Ключові слова
ерготерапія
реабілітація
перелом кістки
вогнепальне поранення
Як цитувати
Анотація
Мета: оцінити ефективність розробленої програми кистьової терапії на показники моторики верхньої кінцівки у поранених військовослужбовців з наслідками вогнепального поліструктурного перелому кісток передпліччя в постіммобілізаційному періоді.
Матеріали та методи. Обстежено 49 військовослужбовців з наслідками вогнепальних поліструктурних переломів кісток передпліччя. Контрольна група (23 особи) проходила реабілітацію за загальнополіклінічними принципами. Основна група (26 осіб) проходила реабілітацію із застосуванням засобів та принципів кистьової терапії (терапевтичні вправи та функціональне тренування зап’ястя і пальців, передпліччя, плеча, усіх суглобів верхньої кінцівки, вправи на механотерапевтичному столі MAPS THERAPY; пропріоцептивна нервово-м’язова фасилітація, масаж верхніх кінцівок; кінезіологічне тейпування; ортезування) тривалістю 1 місяць. Ефективність програми оцінювалася за функціонуванням верхньої кінцівки під час виконання тесту Action Research Arm Test та спритності за допомогою Nine-hole peg test.
Результати. У постраждалих з наслідками вогнепального поліструктурного перелому кісток передпліччя у постіммобілізаційному періоді спостерігалост погіршення моторики верхньої кінцівки за Action Research Arm Test та її спритності за Nine-hole peg test, що є факторами порушення нормального функціонування верхньої кінцівки. Після проведеного реабілітаційного втручання у всіх обстежених відмічено покращення моторики за Action Research Arm Test в контрольній групі на 14,7%, в основній групі на 35,4%, за Nine-hole peg test – на 61,8% і 22,3%. % відповідно. За всіма досліджуваними параметрами пацієнти обох груп показали статистично достовірно кращий результат порівняно з вихідними даними (p<0,05), однак суб’єкти основної групи показали кращий результат, ніж пацієнти контрольної групи (p< 0,05).
Висновки. Програма кистьової терапії продемонструвала статистично достовірно кращий ефект (p<0,05) за всіма дослідженими показниками моторики верхніх кінцівок порівняно з поліклінічною програмою реабілітації, що підтверджує необхідність використання спеціалізованих напрямів відновлення у хворих з травмами верхніх кінцівок, які враховують анатомо-фізіологічні особливості кисті та її роль у повсякденній діяльності.
Посилання
Engelmann E.W.M., Roche S., Maqungo S., Naude D.P., Held M. (2019). Treating fractures in upper limb gunshot injuries: The Cape Town experience. Orthopaedics & Traumatology: Surgery & Research, 105 (3), 517-22. Doi: 10.1016/j.otsr.2018.11.002.
Held M., Engelmann, E., Dunn, R., Ahmad, S. S., Laubscher, M., Keel, M. J. B., Maqungo, S., Hoppe, S. (2017). Gunshot induced injuries in orthopaedic trauma research. A bibliometric analysis of the most influential literature. Orthopaedics & traumatology, surgery & research, 103(5), 801–807. doi:10.1016/j.otsr.2017.05.002
Korol S.O., Matviychuk B.V., Domanskyi A.M. (2016). Obsyah khirurhichnoyi dopomohy poranenym iz vohnepalnymy perelomamy kistok peredplichchya na etapakh medychnoyi evakuatsiyi pid chas antyterorystychnoyi operatsiyi [Extent of the Surgical Care to the Wounded with Gunshot Forearm Fractures at the Stages of Medical Evacuation During Anti-Terrorist Operation]. Travma, 17 (6), 76-80. doi:10.22141/1608-1706.6.17.2016.88621
Strafun S.S., Kurinnyi I.M., Borzykh N.O., Tsymbalyuk Y.A. V., Shypunov V.H. (2021). Taktyka khirurhichnoho likuvannya poranenykh iz vohnepalʹnymy travmamy verkhnʹoyi kintsivky v suchasnykh umovakh. [Tactics of Surgical Treatment of Wounded with Gunshot Injuries of the Upper Limb in Modern Conditions]. Visnyk ortopediyi, travmatolohiyi ta protezuvannya, 2, 10–17. https://doi.org/10.37647/0132-2486-2021-109-2-10-17
Rivara F.P., Studdert D.M., Wintemute G.J. (2018). Firearm-Related Mortality: A Global Public Health Problem. JAMA, 320 (8), 764–765. doi.org/10.1001/jama.2018.9942
Unifikovanyy klinichnyy protokol pervynnoyi, vtorynnoyi (spetsializovanoyi) ta tretynnoyi (vysokospetsializovanoyi) medychnoyi dopomohy. Perelomy dystalnoho metaepifiza promenevoyi kistky (2018) [Unified clinical protocol of primary, secondary (specialized) and tertiary (highly specialized) medical care for fractures of the distal metaepiphysis of the radius]. Litopys of traumatology and orthopedics, 1-2, 178-197.
Keller J. L., Henderson J. P., Landrieu K. W., Dimick M. P., Walsh J. M. (2022). The 2019 practice analysis of hand therapy and the use of orthoses by certified hand therapists. Journal of hand therapy, 35(4), 628–640. https://doi.org/10.1016/j.jht.2021.04.008
Zamorskyi T., Voronyuk YE., Antonova-Rafi YU. (2022). Dynamichne ortezuvannya yak metod fizychnoyi terapiyi v kompleksniy prohrami reabilitatsiyi pislya plastyky sukhozhylkiv z·hynachiv [Dynamic othoses as a physical therapy method in complex treatmentafter flexors reconstruction]. Fitoterapiya. Chasopys, 2, 50–54. doi: 10.33617/2522-9680-2022-2-50
Roll S.C., Hardison M. E. (2017). Effectiveness of Occupational Therapy Interventions for Adults With Musculoskeletal Conditions of the Forearm, Wrist, and Hand: A Systematic Review. The American journal of occupational therapy, 71(1), 7101180010p1–7101180010p12. doi:10.5014/ajot.2017.023234
Byrchak V., Duma Z., Aravitska M. (2020). Effectiveness of the active physical therapy in restoring wrist and hand functional ability in patients with immobility-induced contracture of the wrist joint complicated by median nerve entrapment owing to distal forearm fracture. Journal of Physical Education and Sport, 20 (6), 3599 – 3606. DOI:10.7752/jpes.2020.06485
Bismak H., Shestopal N. (2020). The dynamics of the functional indicators of the upper limb with firearm wounds of the forearm and the hand brush in the combination with peripheral nerves damage. Journal of Physical Education and Sport, 20 (1), 298 – 307. DOI:10.7752/jpes.2020.s104
Aravitska M.G. (2019). Zminy parametriv rukhovoyi diyezdatnosti osib z ozhyrinnyam pid vplyvom prohramy fizychnoyi terapiyi [Changes in the mobility of obese people under the influence of a physical therapy program]. Health, sport, rehabilitation, 5 (3), 9-14. DOI: https://doi.org/10.34142/HSR.2023.09.01.05
Kuravska Yu., Aravitska M., Churpiy I., Fedorivska L., Yaniv O. (2022). Efficacy of correction of pelvic floor muscle dysfunction using physical therapy in women who underwent Caesarean section. J Phys Educ Sport, 22(3), 715 – 723. doi:10.7752/jpes.2022.03090
MAPS THERAPY [web source]. Available from: https://mapstherapy.com/
Mathiowetz V., Weber K., Kashman N., Volland G. (1985) Adult norms for the Nine Hole Peg Test of finger dexterity. OTJR: Occupation, Participation and Health, 5, 24–38.
McDonnell M. (2008). Action research arm test. Aust J Physiother, 54 (3), 220. doi:10.1016/s0004-9514(08)70034-5
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.