Ключові слова
медична грамотність
громадське здоров’я
самореалізація
студенти
опитування
Як цитувати
Анотація
Вступ. У статті наведено результати діагностики рівнів медичної грамотності студентів закладів вищої освіти. Це дослідження було проведено в рамках проєкту VEGA Міністерства освіти, науки, досліджень та спорту Словацької Республіки № 1/0293/21 «Освіта для здоров’я дорослих» (2022–2023) представниками кафедри педагогіки та андрагогіки університету Коменського в Братиславі разом з українськими колегами.
Метою дослідження є оцінка ролі медичної грамотності та аналіз результатів емпіричних досліджень для визначення рівня медичної грамотності студентів університетів Словацької Республіки.
Наукова новизна передбачає визначення потенційного рівня медичної грамотності студентів з метою реалізації стратегій підвищення професійної самореалізації в системі вищої освіти.
Матеріали та методи. Діагностування студентів здійснено відповідно до модифікованої Європейської анкети дослідження медичної грамотності (HLS_EU_Q47).
Результати. Виявлено, що більшість респондентів мають достатній рівень медичної грамотності. Встановлено, що всі респонденти розуміли необхідність додаткового неформального навчання та набуття навичок самостійної навчальної діяльності в сфері здоров’я. З’ясовано, що підвищення рівня медичної грамотності призводить до поступового формування професійної самореалізації студента як майбутнього фахівця: лише психічно здорова людина, яка усвідомлює питання власного здоров’я та здорового способу життя, може усвідомлювати шляхи свого професійного вдосконалення.
Висновки. Доведено роль цифрових технологій в підвищенні медичної грамотності студентів. Результати дослідження мають стати підґрунтям для розробки та впровадження просвітницької діяльності з підтримки громадського здоров’я.
Посилання
Abysova, M. A., Kravchuk, M. H., & Hurniak, O. M. (2023). Digitalization in university education: didactic aspects. Information Technologies and Learning Tools, 93(1), 68–79. https://doi.org/10.33407/itlt.v93i1.5097
Agnafors, S., Barmark, М., & Sydsjö, G. (2021). Mental health and academic performance: a study on selection and causation effects from childhood to early adulthood. Social Psychiatry and Psychiatric Epidemiology, 56, 857-866. https://doi.org/10.1007/s00127-020-01934-5
Albright, A.E., & Allen, R. S. (2018). HPV misconceptions among college students: The role of health literacy. Journal of Community Health, 43(6),1192-1200. https://doi.org/10.1007/s10900-018-0539-4
Betschart, S., Sandmeier, A., Skedsmo. G., Hascher T., Okan, O., & Dadaczynski, K. (2022). The Importance of School Leaders’ Attitudes and Health Literacy to the Implementation of a Health-Promoting Schools Approach. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19 (22), 14829. https://doi.org/10.3390/ijerph192214829
Cesar, F.K., Lima Moraes, K., Visconde, V., Alves, A.G., Alves Borbosa, M., & Oleivera, L.M. (2022). Professional Responsiveness to Health Literacy: A Scoping Review. Health Literacy Research and Practic, 6 (2), 96-103. https://doi.org/10.3928/24748307-20220418-02
Chun, H., Park, E.J., Choi, S.K., Yoon, H., Okan, O., & Dadaczynski, K. (2022). Validating the Digital Health Literacy Instrument in Relation to COVID-19 Information (COVID-DHL-K) among South Korean Undergraduates. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19 (6), 34-37. https://doi.org/10.3390/ijerph19063437
Fleary, S., & Ettienne R. (2019). Social Disparities in Health Literacy in the United States. Health Literacy Research and Practice, 3 (1), 47-52. https://doi.org/10.3928/24748307-20190131-01
Fløtten, K-J. О., Aujoulat, I., Wyller, V., & Solevаg, A. L. (2022). But what do we mean by “health”? A critical perspective on the concept of health in the adolescent transition program of a Norwegian university hospital. BMC Health Services Research, 22, 1589. https://doi.org/10.1186/s12913-022-08903-5
Gunther, C. E., Peddicord, V., Kozlowski, J., Menture, Li., Y., D., Fabius, R., Frazee, S. G., & Nigro P. N. (2019). Building a culture of health and well-being at Merck. Population Health Management, 22(5), 449-456. https://doi: 10.1089/pop.2018.0116.
Hadden, R. B. (2015). Health literacy training for health professions students. Patient Education and Counseling, 98(7), 918–920. https://doi.org/ 10.1016/j.pec.2015.03.016
Huszti, I., Csatáry, G., & Lechner, I. (2022). Distance learning as the new reality in tertiary education: a case study. Advanced Education, 9(21), 100-120. https://doi.org/10.20535/2410-8286.261705
Khadka, M., & Kunwar, B. (2021). Ways to Make Medical Students Competent Professionally: View of Medical Students. Jurnal of Nepal Medical Association, 59(244), 1328-1330. https://doi.org/10.31729/jnma.7035.
Levin-Zamir, D. (2020): Communication, Health Literacy and a Systems Approach for Mitigating the COVID-19 Pandemic: The Case for Massive Vaccine Roll-out in Israel. Journal of health communication, (25/10), 816-818. https://doi.org/10.1080/10810730.2021.1884773
Matulchik, Yu. (2022). Rozuminnia katehorii zdorov’ia, zdorov’iazberezhuvalnoi kompetentnosti ta medyko-sanitarnoi osvity doroslykh u nimetskomovnykh krainakh [Understanding the category of health, medical competence and sanitary education in adult education in german-speaking countries]. Estetika i etyka pedahohichnoi dii [Aesthetics and ethics of pedagogical action], 25, 50-62. https://doi.org/10.33989/2226-4051.2022.25.256649
Pelikan, J., Link, Т., & Straßmayr, С. (2021). The European Health Literacy Survey 2019 of M-POHL: a summary of its main results. European Journal of Public Health, 31 (3), 187-189. https://doi.org/10.1093/eurpub/ckab164.497
Rynhach, N. O. (2019). Оbiznanist naselennia shchodo faktoriv ryzyku yak aspekt sanitarnoi hramotnosti v Ukraini [Awareness of population about risk factors as an aspect of health literacy in Ukraine]. Demohrafiia i sotsialna ekonomika [Demography and Social Economy], 1 (35), 41-52. https://doi.org/10.15407/dse2019.01.041
Simpson, R. M., Knowles, E. & O’Cathain, A. (2020). Health literacy levels of British adults: a cross-sectional survey using two domains of the Health Literacy Questionnaire (HLQ). BMC Public Health, 20, 1819. https://doi.org/10.1186/s12889-020-09727-w
Sоrensen, K. (2022). From Project-Based Health Literacy Data and Measurement to an Integrated System of Analytics and Insights: Enhancing Data-Driven Value Creation in Health-Literate Organizations. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19 (20), 13210. https://doi.org/10.3390/ijerph192013210
Sorensen, K., & Brand, H. (2014). Health literacy lost in translations? Introducing the European Health Literacy Glossary. Health Promotion International, 29 (4), 634-644. https://doi.org/ 10.1093/heapro/dat013
Sоrensen, K., Pelikan, J. M., Röthlin, F., Ganahl, K., Slonska, Z., Doyle, G., Fullam, J., Kondilis, B., Agrafiotis, D., Uiters, E., Falcon, M., Mensing, M., Tchamov, K., Van den Broucke, S., & Brand, H. (2015). Health literacy in Europe: comparative results of the European health literacy survey (HLS-EU). European Journal of Public Healt, 25 (6), 1053-1058. https://doi.org/10.1093/eurpub/ckv043
Sоrensen, K., Van den Broucke, S., Pelikan, J. M., Fullam, J., Doyle, G., Slonska, Z., Kondilis, B., Stoffels, V., Osborne, R. H., & Brand, H. (2013). Measuring health literacy in populations: illuminating the design and development process of the European Health Literacy Survey Questionnaire (HLS-EU-Q). BMC Public Health volume, 13, 948. https://doi.org/10.1186/1471-2458-13-9
Tavousi, M., Mohammadi, S., Sadighi, J., Zarei, F., Kermani, R.M., Rostami, R., & Montazeri A. (2022). Measuring health literacy: A systematic review and bibliometric analysis of instruments from 1993 to 2021. Patient education, 17(7):e0271524. https://doi.org/ 10.1371/journal.pone.0271524
Yoleri, S., & Nur Anadolu, Z. (2022). Examination of digital literacy skills of undergraduate students according to various variables. Advanced Education, 9(21), 121–134. https://doi.org/10.20535/2410-8286.262190
Zegers, C. A., Gonzales, K., Smith, L. M., Pullen, C. H., De Alba, A., & Fiandt, K. (2020): The psychometric testing of the functional, communicative, and critical health literacy tool. Patient education and counseling, 103(11), 2347-2352. https://doi.org/10.1016/j.pec.2020.05.0
Zheng, M., Jin, H., Shi, N., Duan, C., Wang, D., Yu, X., & Li, X. (2018). The relation ship between health literacy and quality of life: a systematic review and meta-analysis. Healthand Quality of Life Outcomes, 16, 201. https://doi.org/10.1186/s12955-018-1031-7
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.