Ключові слова
похилий вік
геронтологія та геріатрія
ожиріння
остеоартроз
Як цитувати
Анотація
Мета: оцінити ефективність розробленої програми фізичної терапії на показники локомоторного синдрому у осіб похилого віку з остеоартрозом колінного суглоба та ожирінням.
Матеріали та методи. Обстежено 93 людини похилого віку. Контрольну групу склала 31 особа без остеоартрозу суглобів, без ожиріння. Основну групу 1 склали 33 людини, які проходили реабілітацію за загальними принципами корекції остеоартрозу. Представники основної групи 2 (31 особа) займалися за програмою фізичної терапії з використанням функціонального тренування на платформі «Prosedos», терапевтичних вправ, пропріоцептивної нервово-м’язової фасилітації, масажу, кінезітейпування, корекціі харчування, навчання пацієнтів. Ефективність програми оцінювали за динамікою Short Physical Performance Battery, Functional Gait Assessment, Tinetti-test (Performance-Oriented Mobility Assessment), 25-question Geriatric Locomotive Function Scale.
Результати. У пацієнтів похилого віку з остеоартрозом колінного суглоба та ожирінням виявлено порушення рівноваги (Short Physical Performance Battery), змінений стереотип ходи (Functional Gait Assessment), високий ризик падіння під час виконання активностей повсякденного життя (Tinetti-тест) на рівні локомоторного синдрому II ступеня (25-question Geriatric Locomotive Function Scale). Розроблена програма фізичної терапії в осіб основної групи 2 виявила статистично достовірно кращий вплив на компоненти локомоторного синдрому порівняно з первинним обстеженням за всіма досліджуваними показниками (р<0,05). Пацієнти похилого віку, які проходили реабілітацію за стандартною програмою корекції остеоартрозу, досягли статистично значущого покращення порівняно з вихідним станом за досліджуваними показниками (р<0,05), але менш вираженого порівняно з апробованою програмою.
Висновки. Пацієнти похилого віку з остеоартрозом колінних суглобів та ожирінням потребують розробики програм фізичної терапії з урахуванням та корекцією особливостей кожного стану, наявності порушень статичної та динамічної рівноваги та ризику падіння, що підвищить загальну ефективність реабілітаційних заходів.
Посилання
United Nations, Department of Economic and Social Affairs, Population Division. World Population Ageing 2019: Highlights. United Nations. New York. NY. USA. 2019.
Ikemoto T., Arai Y.C. (2018). Locomotive syndrome: clinical perspectives. Clin Interv Aging., 13, 819-827. doi:10.2147/CIA.S148683
Yoshimura N., Muraki S., Iidaka T., et al. (2019). Prevalence and co-existence of locomotive syndrome, sarcopenia, and frailty: the third survey of Research on Osteoarthritis/Osteoporosis Against Disability (ROAD) study. J Bone Miner Metab., 37(6), 1058-1066. doi:10.1007/s00774-019-01012-0
Ohsawa, T., Yanagisawa, S., Shiozawa, H., Omodaka, T., Saito, K. et al. (2016). Relationship between knee osteoarthritis and the locomotive syndrome risk tests: A cross-sectional study. Journal of orthopaedic science : official journal of the Japanese Orthopaedic Association, 21(4), 512–516. https://doi.org/10.1016/j.jos.2016.03.011
Katz J.N., Arant K.R., Loeser R.F. (2021). Diagnosis and Treatment of Hip and Knee Osteoarthritis: A Review. JAMA,325(6), 568-578. doi:10.1001/jama.2020.22171
Nishimura T., Imai A., Fujimoto M., et al. (2020). Adverse effects of the coexistence of locomotive syndrome and sarcopenia on the walking ability and performance of activities of daily living in Japanese elderly females: a cross-sectional study. J Phys Ther Sci., 32(3), 227-232. doi:10.1589/jpts.32.227
Hunter D.J., Bierma-Zeinstra S. (2019). Osteoarthritis. Lancet, 393(10182), 1745–1759. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(19)30417-9
Grotle M., Hagen K. B., Natvig B., Dahl F. A., Kvien T. K. (2008). Obesity and osteoarthritis in knee, hip and/or hand: an epidemiological study in the general population with 10 years follow-up. BMC musculoskeletal disorders, 9, 132. https://doi.org/10.1186/1471-2474-9-132
Aravitska M.G. (2019). Zminy parametriv rukhovoyi diyezdatnosti osib z ozhyrinnyam pid vplyvom prohramy fizychnoyi terapiyi [Changes in the mobility of obese people under the influence of a physical therapy program]. Health, sport, rehabilitation, 5 (3), 9-14. DOI: https://doi.org/10.34142/HSR.2023.09.01.05
Didokha I.V., Aravitska M.G., Yatsiv Ya.M., Hrecheskyi O.V. (2023). Effect of a physical therapeutic intervention on locomotive syndrome in the elderly patients with Parkinson’s disease and sarcopenia. Health, sport, rehabilitation, 9 (1), 55-68. DOI: https://doi.org/10.34142/HSR.2023.09.01.05
Klinichnyy protokol nadannya medychnoyi dopomohy khvorym iz osteoartrozom [Clinical protocol for providing medical care to patients with osteoarthritis]. Available from: http://medstandart.net/browse/2284
Guralnik J.M., Simonsick E.M., Ferrucci L., Glynn R.J., Berkman L.F., et al. (1994). A short physical performance battery assessing lower extremity function: association with self-reported disability and prediction of mortality and nursing home admission. J Gerontol., 49 (2), M85-94. doi: 10.1093/geronj/49.2.m85.
Wrisley D.M., Marchetti G.F., Kuharsky D.K., Whitney S.L. (2004). Reliability, internal consistency, and validity of data obtained with the functional gait assessment. Phys Ther., 84(10), Р. 906-918.
Tinetti M.E., Richman D., Powell L. (1990). Falls efficacy as a measure of fear of falling. J Gerontol., 45(6), 239-43. doi: 10.1093/geronj/45.6.p239.
Seichi A., Hoshino Y., Doi T., Akai M., Tobimatsu Y., Iwaya T. (2012). Development of a screening tool for risk of locomotive syndrome in the elderly: the 25-question Geriatric Locomotive Function Scale. J Orthop Sci., 17(2), 163-172. doi:10.1007/s00776-011-0193-5
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.