Ключові слова
електронні системи охорони здоров’я
e-Health
медичні інформаційні системи
моніторинг
Як цитувати
Анотація
Вступ. e-Health – це сучасний сервіс для лікарів, пацієнтів та органів системи охорони здоров’я для надання та отримання економічно ефективної та якісної медичної допомоги. Для цього e-Health пов'язується з різними типами медичних інформаційних систем (МІС). В сучасних умовах медичні інформаційні системи стали важливим інструментом у комплексі надання медичної допомоги. Вони дозволяють зберігати медичні данні пацієнта, аналізувати інформацію на багатьох рівнях, застосовувати сучасні електронні і телемедичні технології. Глосарій концепції інформатизації охорони здоров’я визначає медичну інформаційну систему ,як різновид системи, що характеризується комплексом методологічних принципів, технічних засобів , алгоритмів управління, призначених для збору, збереження, аналізу, прогнозування та передавання медичної інформації в закладах охорони здоров'я.
Мета дослідження. Проаналізувати задоволеність медичних працівників функціонуванням електронної системи охорони здоров’я і медичних інформаційних систем у всіх сферах медичної діяльності шляхом оцінки даних електронного анкетування.
Результати дослідження. Інформація, що внесена в медичні інформаційні системи, у подальшому широко використовується лікарями, іншим медичним персоналом, пацієнтами, адміністрацією закладу охорони здоров’я. Проте, виявлені численні недоліки функціонування і побажання користувачів, оцінка яких сприятиме покращенню роботи e-Health.
Матеріали та методи. Сформована група з 213 експертів-користувачів з 11 областей України та м. Києва. для оцінки загальної якості роботи електронної системи охорони здоров’я. Були застосовані інформаційний, аналітико-статистичний, графічний методи, а також метод системного аналізу.
Висновки. Медичні інформаційні системи (МІС) стали невід’ємним атрибутом практичної діяльності усіх лікарів. Розвиток МІС в Україні продовжується інтенсивними і екстенсивними способами. Перші МІС були автономними і відповідали локальним клінічним і адміністративним потребам. Проблеми менеджменту охорони здоров’я країни можуть бути виправлені шляхом широкого та раціонального застосування МІС, інтеграції їх в єдину електронну систему. Це дозволить аналізувати медичні дані на рівні країни, регіону, закладу і таким чином мати можливість застосовувати правильні управлінські рішення. Інформатизація охорони здоров’я є загальносвітовим трендом, і в Україні вона розвивається надзвичайно швидкими темпами. Тому оцінка зручності, ефективності, інтероперабельності МІС має стати постійним інструментом моніторингу і оперативного реагування як лікарями , так і керівниками охорони здоров’я. Медичні працівники досить задоволені функціонуванням медичних інформаційних систем в Україні, проте залишаються невирішеними питання між технічними рішеннями і практичним використанням застосуванням . Показники задоволеності та зручності використання медичних інформаційних систем можна використовувати для розвитку електронної охорони здоров’я в Україні.
Посилання
Chernenko D. I. (2017). Elektronna okhorona zdorov'ya: dosvid krayin svitu [Electronic Healthcare: Experience of the countries of the world] http://nbuv.gov.ua/UJRN/se_2017_2_24
Holden, R. J., & Karsh, B. T. (2010). The Technology Acceptance Model: Its past and its future in health care. Journal of Biomedical Informatics, 43(1), 159–172. https://doi.org/10.1016/j.jbi.2009.07.002
Stadin, M., Nordin, M., Broström, A., Magnusson Hanson, L. L., Westerlund, H., & Fransson, E. I. (2016). Information and communication technology demands at work: the association with job strain, effort-reward imbalance and self-rated health in different socio-economic strata. International Archives of Occupational and Environmental Health, 89(7), 1049–1058. https://doi.org/10.1007/s00420-016-1140-8
Koppel, R. (2013). Is Healthcare Information Technology Based on Evidence? Yearbook of Medical Informatics, 22(01), 07–12. https://doi.org/10.1055/s-0038-1638826
Sousa, V., & Lopez, K. D. (2017). Towards Usable E-Health. Applied Clinical Informatics, 08(02), 470–490. https://doi.org/10.4338/aci-2016-10-r-0170
Sun, H. M., Li, S. P., Zhu, Y. Q., & Hsiao, B. (2015). The effect of user’s perceived presence and promotion focus on usability for interacting in virtual environments. Applied Ergonomics, 50, 126–132. https://doi.org/10.1016/j.apergo.2015.03.006
Shao, M., Fan, J., Huang, Z., & Chen, M. (2022). The impact of Information and Communication Technologies (icts) on health outcomes: A mediating effect analysis based on cross-national panel data. Journal of Environmental and Public Health, 2022, 1–16. https://doi.org/10.1155/2022/2225723
Hu, X., Park, Y., Day, A., & Barber, L. K. (2021, March). Time to Disentangle the Information and Communication Technology (ICT) Constructs: Developing a Taxonomy around ICT Use for Occupational Health Research. Occupational Health Science, 5(1–2), 217–245. https://doi.org/10.1007/s41542-021-00085-6
Abran, A., Khelifi, A., Suryn, W., & Seffah, A. (2003). Software Quality Journal, 11(4), 325–338. https://doi.org/10.1023/a:1025869312943
Lurio, J., Morrison, F. P., Pichardo, M., Berg, R., Buck, M. D., Wu, W., Kitson, K., Mostashari, F., & Calman, N. (2010). Using electronic health record alerts to provide public health situational awareness to clinicians. Journal of the American Medical Informatics Association, 17(2), 217–219. https://doi.org/10.1136/jamia.2009.000539
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.