Ключові слова
хронічний бронхіт
задишка
Як цитувати
Анотація
Вступ. Професійна захворюваність шахтарів вугільної промисловості складає 70-80% у структурі професійної захворюваності в Україні. Визначення ролі факторів, що сприяють розвитку респіраторних симптомів та захворювань у шахтарів, викликаних пилом та токсичними речовинами, є надзвичайно важливим у профілактиці патології.
Мета. Оцінити поширеність і роль факторів ризику розвитку респіраторних симптомів і захворювань серед шахтарів підземних вугільних шахт України.
Матеріали та методи. Було проведено крос-секційне дослідження серед працівників гірничодобувної промисловості: випадкова вибірка 592 активних та 473 колишніх шахтарів. Для збору інформації про демографічні дані, професійний маршрут, стаж роботи в підземних умовах та респіраторні симптоми використовували стандартизовану анкету Американського Торакального Товариства.
Результати. В дослідженні було встановлено, що поширеність задишки (35,6%) і хронічного бронхіту (18,1%) у групі колишніх шахтарів була вищою порівняно з діючими шахтарями (5,1% і 13,9% відповідно). Статистично значущий зв'язок "експозиція-відповідь" спостерігався між стажем роботи в шахті та хронічним бронхітом (P=0.0001) і задишкою (P=0.0050) у колишніх шахтарів. Стаж роботи у вугільному забої був пов'язаний із задишкою та хронічним бронхітом серед працюючих шахтарів (P=0.007 та P=0.097 відповідно).
Висновки. Незадовільні санітарно-гігієнічні умови праці призводять до ризику розвитку захворювань бронхолегеневої системи у шахтарів підземних вугільних шахт. Факторами, що впливають на розповсюдженість респіраторних симптомів визначені: вік працюючих, стаж роботи в підземних умовах та стаж у вугільному забої. Рівні поширеності респіраторних симптомів в дослідженні мають тенденцію до певного заниження внаслідок «ефекту здорового найму» та «ефекту здорового працівника, що вижив».
Посилання
Prodanchuk M.H., Basanets A.V., Hashynova K.Y., Kravchuk O.P., Hvozdetskyy V.A. (2023). Analis dynamiky profesiynoyi zakhvoruvanosti ta yiyi naslidkiv u porivnyanni z krayinamy svitu. [Analysis of the dynamics of occupational morbidity and its consequences in Ukraine in comparison with other countries of the world]. Medychni perspectyvy, 28(3), 137-152. doi: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2023.3.289217.
Checkoway, H., Pearce, N., Kriebel, D. (2004). Research methods in occupational epidemiology, Vol. xiv, 2nd edition. New York: Oxford University Press, 372 p. doi: https://doi.org/10.1093/aje/kwi020.
Fishwick, D., Barber, C., Wiggans, R. (2023). Chronic Obstructive Pulmonary Disease and Work: The Continuing Narrative. Semin Respir Crit Care Med, 44(3), 378-384. doi: https://doi.org/10.1055/s-0043-1764408.
Fox, A.J., Collier, P.F. (1976). Low mortality rates in industrial cohort studies due to selection for work and survival in the industry. Br J Prev Soc Med, 30, 225–230. doi: https://doi.org/10.1136/jech.30.4.225.
Global and regional burden of chronic respiratory disease in 2016 arising from non-infectious airborne occupational exposures: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2016. (2020). Occup Environ Med, 77(3), 142-150. doi: https://doi.org/10.1136/oemed-2019-106013.
Go, L.T.H., Cohen, R.A. (2020). Coal Workers' Pneumoconiosis and Other Mining-Related Lung Disease: New Manifestations of Illness in an Age-Old Occupation. Review Clin Chest Med, 41(4), 687-696. doi: https://doi.org/10.1016/j.ccm.2020.08.002.
Go, L.H.T., Green, F.H.Y., Abraham, J.L., Churg, A., Petsonk, E.L., Cohen, R.A. (2022). Coal mine dust lung disease in miners killed in the Upper Big Branch disaster: a review of lung pathology and contemporary respirable dust levels in underground US coal mines. Occup Environ Med, 79(5), 319-325. doi: https://doi.org/10.1136/oemed-2021-107694.
Hall, N.B., Nye, M.J., Blackley, D.J., Laney, A.S., Mazurek, J.M., Halldin, C.N. (2022). Respiratory health of American Indian and Alaska Native coal miners participating in the Coal Workers' Health Surveillance Program, 2014-2019. Am J Ind Med, 65(3), 162-165. doi: https://doi.org/10.1002/ajim.23324.
Henneberger, P.K., Attfield, M.D. (1996). Coal mine dust exposure and spirometry in experienced miners. Am J Respir Crit Care Med, 153, 1560–1566. doi: https://doi.org/10.1164/ajrccm.153.5.8630602.
Henneberger, P.K., Attfield, M.D. (1997). Respiratory symptoms and spirometry in experienced coal miners: Effects of both distant and recent coal mine dust exposures. Am J Ind Med, 32, 268–274. doi: https://doi.org/10.1002/(SICI)1097-0274(199709)32:3<268::AID-AJIM13>3.0.CO;2-T.
Kalton, G. (1983). Introduction to survey sampling. Beverly Hills: Sage Publication, 69–75. doi: https://doi.org/10.4135/9781412984683.
Kuempel, E.D., Wheeler, M.W., Smith, R.J., Vallyathan, V., Green, F.H. (2009). Contributions of dust exposure and cigarette smoking to emphysema severity in coal miners in the United States. Am J Respir Crit Care Med, 180, 257–264. doi: https://doi.org/10.1164/rccm.200806-840OC.
Marine, W.M., Gurr, D., Jacobsen M. (1988). Clinically important respiratory effects of dust exposure and smoking in British coal miners. Am Rev Respir Dis, 137, 106–112. doi: https://doi.org/10.1164/ajrccm/137.1.106.
Naidoo, R.N., Robins, T.G., Seixas, N., Lalloo, U.G., Becklake, M. (2006). Respirable coal dust exposure and respiratory symptoms in South-African coal miners: A comparison of current and ex-miners. J Occup Environ Med, 48, 581–590. doi: https://doi.org/10.1097/01.jom.0000200875.99411.03.
Petsonk, E.L., Daniloff, E.M., Mannino, D.M., Wang, M.L., Short, S.R., Wagner, G.R. (1995). Airway responsiveness and job selection: A study in coal miners and non-mining controls. Occup Environ Med, 52, 745–749. doi: https://doi.org/10.1136/oem.52.11.745.
Rae, S., Walker, D.D., Attfield, M.D. (1970). Chronic bronchitis and dust exposure in British coalminers. Inhaled Particles. 2, 883–896. doi: https://doi.org/10.1136/oem.30.3.217.
Reynolds, L.E., Blackley, D.J., Laney, A.S., Halldin, C.N. (2017). Respiratory morbidity among U.S. coal miners in states outside of central Appalachia. Am J Ind Med, 60(6), 513-517. doi: https://doi.org/10.1002/ajim.22727.
Seixas, N.S., Robins T.G., Attfieldm M.D., Moultonm L.H. (1992). Exposure–response relationships for coal mine dust and obstructive lung disease following enactment of the Federal Coal Mine Health and Safety Act of 1969. Am J Ind Med, 21, 715–734. doi: https://doi.org/10.1002/ajim.4700210511.
Sood, A., Shore, X., Myers, O., Assad, N., Pollard, C., Cook, L.S. (2019). Among All Miners, Coal Miners Demonstrate a Disproportionately High Prevalence of Obstructive Spirometric Abnormality and Chronic Bronchitis. J Occup Environ Med, 61(4), 328-334. doi: https://doi.org/10.1097/JOM.0000000000001547.
Soutar, C.A, Hurley, J.F. (1986). Relation between dust exposureand lung function in miners and ex-miners. Br J Ind Med, 43, 307–320. doi: https://doi.org/10.1136/oem.43.5.307.
Vanka, K.S., Shukla, S., Gomez, H.M., James, C., Palanisami, T., Williams, K., Chambers, D.C., Britton, W.J., Ilic, D., Hansbro, F.M., Horvat, J.C. (2022). Understanding the pathogenesis of occupational coal and silica dust-associated lung disease. Eur Respir Rev, 31, 210250. doi: https://doi.org/10.1183/16000617.0250-2021.
Wang, H., Meng, R., Wang, X., Si, Z., Zhao, Z., Lu, H., Wang, H., Hu, J., Zheng, Y., Chen, J., Zhao, Z., Zhu, H., Li, X., Xue, L., Yan, S., Sun, J., Su, Y., Wu, J. (2023). A nested case-control study of the effects of dust exposure, smoking on COPD in coal workers. BMC Public Health, 23(1), 2056. doi: https://doi.org/10.1186/s12889-023-16944-6.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.