Ключові слова
біомаркери
патологічна регенерація
покривні тканини
Як цитувати
Анотація
Вступ. У клінічній практиці лікаря-хірурга важливе місце займає процес відновлення покривних тканин після оперативного втручання. Знання механізмів відновлення покривних тканин, факторів ризику ускладнень та сучасних тканинних маркерів предикції патологічної регенерації є ключовими для практики сучасного лікаря-хірурга.
Мета роботи. Узагальнити наукові дані щодо загальних принципів перебігу відновлення покривних тканин у ділянці післяопераційних ран, причини та варіанти перебігу патологічної регенерації покривних тканин після хірургічних втручань, фактори ризику, що ускладнюють процеси загоєння, прогностичних маркерів ускладнень регенеративних процесів.
Матеріали та методи. Бібліосемантичний, порівняльний та метод системного аналізу. Огляд літератури розроблено на підставі даних аналізу сучасної літератури, результатах рандомізованих досліджень та мета-аналізів, присвячених вивченню проблеми епідеміології процесів регенерації ранових поверхонь та тканинних біомаркерів предикції патологічної регенерації покривних тканин.
Результати. Великі наукові дослідження механізму регенерації ран показали, що традиційні рекомендації щодо визначення регенеративного потенціалу рани на підставі вимірювання у крові швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) і С-реактивного білка, не дають достатню достовірність прогнозу. Замість наявних наукових доказів фокус змістився на цитокіни, хемокіни та протеази, які мають найбільший потенціал як біомаркери.
Висновки. Проблема прогнозування патологічної регенерації покривних тканин після оперативних втручань залишається актульною донині, так як традиційні маркери ренегеративного потенціалу мають недостатній рівень достовірності. Найбільший потенціал має гістологічне дослідження зразків тканин з визначенням біомаркерів патологічної регенерації. Найбільш дослдіженими є наступні тканинні біомаркери – β-катенін, c-myc, кателіцидин, кератин 15, ADAM12 (дісінтегрін та металопротеїназа 12), EGFR (рецептор епідермального фактору росту), tPA (тканинний поліпептидний антиген), uPA (активатор плазміногену урокіназного типу), PAI-1 (інгібітор активатору плазміногена-1), TGFβ (трансформуючий фактор росту β) I, II, III.
Посилання
Agyare, C., Osafo, N., & Duah Boakye, Y. (2019). Biomarkers of Wound Healing. IntechOpen. https://doi.org/10.5772/intechopen.80222.
Ashour, O., Al-Huneidy, L., & Noordeen, H. (2023). The implications of vaping on surgical wound healing: A systematic review. Surgery, 173(6), 1452–1462. https://doi.org/10.1016/j.surg.2023.02.017.
Boyko, E. J., Zelnick, L. R., Braffett, B. H., Pop-Busui, R., Cowie, C. C., Lorenzi, G. M., Gubitosi-Klug, R., Zinman, B., & de Boer, I. H. (2022). Risk of Foot Ulcer and Lower-Extremity Amputation Among Participants in the Diabetes Control and Complications Trial/Epidemiology of Diabetes Interventions and Complications Study. Diabetes care, 45(2), 357–364. https://doi.org/10.2337/dc21-1816.
Cao, T., Ji, P., Zhang, Z., Xiao, D., Wang, K. J., Li, N., Li, W., Jin, G. J., Hao, T., & Tao, K. (2023). Zhonghua shao shang yu chuang mian xiu fu za zhi, 39(4), 311–318. https://doi.org/10.3760/cma.j.cn501225-20221111-00485.
Ghazawi, F. M., Zargham, R., Gilardino, M. S., Sasseville, D., & Jafarian, F. (2018). Insights into the Pathophysiology of Hypertrophic Scars and Keloids: How Do They Differ?. Advances in skin & wound care, 31(1), 582–595. https://doi.org/10.1097/01.ASW.0000527576.27489.0f.
Hassanshahi, A., Moradzad, M., Ghalamkari, S., Fadaei, M., Cowin, A. J., & Hassanshahi, M. (2022). Macrophage-Mediated Inflammation in Skin Wound Healing. Cells, 11(19), 2953. https://doi.org/10.3390/cells11192953.
Khan, T., Plotkin, A., Magee, G. A., Shin, L., Woelfel, S. L., Ziegler, K. R., Shih, C. D., Weaver, F. A., Armstrong, D. G., & Rowe, V. L. (2020). Functional ambulatory status as a potential adjunctive decision-making tool following wound, level of ischemia, and severity of foot infection assessment. Journal of vascular surgery, 72(2), 738–746 https://doi.org/10.1016/j.jvs.2019.11.064.
Li, L., Bai, N., Fu, Y. J., Wu, C., Zhang, Y. J., & Chen, Y. Z. (2023). Zhonghua shao shang yu chuang mian xiu fu za zhi, 39(2), 132–140. https://doi.org/10.3760/cma.j.cn501225-20221020-00463.
Lindley, L. E., Stojadinovic, O., Pastar, I., & Tomic-Canic, M. (2016). Biology and Biomarkers for Wound Healing. Plastic and reconstructive surgery, 138(3 Suppl), 18S–28S. https://doi.org/10.1097/PRS.0000000000002682.
Marshall, C. D., Hu, M. S., Leavitt, T., Barnes, L. A., Lorenz, H. P., & Longaker, M. T. (2018). Cutaneous Scarring: Basic Science, Current Treatments, and Future Directions. Advances in wound care, 7(2), 29–45. https://doi.org/10.1089/wound.2016.0696.
Martin R. F. (2020). Wound Healing. The Surgical clinics of North America, 100(4), ix–xi. https://doi.org/10.1016/j.suc.2020.05.012.
Potter, D. A., Veitch, D., & Johnston, G. A. (2019). Scarring and wound healing. British journal of hospital medicine (London, England : 2005), 80(11), 166–C171. https://doi.org/10.12968/hmed.2019.80.11.C166.
Stacey, M. C., Phillips, S. A., Farrokhyar, F., & Swaine, J. M. (2019). Evaluation of wound fluid biomarkers to determine healing in adults with venous leg ulcers: A prospective study. Wound repair and regeneration : official publication of the Wound Healing Society [and] the European Tissue Repair Society, 27(5), 509–518. https://doi.org/10.1111/wrr.12723.
Wernick, B., Nahirniak, P., & Stawicki, S. P. (2023). Impaired Wound Healing. In StatPearls. StatPearls Publishing. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK482254/.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.