Ключові слова
ризик незадоволеності
комунікація лікарпацієнт
хвороби органів дихання у дітей
Як цитувати
Анотація
Вступ. Реформування системи охорони здоров’я потребує визначення критеріїв для оцінки незадоволеності пацієнтів якістю медичної допомоги. Відомо, що попередній досвід комунікації з лікарем впливає на подальшу якість взаємодії та дотримання лікарських рекомендацій.
Мета дослідження полягала у прогнозуванні ризику незадоволеності батьків якістю медичної допомоги дітям з хворобами органів дихання в залежності від кількості та причин звернень до лікарів-педіатрів та лікарів ЗПСЛ за результатами анкетування.
Матеріали та методи. Проведено анкетування 171 батьків, відгук опитування становив 87,72 %. Використаний метод побудови моделей логістичної регресії з використанням ліцензійного пакету the statistical analysis package MedCalc v.19.4.1 (MedCalc Software Inc, Broekstraat, Belgium, 1993-2020).
Результати. Результати дослідження свідчать, що 125 (83,3 %) батьків оцінили задоволеність якістю медичної допомоги дітям з хворобами органів дихання (ХОД) в ЗОЗ в 5 балів за п’ятибальною шкалою.
При проведенні однофакторного аналізу виявлено достовірний зв’язок між ризиком незадоволеності батьків якістю медичної допомоги дітям з ХОД та кількістю звернень за рік з приводу ГРВІ до лікарів ЗПСЛ (р<0,05), а саме: при зростанні кількості звернень до лікаря незадоволеність батьків якістю надання медичної допомоги достовірно знижується на кожне повторне звернення (р=0,040), ВШ = 0.31 (95 % ВІ 0.10-0.95). Площа під кривою операційних характеристик AUC = 0,66 (95 % ВІ 0,58-0,74) свідчить про наявність слабкого зв’язку ризику незадоволеності батьків з кількістю звернень з приводу ГРВІ до лікаря ЗПСЛ за рік. При використанні методу покрокового включення/виключення змінних було відібрано 4 факторні ознаки для багатофакторного аналізу, а саме: кількість випадків ГРВІ у дитини за рік, кількість пневмоній у дитини впродовж життя, кількість звернень до лікаря ЗПЛС та до педіатра центру ПМСД за рік. Визначено, що відповідно до вказаної моделі при зростанні кількості звернень до лікаря ЗПСЛ ризик незадоволеності батьків якістю медичної допомоги знижується на кожне повторне звернення (при стандартизації за факторами кількість випадків ГРВІ у дитини за рік, кількість пневмоній у дитини впродовж, кількість звернень до лікаря-педіатра центру ПМСД) (р=0,026), ВШ = 0,25 (95 % ВІ 0.08-0.85).
Висновки. До багатофакторної моделі логістичної регресії ризику незадоволеності батьків якістю медичної допомоги дітям з ХОД увійшло 4 факторні ознаки, серед яких кількість випадків ГРВІ у дитини за рік, кількість пневмоній у дитини впродовж життя, кількість звернень до лікаря ЗПЛС та до лікаря-педіатра центру ПМСД за рік. На кожне повторне звернення батьків дітей з приводу ХОД до лікаря ЗПСЛ достовірно зменшується ризик незадоволеності якістю медичної допомоги. Позитивний попередній досвід комунікації батьків з лікарем ЗПСЛ у статусі пацієнта обумовлює в подальшому задоволеність якістю надання медичної допомоги дітям з ХОД.
Посилання
Ferreira D. C., Vieira I., Pedro M. I., Caldas P., Varela M. (2023). Patient Satisfaction with Healthcare Services and the Techniques Used for its Assessment: A Systematic Literature Review and a Bibliometric Analysis. Healthcare (Basel), Feb.21, 11(5):639. DOI: 10.3390/healthcare11050639.
Al-Abri R., Al-Balushi A. (2014). Patient satisfaction survey as a tool towards quality improvement. Oman Med J. Jan, 29 (1), 3-7. DOI: 10.5001/omj.2014.02.
Singh S. C., Sheth R. D., Burrows J. F., Rosen P. (2016). Factors influencing patient experience in pediatric neurology. Pediatr. Neurol, 60, 37-41. DOI: 10.1016/j.pediatrneurol.2016.04.002.
Angilella S., Corrente S., Greco S., Słowiński R. (2014). Multicriteria customer satisfaction analysis with interacting criteria. Omega, 42, 189-200. DOI: 10.1016/j.omega.2013.05.006.
Otani K., Waterman B., Claiborne Dunagan W. (2012). Patient satisfaction: How patient health conditions influence their satisfaction. J. Healthc. Manag, 57, 276-292. DOI: 10.1097/00115514-201207000-00009.
Zar H. J., Ferkol T. W. (2014). The global burden of respiratory disease-impact on child health. Pediatr Pulmonol. May, 49(5), 430-4. DOI: 10.1002/ ppul.23030.
Chipidza F. E., Wallwork R. S., Stern T. A.(2015). Impact of the Doctor-Patient Relationship. Prim Care Companion CNS Disord Oct 22, 17(5),10.4088/ PCC.15f01840. DOI: 10.4088/PCC.15f01840.
Starfield B, Shi L, Macinko J.(2005) Contribution of primary care to health systems and health. Milbank Q., 83(3), 457-502. DOI:10.1111/j.1468-0009.2005.00409.x.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.