Ключові слова
цукровий діабет 1 типу
неалкогольна жирова хвороба печінки
глікогенова гепатопатія
ліпідограма
аспартатамінотрансфераза
аланінамінотрансфераза
Як цитувати
Анотація
Вступ. Захворюваність на цукровий діабет у світі серед дитячої популяції невпинно збільшується. Основним вражаючим фактором при цукровому діабеті 1 типу (ЦД1) є гіперглікемія, яка впливає на формування таких ускладнень з боку печінки, як глікогенова гепатопатія та неалкогольна жирова хвороба печінки (НЖХП).
Метою дослідження є визначення прогностичних ознак формування гепатопатії у підлітків з ЦД1.
Матеріали та методи. Клініко-анамнестичне та лабораторно-інструментальне обстеження: глікозильований гемоглобін (HbA1c), аспартатамінотрансфераза (АСТ), аланінамінотрансфераза (АЛТ), загальний білірубін і його фракції, ліпідограма. За результатами УЗД гепатобіліарної системи дівчат і хлопців з ЦД1 поділено на групи з урахуванням розміру печінки. У дослідження включено 87 дівчат і 86 хлопців віком 8–18 років. Застосовано методи математичної статистики, системно-інформаційний аналіз, методика неоднорідної послідовної статистичної процедури Вальда із застосуванням інформаційної міри Кульбака.
Результати. Під час комплексного обстеження підлітків із ЦД1 встановлено, що 70% пацієнтів мали порушення травної системи у вигляді больового та диспепсичного синдромів. У 88% хлопців і 68% дівчат виявлено при пальпації та УЗД збільшення печінки (χ2 < 0,05). У всіх підлітків з ЦД1 визначалась атерогенна спрямованість ліпідограми. У дівчат за рівнем β-ліпопротеїдів і коефіцієнту атерогенності різниця досягнула статистичної значущості у порівнянні з хлопцями. У більшості підлітків вміст холестерину ліпопротеїдів високої щільності був в межах нормальних показників, але частота його зниження у хлопців з збільшенням печінки була більшою у порівнянні з дівчатами зі збільшенням печінки (відповідно – 32% та 24%, χ2 < 0,05). Активність АЛТ достовірно перевищувала верхню межу норми лише у групі дівчат зі збільшенням печінки. Збільшення активності АЛТ у дівчат зі збільшеною печінкою виявлялася у 1,5 рази частіше, ніж у хлопців аналогічної групи (відповідно 68% та 43%, χ2 < 0,05).
Висновки. У хлопців з ЦД1 значущими інформативними прогностичними чинниками щодо формування гепатопатії є тривалість захворювання, підвищення рівнів HbA1c, атерогенних фракцій ліпопротеїдів, активності АЛТ. У дівчат з ЦД1 найбільш значущим прогностичним чинником виявилося підвищення активності АЛТ; загальна інформативність показників ліпідограми у дівчат була втричі нижчою у порівнянні з хлопцями. Менш вагомими щодо формування гепатопатії у дівчат виявились тривалість захворювання і ступінь компенсації.
Посилання
MOZ Ukrainy (2006). Protokol nadannia medychnoi dopomohy ditiam za spetsialnistiu «Dytiacha endokrynolohiia». Nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy № 254 vid 27.04.2006 iz zminamy, vnesenymy zghidno z Nakazamy Ministerstva okhorony zdorovia № 55 vid 03.02.2009, № 864 vid 07.10.2013. [Ministry of Health of Ukraine (2006). Protocol for the provision of medical care to children in the specialty of pediatric endocrinology. Order of the Ministry of Health of Ukraine № 254 of 27.04.2006, as amended by the Orders of the Ministry of Health № 55 of 03.02.2009, № 864 of 07.10.2013].
MOZ Ukrainy (2023). Standart medychnoi dopomohy «Tsukrovyi diabet u ditei». Nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy № 413 vid 28.02.2023. [Ministry of Health of Ukraine (2023). Standard of medical care «Diabetes mellitus in children». Order of the Ministry of Health of Ukraine № 413 of 28.02.2023].
Zelinska, N. B., Rudenko, N. G., Globa, E. V., Rudenko, O. V., Grishchenko, К.V., & Kavetska, Y. S. (2021). Khvoroby endokrynnoi systemy u ditei v Ukraini ta nadannia spetsializovanoi dopomohy pediatrychnym patsiientam u 2020 rotsi [Diseases of the endocrine system in children in Ukraine and the provision of specialized care to pediatric patients in 2020]. Ukrainian Journal of Pediatric Endocrinology, 2, 4–14. https://doi.org/10.30978/ujpe2021-2-4.
Al-Hussaini, A. A., Sulaiman, N. M., Alzahrani, M. D., Alenizi, A. S., & Khan, M. (2012). Prevalence of hepatopathy in type 1 diabetic children. BMC pediatrics, 12, 160. https://doi.org/10.1186/1471-2431-12-160.
Cusi, K., Sanyal, A. J., Zhang, S., Hartman, M. L., Bue-Valleskey, J. M., Hoogwerf, B. J., & Haupt, A. (2017). Non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) prevalence and its metabolic associations in patients with type 1 diabetes and type 2 diabetes. Diabetes, obesity & metabolism, 19(11), 1630–1634. https://doi.org/10.1111/dom.12973.
DiMeglio, L. A., Acerini, C. L., Codner, E., Craig, M. E., Hofer, S. E., Pillay, K., & Maahs, D. M. (2018). ISPAD Clinical Practice Consensus Guidelines 2018: Glycemic control targets and glucose monitoring for children, adolescents, and young adults with diabetes. Pediatric diabetes, 19 Suppl 27, 105–114. https://doi.org/10.1111/pedi.12737.
Elzubeir, A., Alam, S., & Sington, J. (2021). Image of the month: Mauriac variant: a rare complication of poorly controlled diabetes. Clinical medicine (London, England), 21(1), 76–77. https://doi.org/10.7861/clinmed.2020-0826.
International Diabetes Federation. (2021). IDF Diabetes Atlas, 10th edn. Brussels, Belgium. Available at: https://www.diabetesatlas.org.
Irani, N. R., Venugopal, K., Kontorinis, N., Lee, M., Sinniah, R., & Bates, T. R. (2015). Glycogenic hepatopathy is an under-recognised cause of hepatomegaly and elevated liver transaminases in type 1 diabetes mellitus. Internal medicine journal, 45(7), 777–779. https://doi.org/10.1111/imj.12807.
Julián, M. T., Alonso, N., Ojanguren, I., Pizarro, E., Ballestar, E., & Puig-Domingo, M. (2015). Hepatic glycogenosis: An underdiagnosed complication of diabetes mellitus? World journal of diabetes, 6(2), 321–325. https://doi.org/10.4239/wjd.v6.i2.321.
Khoury, J., Zohar, Y., Shehadeh, N., & Saadi, T. (2018). Glycogenic hepatopathy. Hepatobiliary & pancreatic diseases international : HBPD INT, 17(2), 113–118. https://doi.org/10.1016/j.hbpd.2018.02.006.
Regnell, S. E., & Lernmark, Å. (2011). Hepatic steatosis in type 1 diabetes. The review of diabetic studies : RDS, 8(4), 454–467. https://doi.org/10.1900/RDS.2011.8.454.
Stadler, M., Bollow, E., Fritsch, M., Kerner, W., Schuetz-Fuhrmann, I., Krakow, D., Merger, S., Riedl, M., Jehle, P., Holl, R. W., & DPV Initiative and the German BMBF Competence Network Diabetes mellitus (2017). Prevalence of elevated liver enzymes in adults with type 1 diabetes: A multicentre analysis of the German/Austrian DPV database. Diabetes, obesity & metabolism, 19(8), 1171–1178. https://doi.org/10.1111/dom.12929.
Tilg, H., Moschen, A. R., & Roden, M. (2017). NAFLD and diabetes mellitus. Nature reviews. Gastroenterology & hepatology, 14(1), 32–42. https://doi.org/10.1038/nrgastro.2016.147.
Vos, M. B., Abrams, S. H., Barlow, S. E., Caprio, S., Daniels, S. R., Kohli, R., Mouzaki, M., Sathya, P., Schwimmer, J. B., Sundaram, S. S., & Xanthakos, S. A. (2017). NASPGHAN Clinical Practice Guideline for the Diagnosis and Treatment of Nonalcoholic Fatty Liver Disease in Children: Recommendations from the Expert Committee on NAFLD (ECON) and the North American Society of Pediatric Gastroenterology, Hepatology and Nutrition (NASPGHAN). Journal of pediatric gastroenterology and nutrition, 64(2), 319–334. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000001482.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.