СТІЙКІСТЬ ТА АДАПТАЦІЙНІСТЬ ВЧИТЕЛІВ ТА СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ В УКРАЇНІ

Анотація

Вступ. У статті представлено логіку і результати дослідження резільєнтності та адаптованості викладачів і студентів в умовах війни шляхом визначення теоретико-методологічних засад дослідження, розробки критеріального апарату та діагностичного інструментарію та проведення експериментального дослідження на базі ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», Київського столичного університету імені Бориса Грінченка та Національного медичного університету імені О. О. Богомольця.

Мета. Проаналізувати вітчизняні та світові дослідження щодо сутності феномену адаптивності людини до стресових ситуації загалом та резільєнтності як одного з її вимірів зокрема. Представити критеріальний апарат і діагностичний інструментарій дослідження адаптованості та резільєнтності викладачів і студентів, презентувати результати їх діагностики. Обґрунтувати і розробити практики активізації та удосконалення (посилення) резільєнтності суб’єктів освітнього процесу в сучасному університеті.

Mатеріали та методи. Дослідження проводилося на базі трьох ЗВО України: ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», Київського столичного університету імені Бориса Грінченка та Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. Учасники відбиралися серед викладачів та студентів на основі попередньо визначених критеріїв включення. В процесі дослідження використано: методи системно-структурного, генетичного та дефініційного аналізу; метааналіз емпіричних даних вітчизняних та зарубіжних джерел з окресленої проблематики; діагностичний інструментарій, що містить стандартизовані методики (Connor–Davidson resilience scale-10), Опитувальник «Діагностика соціально-психологічної адаптації» (СПА) К. Роджерса і Р. Даймонд (в адаптації А. К. Осницького); Методика оцінки копінг-поведінки WCQ (копінг-тест) (Р. Лазарус, С. Фолкмен); Шкала стресогенних життєвих подій (T. Holmes, R. Rahe). Для встановлення кореляційних зв’язків було застосовано аналіз коефіцієнту кореляції Пірсона.

Результати. Отримані результати свідчать, що серед викладачів та студентів переважає середній рівень стійкості та адаптованості. Високий рівень стійкості мають 28,54% викладачів і 11,19% студентів, а високий рівень адаптованості – 48,98% викладачів і 43,28% студентів.

Висновки. В ході дослідження встановлено, що серед виявлених у суб’єктів освітнього процесу домінуючих копінг-стратегій найбільша частка у припадає: у викладачів – на копінг-стратегію «самоконтроль», а у студентів – на «пошук соціальної підтримки». Було підтверджено думку про кореляцію між адаптованістю та резильєнтністю, що уможливило розроблення й обґрунтування сукупності практик, спрямованих на активізацію та удосконалення (посилення) резільєнтності суб’єктів освітнього процесу в сучасному університеті.