World Health Organization. https://www.who.int/europe/news/item/05-06-2020-smoking-still-a-core-challenge-for-child-and-adolescent-health-reveals-who-report
Carrión-Valero, F., Ribera-Osca, J. A., Martin-Moreno, J. M., & Martin-Gorgojo, A. (2023). Prevention of tobacco use in an adolescent population through a multi-personal intervention model. Tobacco prevention & cessation, 9, 37. https://doi.org/10.18332/tpc/175065
Brych, V. V., Dudash, H. V., Bilak-Lukyanchuk, V. Y., Dub, M. М., & Hutsol, I. Y. (2021). Evaluation results of the use of modern internet sources by the students of vocational education institutions for the formation of health awareness. Wiadomosci lekarskie (Warsaw, Poland: 1960), 74(5), 1061–1064. https://doi.org/10.36740/wlek202105102
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.