Ключові слова
вегетативна дисфункція
опитувальник Вейна
вегетативний індекс Кердо
респіраторні захворювання
Як цитувати
Анотація
Вступ. Дисбаланс у системі автономної нервової регуляції – дизавтономія, є одним з найбільш частих клінічний синдромів, які супроводжують цілу низку захворювань. Співвідношення симпатико-парасимпатичних впливів на організм швидко міняються в динамічних процесах, особливо у випадках інфекційних захворювань та гострих хвороб, при яких автономна регуляція приймає активну участь у формуванні імунної відповіді. У дітей з респіраторними захворюваннями важливим і мало вивченим також є вплив n.vagus на частоту та глибину дихання. Оцінка вегетативного балансу у педіатрії проводиться різними методами в залежності від віку, стану дитини і найчастіше визначається за допомогою анкетування, розрахунку вегетативного індексу Кердо та ортостатичної проби.
Мета. Порівняти діагностичні можливості різних методик оцінки стану вегетативної нервової системи у дітей шкільного віку на моделі гострого бронхіту.
Матеріали та методи. Дослідження побудовано на оцінці стану вегетативної нервової системи у 52 дітей шкільного віку (12-16 років) у двох групах (30 дітей з гострим бронхітом у періоді реконвалесценції та 22 клінічно здорових особи). Застосовувалися три різних методики: шкала А.М.Вейна, індекс Кердо, ортостатична проба.
Результати. Опитування за анкетою Вейна не виявило суттєвої різниці між групами здорових та хворих на бронхіт дітей. Більш придатними при гострій патології виявилися динамічні проби: вегетативний індекс Кердо, ортостатична проба. Вегетативний індекс Кердо у дітей з бронхітом був вірогідно вищим (14,2±2,38 балів) ніж у здорових дітей (6,4±3,18 балів, p<0,05). У дітей з гострим бронхітом реєструвалася ДА з перевагою симпатикотонії, що можливо пов'язано із недостатньою вагальною іннервацією та зниження парасимпатичного впливу на формування достатньої імунної відповіді на запальний процес у дихальних шляхах.
Висновки. Визначення вегетативного індексу Кердо та проведення ортостатичної проби придатні для діагностики дизавтономії у дітей з гострою респіраторною патології. Ці проби є динамічними, базуються на функціональних показниках, прості у виконанні та оцінці результатів.
Посилання
Lezhenko, H. O., Pashkova, O. Ye. (2011). Vehetatyvni dysfunktsii u ditei. Patohenez, diahnostyka i terapevtychna taktyka [Vegetative dysfunctions in children. Pathogenesis, diagnosis and therapeutic tactics]. Children’s doctor, 11, 20-32. [in Ukrainian].
Maidannyk, V. H., Smiian, O. I., Bynda, T. P., Savelieva-Kulyk, N. O. (2014). Vehetatyvni dysfunktsii u ditei [Vegetative dysfunctions in children]. Sumy, 186 p. [in Ukrainian]
Sheiko, N. I., Feketa, V. P. (2019). Mozhlyvosti vykorystannia standartyzovanoho opytuvalnyka dlia vyznachennia avtonomnykh dysfunktsii v osib molodoho viku [Possibilities of using a standardized questionnaire to determine autonomic dysfunctions in young people]. Achievements of Clinical and Experimental Medicine, 2, 170-174. [in Ukrainian] https://doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i2.10137
Jeffrey, J. Goldberger, Rishi, A., Una, B., Kalyanam, S. J. (2019). Autonomic nervous system dysfunction: JACC focus seminar. J. Am. Coll. Cardiol., 73(10), 1189-1206. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2018.12.064
Colleen, M. Badke, Lauren, E. Marsillio, Debra, E. Weese-Mayer, L. Nelson, Sanchez-Pinto (2018). Autonomic nervous system dysfunction in pediatric sepsis. Front Pediatr., 6,
https://doi.org/10.3389/fped.2018.00280
Vaillancourt, M., Chia, P., Sarji, S., Nguyen, J. et al. (2017). Autonomic nervous system involvement in pulmonary arterial hypertension. Respir Res., 18, 201. https://doi.org/10.1186/s12931-017-0679-6
Yu-Ting, Hsu, Yeung-Leung, Cheng, Yi-Wei, Chang, Chou-Chin, Lan et al. (2022). Autonomic nervous system dysregulation in response to postural change in patients with pectus excavatum in Taiwan: a pilot study. J. Cardiothorac. Surg., 17, 89. https://doi.org/10.1186/s13019-022-01835-5
Barnett, S., Li, A. (2020). Orexin in respiratory and autonomic regulation, health and diseases. Compr. Physiol., 10(2), 345-363. https://doi.org/10.1002/cphy.c190013
Guyenet, P. G. (2014). Regulation of breathing and autonomic outflows by hemoreceptors. Compr. Physiol., 4(4), 1511-1562. https://doi.org/10.1002/cphy.c140004
Carroll, M. S., Ramirez, J. M., Weese-Mayer, D. E. (2020). Diurnal variation in autonomic regulation among patients with genotyped Rett syndrome. J. Med. Genet., 57(11), 786-793. http://dx.doi.org/10.1136/jmedgenet-2019-106601
Skora, L. I., Livermore, J. J. A., Nisini, F., Scott, R. B. (2022). Awareness is required for autonomic performance monitoring in instrumental learning: Evidence from cardiac activity. Psychophysiol., 59(9), e14047. https://doi.org/10.1111/psyp.14047
Karas, M., Larochelle, P., LeBlanc et al. (2008). Attenuation of autonomic nervous system functions in hypertensive patients at rest and during orthostatic stimulation. J. Clin. Hypertens., 10(2), 97-104. https://doi.org/10.1111/j.1751-7176.2008.07324.x
de Vries, L. M., Amelynck, S., Nyström, P. et al. (2023). Investigating the development of the autonomic nervous system in infancy through pupillometry. J. Neural. Transm., 130(5), 723-734. https://doi.org/10.1007/s00702-023-02616-7
Avuluru, V. S., Maruthy, K., Maheshkumar, S. (2020). Computerized dynamic pupillometry as a screening tool for evaluation of autonomic activity. Neurophysiol. Clin., 50(5), 321-329. https://doi.org/10.1016/j.neucli.2020.09.004
Paroz, R., Lanciano, S., Omelchenko, A., Nussinovitch, U. (2023). Age-related changes in autonomic response: A pupillary light reflex and heart rate variability study. Neurol. Clin. Neurosce., 11(2), 72-78. https://doi.org/10.1111/ncn3.12693
Mohammad, K. (2020). Assessing pupil reaction to light using ultrasound in a sick neonate with hypoxic ischemic encephalopathy. J. Neonatal. Perinatal. Med., 13(4), 459-461. https://doi.org/10.3233/npm-190394
Ishikawa, M. (2020). Clinical potential of pupillary light reflex and heart rate variability parameters as biomarkers for assessing pain relief effects on autonomic function: a prospective longitudinal study. Biomed. Phys. Eng. Express, 6(5), 055003-055013. https://doi.org/10.1088/2057-1976/aba132
Wheatley-Guy, C. M., Shea, M. G., Parks, J. K., Scales, R. et al. (2023). Semi-supervised exercise training program more effective for individuals with postural orthostatic tachycardia syndrome in randomized controlled trial. Clin. Auton. Res. https://doi.org/10.1007/s10286-023-00970-w
Schultz, K., Katz, B., Bockian, R., Jason, L. (2019). Associations between autonomic and orthostatic self-report and physician ratings of orthostatic intolerance in youth. Clin. Ther., 41(4), 633-640. https://doi.org/10.1016/j.clinthera.2019.02.010
Peskar, M., Omejc, N., Šömen, M. M., Miladinović, A. et al. (2023). Stroop in motion: Neurodynamic modulation underlying interference control while sitting, standing, and walking. Biol. Psychol., 178, 108543. https://doi.org/10.1016/j.biopsycho.2023.108543
Cai, H., Wang, S., Zou, R. et al. (2021). Diagnostic value of diurnal variability of orthostatic heart rate increment in children and adolescents with POTS. Front Pediatr., 9, 644461. https://doi.org/10.3389/fped.2021.644461
Thayer, J. F., Sternberg, E. M. (2010). Neural aspects of immunomodulation: focus on the vagus nerve. Brain Behav. Immun., 24(8), 1223-1228. https://doi.org/10.1016/j.bbi.2010.07.247
Guyenet, P. G. (2014). Regulation of breathing and autonomic outflows by hemoreceptors. Compr. Physiol., 4(4), 1511-1562. https://doi.org/10.1002/cphy.c140004
Becker, R. C. (2021). Autonomic dysfunction in SARS-COV-2 infection acute and long-term implications COVID-19. J. Thromb. Thrombolysis., 52(3), 692-707. https://doi.org/10.1007/s11239-021-02549-6
Rigo, S., Urechie, V., Diedrich, A., Okamoto, L. E., Biaggioni, I., Shibao, C. A. (2023). Impaired parasympathetic function in long-COVID postural orthostatic tachycardia syndrome – a case-control study. Bioelectron. Med., 9(1), 19. https://doi.org/10.1186/s42234-023-00121-6
Thayer, J. F., Loerbroks, A., Sternberg, E. M. (2011). Inflammation and cardiorespiratory control: the role of the vagus nerve. Respir. Physiol. Neurobiol., 178(3), 387-394. https://doi.org/10.1016/j.resp.2011.05.016
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.