Анотація
Вступ. Проведено дослідження тривалості оперативного втручання та перебігу післяопераційного періоду 38 пацієнтів з пошкодженням медіального меніска колінного суглоба, котрим було виконано парціальну резекцію меніска традиційним способом та виконано аналіз залежності тривалості оперативного втручання та активності пацієнта у післяопераційному періоді від таких технічних параметрів, як кількість циклів резекції та кратність інтраопераційної заміни інструментів.
Мета дослідження. Визначити залежність тривалості оперативного втручання та функціональної активності пацієнта у післяопераційному періоді від технічних параметрів виконання парціальної резекції меніска колінного суглоба.
Матеріали та методи. Досліджено 38 пацієнтів віком від 21 до 53 років з нестабільним пошкодженням медіального меніска колінного суглоба III або IV ступеня за Stoller, яким виконувалась парціальна резекція меніска. Для оцінки функціональної активності проводився періодичний клінічний огляд пацієнтів та анкетування за шкалою активності Тегнера в період від першого дня до 6 тижнів після операції. Статистична обробка даних дослідження виконана з допомогою ліцензійного програмного забезпечення IBM SPSS Statistics Base v 22. MedCalc (Healthcare Technology, USA).
Результати. Встановлено прямий сильний зв’язок (ρ=0,857) між кількістю виконаних під час операції циклів резекції меніска та кількістю інтраопераційної заміни інструмента (р<0,05). Встановлено прямий сильний зв’язок (ρ=0,725) між кількістю виконаних під час операції циклів резекції меніска та тривалістю оперативного втручання (р<0,05), а також прямий сильний зв’язок (ρ=0,723) між кількістю інтраопераційної заміни інструментів та тривалістю оперативного втручання (р<0,05). Зв’язок між тривалістю оперативного втручання та показниками суб’єктивної оцінки активності за шкалою Тегнера у період від 0 до 6 тижня післяопераційного періоду не виявлено (ρ статистично значимо не відрізняється від нуля, р>0,05).
Висновки. Потреба інтраопераційної заміни інструментів прямо пов’язана з кількістю циклів резекції необхідних для виконання парціальної резекції медіального меніска. Тривалість оперативного втручання пов’язана з необхідністю інтраопераційної заміни інструментів та кількості циклів резекції необхідних для парціальної резекції медіального меніска. Проте функціональна активність пацієнта в ранньо- та середньостроковому післяопераційному періоді не пов’зана безпосередньо з тривалістю операції.
Посилання
Baratz M. E., Fu F. H., Mengato R. (1986). Meniscal tears: the effect of meniscectomy and of repair on intraarticular contact areas and stress in the human knee. Am J Sports Med., 14, 270–4.
Lanzar W. L., Komenda G. (1990). Changes in articular cartilage after meniscectomy. Clin Orthop Relat Res., 252, 41-48.
Roos H., Lauren M., Adalberth T., et al. (1998). Knee osteoarthritis after meniscectomy: prevalence of radiographic changes after twenty-one years, compared with matched controls. Arthritis Rheum., 41(4), 687-693.
Bomberg B. C., Hurley P. E., Clark C. A., et al. (1992). Complications associated with the use of an infusion pump during knee arthroscopy. Arthrosc J Arthrosc Relat Surg., 8(2), 224-228.
Greis P. E., Holmstorm M. C., Bardana D. D., et al. (2002) Meniscal injury: II. Management. J Am Acad Orthop Surg., 10(3), 177-187.
Cooper D. E., Fouts B. (2013). Single-Portal Arthroscopy: Report of a New Technique. Arthroscopy Techniques, 2(3), 265–269.
Kline A. J., Miller M. D. (1999). Complications in meniscal surgery. Oper Tech Sports Med, 18(4), 883-896.
Salzler M.J., Lin A., Miller C.D., Herold S., Irrgang J.J., Harner C.D. (2014). Complications after arthroscopic knee surgery. Am J Sports Med, 42(2), 292–296.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

