Ключові слова
маткові труби
дівчата-підлітки
юні жінки
Як цитувати
Анотація
Мета. Провести порівняльний аналіз клініко-мікробіологічної та гістологічної характеристик маткових труб у дівчат-підлітків та юних жінок за умови розвитку запальної хвороби геніталій.
Матеріали та методи. Етіологічний діагноз запальної хвороби встановлювали за допомогою комплексного мікробіологічного та цитологічного досліджень біоматеріалу із вагіни у дівчат-підлітків та цервікального каналу у юних жінок перед госпіталізацією, а гістологічне дослідження фрагментів маткових труб – після операції. Мікробіологічне дослідження включало культуральне виявлення з біоматеріалу бактерій різних таксономічних груп, грибів, мікоплазм, уреаплазм. Для виявлення хламідій застосовували комплекс методів [13]. Оцінку ступеня інфікування бактеріями фрагментів маткових труб проводили за визначенням показників мікробного числа. Гістологічне дослідження біоптатів тканин маткових труб, видалених під час хірургічного втручання, проводили загальноприйнятим методом [9].
Результати. При обстеженні 29 дівчат-підлітків та юних жінок, госпіталізованих на хірургічне лікування, проведено порівняльний аналіз між клінічними проявами захворюваннями, діагностованими чинниками та гістологічними ознаками ушкоджених маткових труб. При вивченні спектру чинників у вогнищі запалення (біоптатах маткових труб) у дівчат-підлітків (n=12) виявлено представників Enterobacterium spp. (33,3%), Staphylococcus spp. (33,3%), Streptococcus spp. (8,35%), Pseudomonas aeruginosa (8,35%); у 16,7% дівчат-підлітків посіви були стерильними. У юних жінок (n=17) при мікробіологічному дослідженні тканин маткових труб було виявлено Chlamydia trachomatis (29,4%), Mycoplasma hominis (11,6%), Ureaplasma urealyticum (5,8%), Gonococcus (5,8%), Enterobacterium spp. (5,8%), гриби роду Candida(5,8%); у 6 (35,8%) обстежених росту бактерій не встановлено. Серед юних жінок, яких було прооперовано з приводу тубооваріальних запальних захворювань та позаматкової вагітності, найчастіше (29,4%) в тканинах маткових труб виявляли С.trachomatis.
Висновки. Проведені дослідження показали, що при розвитку гострого гнійного сальпінгіту у юних жінок в тканинах маткових труб на тлі гострого гнійного запалення переважали склеротичні зміни та ознаки, властиві продуктивному процесу, а у дівчат-підлітків - на тлі запалення спостерігався ексудативний процес. Особливості перебігу запального процеесу геніталій залежать від біологічних властивостей збудників різної таксономічної належності.
Посилання
Romashchenko, O. V. (2000). Zapalni zakhvoriuvannia henitalii u divchat ta pidlitkiv (etiolohiia, patohenez, prohnozuvannia, likuvannia [Inflammatory diseases of genitals in girls and adolescents (etiology, pathogenesis, prognosis, treatment)]. (Avtoref. dys. d-ra med. nauk). In-t pediatrii, akusherstva ta hinekolohii AMN Ukrainy. Kyiv. [in Ukrainian].
.Romashchenko, O. V. (1989). Rol khlamydyinoi ynfektsyy v voznyknovenyy zhenskoho besplodyia. [The rоle of chlamydial infection in the occurrence of female infertility]. (Dys. kand. med. nauk). Kyiv. [in Ukrainian].
De Brux, J., & Palmer, R. (1979). Nomenclature histologique des lesions inflammatoires tubaires. In I. Brosens, M. Cogmat, A. Constantin & M. Thibier (Eds.), Oviducte et Fertilite (рр. 179-204). Paris: Masson.
Den Heijer, C. D., Hoebe, C. J., Driessen, J. H., Wolffs, P., Van Den Broek, I. V., Hoenderboom, B. M., ... & Dukers-Muijrers, N. H. (2019). Chlamydia trachomatis and the risk of pelvic inflammatory disease, ectopic pregnancy, and female infertility: a retrospective cohort study among primary care patients. Clinical Infectious Diseases, 69(9), 1517-1525. doi: 10.1093/cid/ciz429.
Delcroix, M. H. (1997). Infections gynécologiques. Paris: Maloine.
Edwards, V. L., Smith, S. B., McComb, E. J., Tamarelle, J., Ma, B., Humphrys, M. S., ... & Tan, M. (2019). The cervicovaginal microbiota-host interaction modulates Chlamydia trachomatis infection. mBio, 10(4): e01548-19. doi: 10.1128/mBio.01548-19.
Нenry-Suchet, J. (1997). Les salpingites chroniqeus. Paris: Masson.
Huai, P., Li, F., Chu, T., Liu, D., Liu, J., & Zhang, F. (2020). Prevalence of genital Chlamydia trachomatis infection in the general population: a meta-analysis. BMC Infect Dis, 20(1): 589. doi: 10.1186/s12879-020-05307-w.
Paavonen, J., Teisala, K., Heinonen, P. K., Aine, R., Laine, S., Lehtinen, M., ... & Grönroos, P. (1987). Microbiological and histopathological findings in acute pelvic inflammatory disease. Br J Obstet Gynaecol. 94(5), 454-460. doi: 10.1111/j.1471-0528.1987.tb03125.x.
Paira, D. A., Molina, G., Tissera, A. D., Olivera, C., Molina, R. I., & Motrich, R. D. (2021). Results from a large cross-sectional study assessing Chlamydia trachomatis, Ureaplasma spp. and Mycoplasma hominis urogenital infections in patients with primary infertility. Sci Rep, 11(1), 13655. doi: 10.1038/s41598-021-93318-1.
Petersen, M. R., Patel, E. U., Grabowski, M. K., Gaydos, C. A., Quinn, T. C., & Tobian, A. A. (2021). Seroprevalence of Chlamydia trachomatis among female adults in the United States: the National Health and Nutrition Examination Surveys. Clin Infect Dis. 73(3), e629-e637. doi: 10.1093/cid/ciaa1879.
Ross, J., Judlin, P., & Nilas L. (2007). European guideline for the management of pelvic inflammatory disease. Int J STD AIDS, 18(10), 662-666. doi: 10.1258/095646207782193911.
Schachter, J., Moncada, J., Whidden, R., Shaw, H., Bolan, G., Burczak, J. D., & Lee, H. H. (1995). Noninvasive tests for diagnosis of Chlamydia trachomatis infection: application of ligase chain reaction to first-catch urine specimens of women. J Infect Dis, 172(5), 1411-1414. doi: 10.1093/infdis/172.5.1411.
Witkin, S., Minis, E., Athanasiou, A., Leizer, J., & Linhares, I. M. (2017). Chlamydia trachomatis: the persistent pathogen. Clin Vaccine Immunol, 24(10), e00203-17. doi: 10.1128/CVI.00203-17.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.