АТОПІЧНИЙ ДЕРМАТИТ: СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ В УКРАЇНІ І СВІТІ

Анотація

Вступ. Соціальні та екологічні катаклізми останніх років спричинили зростання захворюваності, що становить загрозу здоров'ю та життю населення не тільки в Україні, а й у світі. Серед найпоширеніших захворювань шкіри є атопічний дерматит (АД) – хронічне рецидивуюче захворювання, що характеризується запаленням шкіри, порушенням епідермального бар'єру і, як наслідок, зниженням здатності шкіри утримувати вологу. Сьогодні лікарі загальної практики зазвичай першими стикаються з цією патологією, і саме вони повинні оцінити власний рівень компетентності в конкретному випадку та надати необхідну медичну допомогу або обґрунтувати направлення до дерматолога.

Мета. Здійснити аналітичний огляд вітчизняної та іноземної літератури з питань проблеми атопічного дерматиту (АД), методів діагностики та персоналізованого підходу до лікування даного захворювання та обґрунтувати подальші напрямки необхідних наукових досліджень щодо покращення належної медичної допомоги.

Матеріали та методи. Аналітичне вивчення вітчизняної та іноземної літератури

Результати та обговорення. АД зустрічається з частотою до 20% серед дитячого населення та до 10% серед дорослого у європейських країнах. В Україні станом на 2020 рік розповсюдженість АД серед дитячого населення коливається від 9,0 до 28,5%.

Вивчення складного патогенезу захворювання, де ключову роль відіграють генетичні фактори, імунні дисрегуляції та порушення епідермального бар'єру дозволило вченим виділити ендотипи та фенотипи АД, що стало важливим етапом в розвитку персоналізованої терапії пацієнтів з АД. Саме біологічні препарати (блокатори ІЛ-4 та ІЛ-13 та інгібітори Янус-кіназ) зробили прорив у лікуванні важких форм АД. Іншим перспективним напрямком в лікуванні АД – є застосування пробіотиків, адже відомо, що у хворих на АД спостерігається зменшення кількості коменсальної бактерільної флори шкіри та колонізація шкірних покривів S. aureus.

Висновки. Таким чином, в популяції населення України та світу захворюваність на атопічний дерматит, який відзначається складним етіопатогенезом, зростає щороку. Медико-соціальна значущість АД відкриває нові виклики для пошуку новітніх підходів до ведення пацієнтів з АД. Протягом останніх років активно впроваджуються в лікарську практику препарати біологічної терапії, які відкривають нові можливості персоналізованого ведення пацієнтів з важкими формами АД. Щодо лікування легких та середніх форм АД питання є досі актуальним, зважаючи на проблему кортикофобії в суспільстві.Саме тому на цьому етапі увага до лікувально-профілактичного підходу має бути більш сфокусована, методи лікування з високою ефективністю і низьким профілем побічних дій мають бути пріоритетом. Огляд літератури дозволив виявити, що проблема лишається актуальною, незважаючи на велику кількість досліджень щодо етіології, патогенезу та лікування АД, що обгрунтовує перспективні напрямки розробки та застосування методів сучасного ефективного персоніфікованого лікування АД.