Ключові слова
ожиріння
варіабельність серцевого ритму
фізична здатність
Як цитувати
Анотація
Одним з основних факторів, які впливають на післяопераційні результати у пацієнток з метастатичним раком яєчників, є функціональний стан серцево-легеневої системи. Декілька досліджень повідомили, що доопераційна мультифакторна реабілітація та поліпшення фізичної форми може призвести до зниження післяопераційної захворюваності, смертності, скорочення тривалості перебування та покращення якості життя онкопацієнтів. Але питання адаптованісті до фізичного навантаження пацієнток з надлишковою масою тіла та ожирінням, яким планується циторедуктивне оперативне втручання є недостатньо вивченим. Залишається актуальним й вивчення компенсаторних змін, які виникають у фізично не активних пацієнток з ожирінням, особливо на тлі неоад’ювантної хіміотерапії, в умовах передопераційної підготовки із рекомендованими ERAS фізичними навантаженнями.
Мета дослідження – визначити відмінності між пацієнтками з метастатичним раком яєчників із супутнім ожирінням в порівнянні з пацієнтками з нормальною вагою у відношенні варіабельності серцевого ритму під час фізичних вправ. Оцінити адаптивні можливості до фізичного навантаження пацієнток з метастатичним раком яєчника та ожирінням на етапі передопераційної підготовки, яким планується циторедуктивне оперативне втручання з приводу розповсюдженого раку яєчника.
Матеріали та методи. В ретроспективне дослідження увійшли 75 пацієнток з метастатичним раком яєчників, які були поділені на 3 групи на основі ІМТ та фізичного статусу, в кожній по 25 пацієнток. Програма доопераційної реабілітації передбачала щоденні сеанси аеробної активності – 30-хвилинні сеанси на циклоергометрі в комбінації з ходьбою на низькій швидкості протягом приблизно 45 хв. Оцінювали ЧСС у стані спокою перед початком вправи, фіксувався пік ЧСС та ЧСС, коли навантаження було припинено та розпочато відновлення. Відновлення ЧСС розраховувалося шляхом віднімання ЧСС через 1 хв після припинення тренування з пікового ЧСС. Хронотропний індекс (ХІ) розраховували за такою формулою: ХІ = (досягнута максимальна ЧСС у стані спокою)/(Прогнозована максимальна ЧСС у стані спокою). Прогнозовану максимальну ЧСС розраховували за калькулятором асоціації кардіологів США.
Результати. Досягнуті показники MET, пік ЧСС, ХІ та відновлення ЧСС були вищими у жінок без ожиріння, тоді як тренування не мали значного впливу на пацієнток із ожирінням. Жінки, що вже отримали неоад’ювантну ХТ, досягли нижчого рівня MET (6,8± 3,2 проти 8,9 ±4,1; P < 0,001). Також пікова ЧСС і ХІ були нижчими у жінок після неоад’ювантної ХТ (відповідно 126 ± 27 проти 138± 20; P = 0,001 і 0,65± 0,22 проти 0,71± 0,22; P = 0,001). ІМТ був значущим предиктором фізичної здатності лише в підгрупі хворих на ожиріння, тоді як вік, пік ЧСС і попередня ад’ювантна ХТ завжди були суттєво пов’язані з досягнутими MET.
Висновки. Не було виявлено суттєвої різниці між тренованими та нетренованими жінками із супутнім ожирінням у поведінці щодо ЧСС чи фізичній здатності. Різна поведінка ЧСС у пацієнток даної групи, таким чином, пояснюється ожирінням як таким, незалежно від ступеня фізичної підготовки.
Посилання
Lyon A.R, López-Fernández T., Couch L. S., Asteggiano R., Aznar M. C., Bergler-Klein, van der Pal H. J.H. ESC Scientific Document Group. (2022). 2022 ESC Guidelines on cardio-oncology developed in collaboration with the European Hematology Association (EHA), the European Society for Therapeutic Radiology and Oncology (ESTRO) and the International Cardio-Oncology Society (ICOS). Eur Heart J., 43(41), 4229-4361. doi: 10.1093/ eurheartj/ehac244.
Carli F., Bousquet-Dion G., Awasthi R. (2020). Effect of multimodal prehabilitation vs postoperative rehabilitation on 30-day postoperative complications for frail patients undergoing resection of colorectal cancer: A randomized clinical trial. JAMA Surg., 155(3), 233-242. doi:10.1001/ jamasurg.2019.5474.
Li T., Wei S., Shi Y. (2016). The dose-response effect of physical activity on cancer mortality: findings from 71 prospective cohort studies. Br J Sports Med., 50(6), 339-345. doi:10.1136/bjsports-2015-094927
Friedenreich C.M., Shaw E., Neilson H. K. (2017). Epidemiology and biology of physical activity and cancer recurrence. J Mol Med. (Berl.), 95(10),1029-1041. doi:10.1007/s00109-017-1558-9
Bull F.C., Al-Ansari S. S., Biddle S. (2020). World Health Organization 2020 guidelines on physical activity and sedentary behaviour. Br J Sports Med., 54(24),1451-1462. doi:10.1136/bjsports-2020-102955
Barakat H.M., Shahin Y., Khan J. A. (2016). Preoperative supervised exercise improves outcomes after elective abdominal aortic aneurysm repair: A randomized controlled trial. Ann Surg., 264(1), 47-53. doi:10.1097/sla.0000000000001609
Hughes M.J., Hackney R. J., Lamb P. J. (2019). Prehabilitation before major abdominal surgery: A systematic review and meta-analysis. World J Surg., 43(7),1661-1668. doi:10.1007/ s00268-019-04950-y.
Daniels S.L., Lee M. J., George J. (2020). Prehabilitation in elective abdominal cancer surgery in older patients: systematic review and meta-analysis. BJS Open, 4(6),1022-1041. doi:10.1002/ bjs5.50347
Roel S. Driessen, Wijnand J. Stuijfzand, Pieter G. Raijmakers, Ibrahim Danad, James K. Min, Jonathon A. Leipsic. (2018). Effect of Plaque Burden and Morphology on Myocardial Blood Flow and Fractional Flow Reserve. J Am Coll Cardiol.,71(5), 499-509. doi: 10.1016/j.jacc.2017.11.054
Carneiro H.A., Song R. J., Lee J., Schwartz B., Vasan R. S., Xanthakis V. (2021) Association of Blood Pressure and Heart Rate Responses to Submaximal Exercise With Incident Heart Failure: The Framingham Heart Study. J Am Heart Assoc., 10(7), e019460. doi: 10.1161/JAHA.120.019460
Myers J., Tan S. Y., Abella J., Aleti V., Froelicher V. F. (2007). Comparison of the chronotropic response to exercise and heart rate recovery in predicting cardiovascular mortality. Eur J Cardiovasc Prev Rehabil., 14(2), 215-21. doi: 10.1097/ HJR.0b013e328088cb92
Okutucu S., Karakulak U. N., Aytemir K., Oto A. (2011). Heart rate recovery: a practical clinical indicator of abnormal cardiac autonomic function. Expert Rev Cardiovasc Ther., 9(11),1417-30. doi: 10.1586/erc.11.149
Gąsior J.S., Zamunér A. R., Madeyska M., Tomik A., Niszczota C., Williams C. A., Werner B. (2023). Heart Rate Variability in Individuals with Down Syndrome: A Scoping Review with Methodological Considerations. Int J Environ Res Public Health., 20(2), 941. doi: 10.3390/ijerph20020941
Pellikaan K., Rosenberg A. G.W., KattentidtMouravieva A. A., Kersseboom R., Bos-Roubos A. G., Veen-Roelofs J. M.C., van Wieringen N.(2020). Missed Diagnoses and Health Problems in Adults With Prader-Willi Syndrome: Recommendations for Screening and Treatment. J Clin Endocrinol Metab.,105(12), e4671-87. doi: 10.1210/clinem/ dgaa621
Yadav R.L., Yadav P. K., Yadav L. K., Agrawal K., Sah S. K., Islam M. N. (2017). Association between obesity and heart rate variability indices: an intuition toward cardiac autonomic alteration – a risk of CVD. Diabetes Metab Syndr Obes., 17,10, 57-64. doi: 10.2147/DMSO.S123935. eCollection 2017
Melo G.L.R., Neto I. V.S., da Fonseca E. F., Stone W., Nascimento D. D.C. (2022). Resistance training and Down Syndrome: A narrative review on considerations for exercise prescription and safety. Front Physiol., 27, 13, 948439. doi: 10.3389/fphys.2022.948439. eCollection 2022
Maeda D., Kanzaki Y., Sakane K., Tsuda K., Akamatsu K., Hourai R., Okuno T. (2023). Prognostic impact of a reduction in the fibrosis-4 index among patients hospitalized with acute heart failure. Heart Vessels., 6. doi: 10.1007/s00380-023-02273-6. Online ahead of print.
Craven T.P., Tsao C. W., La Gerche A., Simonetti O. P., Greenwood J. P. (2020). Exercise cardiovascular magnetic resonance: development, current utility and future applications. J Cardiovasc Magn Reson., 22(1), 65. doi: 10.1186/ s12968-020-00652-w.
Gondoni L.A., Liuzzi A., Titon A. M., Taronna O., Nibbio F., Ferrari P. (2006). A simple tool to predict exercise capacity of obese patients with ischemic heart disease. Heart, 92, 899e904
Gulati M., Black H. R., Shaw L. J., Arnsdorf M. F., Merz N. B., Lauer M. S. (2005). The prognostic value of a nomogram for exercisecapacity in women. N Engl J Med., 353, 468e75
Morris C.K., Myers J., Froelicher V. F., Kawaguchi T., Ueshima K., Hideg A. (1993). Nomogram based on metabolic equivalents and age for assessing aerobic exercise capacity in men. J Am Coll Cardiol.22,175e82 22.Banitalebi E., Kazemi A., Faramarzi M., Nasiri S.,
Haghighi M. M. (2019). Effects of sprint interval or combined aerobic and resistance training on myokines in overweight women with type 2 diabetes: A randomized controlled trial. Life Sci. 217, 101-9. Available from: https://doi.org/10.1016/j. lfs.2018.11.062
Sciuk F., Vilsmaier T. Kramer M., Langer M., Kolbinger B., Li P., Jakob A., Rogenhofer N. (2023). Left ventricular systolic function in subjects conceived through assisted reproductive technologies. Front Cardiovasc Med., 10,1059713. doi: 10.3389/ fcvm.2023.1059713. eCollection 2023.
Araujo R.C., Rodrigues G. D., Ferreira L. F., Soares P. P.D.S. (2023). The Time Course of Cardiorespiratory Adaptations to Rowing Indoor Training in Post-Menopausal Women. Int J Environ Res Public Health., 20(4), 3238. doi: 10.3390/ ijerph20043238
Seyfeli E., Duru M., Kuvandik G., Kaya H., Yalcin F. (2006). Effect of obesity on P-wave dispersion and QT dispersion in women. Int J Obes (Lond), 30(6), 957-61. doi: 10.1038/sj.ijo.0803233.
Rao A.C.A., Ng A. C.C, Sy R. W., Chia K. K.M., Hansen P. S., Chiha J., Kilian J. (2021). Electrocardiographic QRS duration is influenced by body mass index and sex. Int J Cardiol Heart Vasc. 6(37), 100884. doi: 10.1016/j.ijcha.2021.100884. eCollection 2021 Dec.
Sere’s L., Lopez-Ayerbe J., Coll R., Rodriguez O., Vila J., Formiguera. (2006). Increased exercise capacity after surgically induced weight loss in morbid obesity. Obesityю, 14, 273e9
Smarz K., Tysarowski M., Zaborska B., PilichowskaPaszkiet E., Sikora-Frac M., Budaj A., JaxaChamiec T. (2021). Chronotropic Incompetence Limits Aerobic Exercise Capacity in Patients Taking Beta-Blockers: Real-Life Observation of Consecutive Patients. Healthcare (Basel), 9(2), 212. doi: 10.3390/ healthcare9020212
Dipla K., Kousoula D., Zafeiridis A., Karatrantou K., Nikolaidis M. G., Kyparos A., Gerodimos V. (2016). Exaggerated haemodynamic and neural responses to involuntary contractions induced by whole-body vibration in normotensive obese versus lean women. Exp Physiol., 101(6), 717-30. doi: 10.1113/EP085556
Triggiani A.I., Valenzano A., Trimigno V., Di Palma A., Moscatelli F., Cibelli G., Messina G. (2019). Heart rate variability reduction is related to a high amount of visceral adiposity in healthy young women. PLoS One., 14(9), e0223058. doi: 10.1371/ journal.pone.0223058. eCollection 2019
Lauer M.S., Mehta R., Pashkow F. J., Okin P. M., Lee K., Marwick T. H. (1998). Association of chronotropic incompetence with echocardiographic ischemia and prognosis. J Am Coll Cardiol, 32,1280e6
Tsukamoto H., Takenaka S., Suga T., Tanaka D., Takeuchi T., Hamaoka T., Isaka T. (2017). Impact of Exercise Intensity and Duration on Postexercise Executive Function. Med Sci Sports Exerc, 49(4), 774-784. doi: 10.1249/MSS.0000000000001155
Scaglione R., Di Chiara T., Cariello T., Licata G. (2010). Visceral obesity and metabolic syndrome: two faces of the same medal? Intern Emerg Med., 5(2), 111-9. doi: 10.1007/s11739-009-0332-6. Epub 2009 Dec 9
Nesti L., Pugliese N. R., Sciuto P., Natali A. (2020). Type 2 diabetes and reduced exercise tolerance: a review of the literature through an integrated physiology approach. Cardiovasc Diabetol., 19(1), 134. doi: 10.1186/s12933-020-01109-1
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.