Ключові слова
гіпотиреоз
церебрастенічний, вестибуло-атактичний, мнестичний синдроми
Як цитувати
Анотація
Вступ. Надзвичайно актуальними у практиці лікарів амбулаторно-поліклінічних закладів є рання діагностика, своєчасна профілактика та лікування коморбідних та поліморбідних станів. Дисциркуляторна енцефалопатія складає одну з найактуальніших проблем сучасної неврології через високу поширеність. В теперішній час, поряд зі зростанням цереброваскулятних захворювань відмічається збільшення ендокринної патології, особливо гіпотиреозу.
Тому метою нашого дослідження було удосконалити діагностику у пацієнтів з дисциркуляторною енцефалопатією та супутнім гіпотиреозом в умовах поліклініки.
Матеріали та методи. Було проведене клініко-неврологічне, нейропсихологічне, інструментальне, лабораторне обстеження 97 пацієнтів, з яких 60 осіб з ГДЕ та супутнім гіпотиреозом та 37 з ГДЕ без гіпотиреоза.
Результати. За результатами дослідження доведено, що церебральні розлади у хворих з гіпертонічною дисциркуляторною енцефалопатією мають більш виразне прогресування за наявності супутнього гіпотиреозу. Пацієнти, які мають супутній гіпотиреоз, більше та частіше скаржилися на плаксивість (р=0,03), запаморочення (р=0,01), головокружіння (р=0,04). У пацієнтів з ГДЕ та супутнім гіпотиреозом вираженість неврологічного дефіциту, а саме: хиткість в позі Ромберга, атаксія при ході, мимопопадання при пальце-носовій пробі, змішаний тип дермографізму, достовірно (р<0,05) переважав від показників хворих з ГДЕ без супутньої патології щитовидної залози. Таким чином, хворі з коморбідною патологією (ГДЕ та супутній гіпотиреоз) потребують більш прискіпливого диспансерного нагляду, в амбулаторно-поліклінічних умовах та щільної взаємодії невролога, ендокринолога, терапевта та сімейного лікаря.
Висновки. У пацієнтів з гіпертонічною дисциркуляторною енцефалопатією та супутнім гіпотиреозом достовірно частіше (p<0,05) спостерігається церебрастенічний, вестибуло-атактичний, мнестичний синдроми.
Посилання
Mishchenko V.M., Zabrodina L.P., Mishchenko T.S., Bovt Y.V. (2021). New opportunities in the treatment of patients with chronic brain ischemia. International neurological journal, 17, 5, 47-57. DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0713.17.5.2021.238522
Kravchun N. O., Dunayeva I. P., Kozakov O. O. (2021). Personifikovana stratehiya terapiyi hipofunktsiyi shchytopodibnoyi zalozy [Personalized strategy for the therapy of thyroid hypofunction]. Problems of endocrine pathology, 77, №3, 120-125.
DOI: https://doi.org/10.21856/jPEP.2021.3.17
Golovchenko YU.I. Treshchinskaya M.A. (2008). Obzor sovremennykh predstavleniy ob endotelial'noy disfunktsii [Review of modern ideas about endothelial dysfunction]. Consilium Medicum, 2, 11, 38– 40.
Lesiv M.I. (2019). Kohnityvni funktsiyi u khvorykh na hipertonichnu khvorobu ta hipotyreoz z retrospektyvnoyu otsinkoyu kontrolyu kompensatsiyi zakhvoryuvannya . [Cognitive functions in patients with hypertension and hypothyroidism with a retrospective assessment of disease compensation control]. Ukrainian neurological journal, 2-3, 40-44. DOI: https://doi.org/10.30978/UNJ2019-2-40
Chen H., Wu Y., Huang G. (2018). Low Tri-iodothyronine Syndrome Is Associated With Cognitive Impairment in Patients With Acute Ischemic Stroke: A Prospective Cohort Study. American journal Geriatric Psychiatry, 18, 1064-7481. DOI: 10.1016/j.jagp.2018.07.007
Quinlan P., Horvath A., Wallin A., Svensson J. (2018). Low serum concentration of free triiodothyronine (FT3) is associated with increased risk of Alzheimer's disease. Psychoneuroendocrinology, 5(99), 112-119.
Kovalenko O.YE., Lytvyn O.V. (2011). Oksydantnyy stres v patohenezi khronichnoyi ishemiyi mozku v umovakh defitsytu tyreoyidnykh hormoniv. [Oxidant stress in the pathogenesis of chronic brain ischemia in conditions of thyroid hormone deficiency]. A collection of scientific works of employees of the P.L. Shupyk NMAPO, 20, 2, 265-269.
Chrysant S.G. (2005). Possible pathophysiologic mechanisms supporting the superior stroke protection of angiotensin receptor blockers compared to angiotesin-converting enzyme inhibitors: clinical and experimental evidence. J. of human Hypertension, 19, 923-931.
Tovarzhnyansʹka O.L., Hryhorova IA, Tykhonova L.V. (2010). Klinichni osoblyvosti ta patohenetychni mekhanizmy formuvannya nevrolohichnykh syndromiv pry pervynnomu hipotyreozi. [Clinical features and pathogenetic mechanisms of formation of neurological syndromes in primary hypothyroidism]. International Journal of Neurology, 6 (36), 73.
Lytvyn O.V., Handzyuk V.A., Kondratyuk N.YU. (2019). Medyko-sotsialʹni ta klinichni aspekty dystsyrkulyatornoyi entsefalopatiyi u osib pratsezdatnoho viku [Medico-social and clinical aspects of dyscirculatory encephalopathy in persons of working age]. The world of medicine and biology, 3 (69), 100-105. DOI:10.26724/2079-8334-2019-3-69-100-105
Holovach I.YU. (2011). Dystsyrkulyatorna entsefalopatiya: deyaki patohenetychni, klinichni ta likuvalʹni aspekty. [Dyscirculatory encephalopathy: some pathogenetic, clinical and therapeutic aspects]. Medicines Ukraine, 4(150), 47–58.
Litvin O.V, Kovalenko O.YE. (2017). Khronichna ishemiya mozku u khvorykh z arterialʹnoyu hipertenziyeyu ta hipotyreozom. [Chronic brain ischemia in patients with arterial hypertension and hypothyroidism]. International journal of endocrinology, 13, 1, 120-127. DOI: 10.22141/2224-0721.13.1.2017.96764.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.