АЛГОРИТМ ЗАСТОСУВАННЯ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ДЛЯ КРИТИЧНО ХВОРИХ ПАЦІЄНТІВ В УМОВАХ ВІДДІЛЕННЯ АНЕСТЕЗІОЛОГІЇ ТА ІНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПІЇ
ARTICLE PDF

Ключові слова

алгоритм
фізична терапія
мануально-м’язовий тест
шкала збудження седації Річмонда
рання реабілітація

Як цитувати

Ярош, Ю. І., & Романишин, М. Я. (2024). АЛГОРИТМ ЗАСТОСУВАННЯ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ДЛЯ КРИТИЧНО ХВОРИХ ПАЦІЄНТІВ В УМОВАХ ВІДДІЛЕННЯ АНЕСТЕЗІОЛОГІЇ ТА ІНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПІЇ. Клінічна та профілактична медицина, (4), 33-41. https://doi.org/10.31612/2616-4868.4.2024.05

Анотація

Мета. Створити та обґрунтувати алгоритм застосування фізичної терапії що буде використовуватись на ранньому етапі лікування критично хворих пацієнтів що перебувають на лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії.

Матеріали та методи. Дослідження проводилося протягом п'яти місяців 2023 року у двох лікувально-діагностичних центрах міста Київ, в умовах відділення анестезіології та інтенсивної терапії. У дослідженні взяли участь 80 пацієнтів що перебували у критичному стані, які були розподілені на основну та контрольну групи по 40 осіб. Учасники основної групи мали включену у процес лікування фізичну терапію, тоді як контрольна група не отримувала такого лікування. Вибірка пацієнтів будувалась на основі відбору за показниками критичного стану та потребі лікування в умовах відділення анестезіології та інтенсивної терапії. Період участі в дослідженні варіювався від 1 до 3 тижнів, з першою оцінкою при зустрічі з фізичним терапевтом та останньою перед випискою чи переведенням пацієнта. Оцінка включала мануально-м'язовий тест та шкалу збудження/седації Річмонда, а також спостереження за супутніми ускладненнями. Під час проведення дослідження був застосований розроблений алгоритм застосування фізичної терапії для критично хворих.

Результати. В ході дослідження було використано комплекс методів фізичної терапії для впливу на динаміку стану свідомості пацієнтів, функціональної сили м'язів верхніх та нижніх кінцівок, а також для вивчення частоти та тяжкості розвитку супутніх ускладнень (пролежні, контрактури, набряки, деформації, рани). Дані, зібрані з основної та контрольної груп, були піддані порівняльному статистичному аналізу. Результати аналізу підтверджують, що застосування розробленого алгоритму фізичної терапії сприяло значному поліпшенню когнітивного стану учасників, зростанню функціональної сили в м'язах кінцівок, а також ефективно знижувало ризик і тяжкість супутніх ускладнень. Це свідчить про важливість інтеграції фізичної терапії в комплексний підхід до лікування пацієнтів в стані критичної хвороби.

Висновки. Запропонований підхід до застосування фізичної терапії для пацієнтів, які перебувають у критичному стані і лікуються в умовах відділення анестезіології та інтенсивної терапії, підтверджує його високу ефективність на ранніх етапах лікування. Дослідження показують, що використання фізичної терапії сприяє покращенню функціонального стану м’язів, поліпшенню когнітивних функцій пацієнтів, а також допомагає запобігти розвитку супутніх ускладнень, що можуть виникнути під час перебування в умовах відділення анестезіології та інтенсивної терапії.

https://doi.org/10.31612/2616-4868.4.2024.05
ARTICLE PDF

Посилання

Chen J., Huang M. (2023). Intensive care unit-acquired weakness: Recent insights. J Intensive Med, 4(1), 73-80. DOI: 10.1016/j.jointm.2023.07.002

Devlin, J. W., Skrobik, Y., Gélinas, C., Needham, D. M., Slooter, A. J. C., et al. (2018) Clinical Practice Guidelines for the Prevention and Management of Pain, Agitation/Sedation, Delirium, Immobility, and Sleep Disruption in Adult Patients in the ICU. Critical Care Medicine, 46(9), 825-873. DOI: 10.1097/CCM.0000000000003299

Ely E. W., Truman B., Shintani A., Thomason J. W. W., Wheeler A. P., Gordon S., et al. (2003). Monitoring sedation status over time in ICU patients. The reliability and validity of the Richmond Agitation Sedation Scale (RASS). JAMA, 289, 2983-2991. DOI: 10.1001/jama.289.22.2983

Hodgson C. L., et al. (2022). Early Active Mobilization during Mechanical Ventilation in the ICU. N Engl J Med, 387(19), 1747–1758. DOI: 10.1056/NEJMoa2209083

Kehlet H. (1997) Multimodal approach to control postoperative pathophysiology and rehabilitation. Br. J. Anaesth, 78, 606-617.

Kerson A. G., DeMaria R., Mauer E., Joyce C., Gerber L. M., Greenwald B. M., Silver G., Traube C. (2016). Validity of the Richmond Agitation-Sedation Scale (RASS) in critically ill children. Journal of Intensive Care, 4(1), 65. DOI: 10.1186/s40560-016-0189-5

Molina Peña M. E., Sánchez C. M., Rodríguez-Triviño C. Y. (2020). Physiopathological mechanisms of diaphragmatic dysfunction associated with mechanical ventilation. Rev Esp Anestesiol Reanim, 67(4), 195–203. DOI: 10.1016/j.redar.2019.12.002

Naqvi U. Muscle strength grading. InStatpearls [Internet] 2019 May 29. StatPearls Publishing. [cited 2023 Feb 25] Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK436008/

Nydahl P., Sricharoenchai T., Chandra S., Kundt F. S., Huang M., Fischill M., Needham D. M. (2017). Safety of patient mobilization and rehabilitation in the intensive care unit. systematic review with meta-analysis. Annals of the American Thoracic Society, 14(5), 766-777. DOI: 10.1513/AnnalsATS.201611-843SR

Piva S., Fagoni N., Latronico N. (2019). Intensive care unit-acquired weakness: unanswered questions and targets for future research. F1000Res, 8, 4-6. DOI: 10.12688/f1000research.17376.1

Qin E. S., Hough C. L., Andrews J., Bunnell A. E. (2022). Intensive care unit-acquired weakness and the COVID-19 pandemic. a clinical review. PM R, 14, 227-38. DOI: 10.1002/pmrj.12757

Tipping C. J., Harrold M., Holland A., Romero L., Nisbet T., Hodgson C. L. (2017). The effects of active mobilisation and rehabilitation in ICU on mortality and function. a systematic review. Intensive Care Med, 43(2), 171–83. DOI: 10.1007/s00134-016-4612-0

Tomasi C. D., Figueiredo F., Constantino L., Grandi R., Topanotti M. F. L., Giombelli V., Dal-Pizzol F., Ritter C. (2010). Beneficial effect of respiratory physiotherapy in critically ill patients ventilated for more than 48 hours. A randomized controlled trial. Intensive Care Medicine. Conference 23rd Annual Congress of the European Society of Intensive Care Medicine, ESICM Barcelona Spain.

Van Aerde N., Van den Berghe G., Wilmer A., Gosselink R., Hermans G. (2020). COVID-19 Consortium. Intensive care unit acquired muscle weakness in COVID-19 patients. Intensive Care Med, 46(11), 2083-2085. DOI: 10.1007/s00134-020-06244-7

Zhang L., Hu W., Cai Z., Liu J., Wu J., Deng Y., Yu K., Chen X., Zhu L., Ma J., Qin Y. (2019). Early mobilization of critically ill patients in the intensive care unit: A systematic review and meta-analysis. PLoS One, 14(10), e0223185. DOI: 10.1371/journal.pone.0223185

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.