Ключові слова
ожиріння
адропін
статини
коморбідна патологія
інгібітори ГМГ-КоАредуктази
холестерин
атеросклероз
дисліпідемія
Як цитувати
Анотація
Вступ. Адропін – новий секреторний гормон, який приймає участь у регуляції енергетичного гомеостазу. Відомі позитивні ефекти адропіну щодо сприятливого впливу на проліферацію ендотеліальних клітин та попередження розвитку атеросклерозу, а низький рівень адропіну може бути фактором ризику та потенційним предиктором виникнення атеросклерозу. Важливе значення у прогнозі серцево-судинної захворюваності та смертності відіграє артеріальна гіпертензія (АГ), яка залишається однією з найбільш поширених соматичних патологій серед осіб середнього та старшого віку. Медикаменти, які використовують в якості антигіпертензивної терапії, сприяють підвищенню вмісту адропіну, проте проведено недостатньо досліджень з приводу впливу статинів на вміст адропіну.
Мета дослідження. Дослідити ефекти статинів на рівень адропіну у пацієнтів з артеріальною гіпертензією.
Матеріал і методи. Обстежено 70 пацієнтів з АГ віком 62,1 ± 9,9 років, яких було розділено на 2 групи: 1 група – пацієнти з АГ, надмірною масою тіла та ожирінням, які не приймали статини (n=40); 2 група – особи з АГ, надмірною масою тіла та ожирінням, які приймали статини (n=30).Усім особам проводили визначення базових показників біохімічного аналізу крові, ліпідограми (загального холестерину (ХС), холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ЛПНЩ), тригліцеридів (ТГ), коефіцієнту атерогенності). Рівень адропіну визначали шляхом імуноферментного аналізу (Finetest Elisa Kit) у сироватці крові.
Результати. Систолічний артеріальний тиск (АТ) був достовірно вищим у осіб 1-ї групи (p<0,05), тоді як діастолічний АТ залишився без змін (p>0,05).Серед пацієнтів, котрі приймали статини знайдено достовірно нижчий рівень ХС, ЛПНЩ, показник коефіцієнту атерогенності (p<0,01), ЛПВЩ (p<0,05), тоді як рівень ТГ залишився без змін.
Прийом статинів та досягнення цільового рівня ЛПНЩ покращує прогноз пацієнтів з серцево-судинною патологією, про що свідчить достовірне підвищення вмісту адропіну в сироватці крові у пацієнтів 2-ї групи.У жінок, які приймали статини знайдено пряму кореляцію між рівнем адропіну та ЛПВЩ (r=0,609; p<0,05).
Висновки. Рівень адропіну є достовірно нижчим у пацієнтів з АГ, які приймали статини, порівняно з особами, котрі не приймали ці препарати. Відмічено пряму кореляцію між рівнем адропіну та ЛПВЩ у жінок, які приймали статини. Інгібітори ГМГ-КоА редуктази ефективно знижують атерогенні фракції ХС та сприяють підвищенню концентрації адропіну у сироватці крові.
Посилання
Zhao, L., Zhang, C., Wang, L., You, T., Xu, W., & Chen, J. (2015). GW26-e1596 Effects of atorvastatin on mRNA and protein expression of adropin in cultured human umbilical endothelial cells and rat artery smooth muscle cells. Journal of the American College of Cardiology, 66(16), C31. https://doi.org/10.1016/J.JACC.2015.06.1146
Maciorkowska, M., Musiałowska, D., & Małyszko, J. (2019). Adropin and irisin in arterial hypertension, diabetes mellitus and chronic kidney disease. Advances in Clinical and Experimental Medicine : Official Organ Wroclaw Medical University, 28(11). https://doi.org/10.17219/ACEM/104551
Wei, W., Liu, H., Qiu, X., Zhang, J., Huang, J., Chen, H., Qiu, S., Lin, R., Li, S., & Tu, M. (2022). The association between serum adropin and carotid atherosclerosis in patients with type 2 diabetes mellitus: a cross‑sectional study. Diabetology and Metabolic Syndrome, 14(1), 1–8. https://doi.org/10.1186/S13098-022-00796-Y/TABLES/3
Ghoshal, S., Stevens, J. R., Billon, C., Girardet, C., Sitaula, S., Leon, A. S., Rao, D. C., Skinner, J. S., Rankinen, T., Bouchard, C., Nuñez, M. V., Stanhope, K. L., Howatt, D. A., Daugherty, A., Zhang, J., Schuelke, M., Weiss, E. P., Coffey, A. R., Bennett, B. J., … Butler, A. A. (2018). Adropin: An endocrine link between the biological clock and cholesterol homeostasis. Molecular Metabolism, 8, 51. https://doi.org/10.1016/J.MOLMET.2017.12.002
Ali, I. I., D’Souza, C., Singh, J., & Adeghate, E. (2022). Adropin’s Role in Energy Homeostasis and Metabolic Disorders. International Journal of Molecular Sciences, 23(15), 8318. https://doi.org/10.3390/IJMS23158318
Kawai, T., Autieri, M. V., & Scalia, R. (2021). Inflammation: From Cellular Mechanisms to Immune Cell Education: Adipose tissue inflammation and metabolic dysfunction in obesity. American Journal of Physiology - Cell Physiology, 320(3), C375. https://doi.org/10.1152/AJPCELL.00379.2020
Çelik, H. T., Akkaya, N., Erdamar, H., Gok, S., Kazanci, F., Demircelik, B., Cakmak, M., & Yigitoglu, M. R. (2015). The effects of valsartan and amlodipine on the levels of irisin, adropin, and perilipin. Clinical Laboratory, 61(12), 1889–1895. https://doi.org/10.7754/CLIN.LAB.2015.150420
Butler, A. A., Zhang, J., Price, C. A., Stevens, J. R., Graham, J. L., Stanhope, K. L., King, S., Krauss, R. M., Bremer, A. A., & Havel, P. J. (2019). Low plasma adropin concentrations increase risks of weight gain and metabolic dysregulation in response to a high-sugar diet in male nonhuman primates. Journal of Biological Chemistry, 294(25), 9706–9719. https://doi.org/10.1074/JBC.RA119.007528
Mach, F., Ray, K. K., Wiklund, O., Corsini, A., Catapano, A. L., Bruckert, E., De Backer, G., Hegele, R. A., Hovingh, G. K., Jacobson, T. A., Krauss, R. M., Laufs, U., Leiter, L. A., März, W., Nordestgaard, B. G., Raal, F. J., Roden, M., Santos, R. D., Stein, E. A., … Chapman, M. J. (2018). Adverse effects of statin therapy: perception vs. the evidence – focus on glucose homeostasis, cognitive, renal and hepatic function, haemorrhagic stroke and cataract. European Heart Journal, 39(27), 2526. https://doi.org/10.1093/EURHEARTJ/EHY182
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.