Прогностичне значення окремих біохімічних показників крові у виникненні ускладнень гострого коронарного синдрому
№ 2-3 (2018), Клінічна медицина
№ 2-3 (2018)

Прогностичне значення окремих біохімічних показників крові у виникненні ускладнень гострого коронарного синдрому

Клінічна медицина
https://doi.org/10.31612/2616-4868.2-5.2018.07
Опубліковано жовтень 25, 2018
L. K. Benkovska
Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами, Київ, Україна
O. Y. Mishcheniuk
Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами, Київ, Україна
O. M. Kostiukevych
Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами, Київ, Україна
ARTICLE PDF

Ключові слова

біохімічні показники, гострий коронарний синдром, тромбози, порушення ритму

Як цитувати

Benkovska, L. K., Mishcheniuk, O. Y., & Kostiukevych, O. M. (2018). Прогностичне значення окремих біохімічних показників крові у виникненні ускладнень гострого коронарного синдрому. Клінічна та профілактична медицина, (2-3), 63-70. https://doi.org/10.31612/2616-4868.2-5.2018.07
ACM ACS APA ABNT Chicago Harvard IEEE MLA Turabian Vancouver

Завантажити посилання

Endnote/Zotero/Mendeley (RIS) BibTeX

Анотація

Мета – дослідити особливості перебігу гострого коронарного синдрому (ГКС) залежно від відхилень окремих біохімічних показників в аналізі крові пацієнтів.

Матеріал і методи. Проаналізовано біохімічні показники 59 пацієнтів із ГКС, які перебували на лікуванні в Державній науковій установі “Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини” Державного управління справами (ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС) 2014-2017 роками. Методи: загальноклінічні, біохімічні, статистичні.

Результати. Більші показники ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) (2,61±1,05 ммоль/л проти 2,23±1,01 ммоль/л; р=0,047) і γ-глутамілтранспептидази (ГГТП) (39,50±16,45 Од/л проти 26,83±6,24 Од/л; р=0,036) виявляли на момент верифікації ГКС, ніж через місяць його терапії. Рівні креатиніну >112 мкмоль/л (площа під ROC-кривою – ППК=0,90; р=0,0001) і сечовини >6,3 ммоль/л (ППК=0,90; р=0,0001) є показовими предикторами порушень ритму (ПР) за ГКС. У хворих на ГКС із рівнем креатиніну понад 112,0 мкмоль/л (16 із 17 проти 0 із 42; р˂0,0001) та сечовини понад 6,3 ммоль/ (12 із 17 проти 4 із 42; р˂0,0001) частіше, ніж у пацієнтів із нижчими значеннями спостерігаються епізоди ПР, а їх ризик зростає в 28,47 раза (95 % ДІ 5,89-137,52) і в 6,45 раза (95 % ДІ 2,69-15,41) відповідно. Предиктором із добрим рівнем ефективності щодо повторних кардіоваскулярних подій (КВП) виявився рівень ЛПНЩ>3,4 ммоль/л (ППК=0,72; р=0,039). Превалювання пацієнтів із декількома КВП в анамнезі спостерігали в групі зі значенням ЛПНЩ>3,4 ммоль/л (6 із 8 проти 2 із 19 осіб; р=0,002), ніж у групі з нижчим показником. За рівня ЛПНЩ>3,4 ммоль/л у хворих на ГКС ризик повторного епізоду складає 7,12 (95% ДІ 1,80-28,05).

Висновки. До предикторів порушень ритму за ГКС належить рівень креатиніну понад 112 мкмоль/л і сечовини понад 6,3 ммоль/л, за наявності в біохімічному аналізі крові показника ЛПНЩ>3,4 ммоль/л у хворих на ГКС зростає ймовірність повторних кардіоваскулярних подій.

https://doi.org/10.31612/2616-4868.2-5.2018.07
ARTICLE PDF

Посилання

1. Hagström E., Roe M. T., Hafley G. (2016). Association Between Very Low Levels of High-Density Lipoprotein Cholesterol and Long-term Outcomes of Patients With Acute Coronary Syndrome Treated Without Revascularization: Insights From the TRILOGY ACS. Trial Clin. Cardiol, 39 (6), 329–337.
2. Lofthus D.M., Stevens S.R., Armstrong P.W. (2012). Pattern of liver enzyme elevations in acute ST-elevation myocardial infarction . Coron. Artery. Dis, 23 (1), 22–30.
3. Fuchs S., Kornowski R., Mehran R. (1999). Cardiac Troponin I Levels and Clinical Outcomes in Patients With Acute Coronary Syndromes. The Potential Role of Early Percutaneous Revascularization. J. Am Coll. Cardiol, 34, 1704–1710.
4. Fácila L., Núñez J., Bodí V. (2006). Prognostic Value of Serum Creatinine in Non-ST-Elevation Acute Coronary Syndrome. Rev. Esp. Cardiol, 59 (3), 209–216.
5. Marso S.P., Ellis S.G., Tuzcu M. (1999). The importance of proteinuria as a determinant of mortality following percutaneous coronary revascularization in diabetics J. Am. Coll. Cardiol, 33, 1269–1277.
6. Marso S..P., Ellis S..G., Gurm H.S. (2000). Proteinuria is a key determinant of death in patients with diabetes after isolated coronary artery bypass grafting. Am. Heart. J., 139, 939–944.
Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.